Показники для міждержавних зіставлень
Показники для міждержавних зіставлень – група макроекономічних параметрів, що застосовуються для порівняння господарської діяльності різних груп або країн.
Показники для міждержавних зіставлень: історія, сутність, цілі
Вперше застосування показників для міждержавних зіставлень стартувало на початку 20-го століття. По завершенні Першої світової стали досліджуватися і зіставлятися курси валют, дані про натуральних показниках у виробничій сфері, світові індекси і так далі. Після Другої світової війни міждержавні зіставлення отримали більш широкий розвиток – стали застосовуватися показники ВНП та міжнародні ціни, активно використовувався індексний метод. З 1967 року міждержавні зіставлення доповнилися ще одним показником – ВВП.
Призначення показників – допомога в аналізі головних параметрів економічного і соціального розвитку груп або країн з метою подальшого внесення коригувань в загальну модель економіки. У кожній державі обсяг публікованох параметрової статистики, а також способи побудови статистичних показників при оцінці економічної ситуації розрізняються.
Міждержавні зіставлення будуються на базі економічних вартісних параметрів, а також їх перекладу з національних грошей в валюту іншої країни. Вартісні параметри для міждержавних показників, як правило, оцінюються за допомогою індексного методу.
До основних цілей міждержавного зіставлення можна віднести:
– оцінку рівня добробуту нації та розвитку економіки;
– аналіз можливостей держави у фінансовій сфері;
– визначення і порівняння економік різних країн;
– розробка проектів щодо допомоги країнам, що розвиваються з боку більш розвинених держав;
– аналіз ринкової кон’юнктури;
– порівняння рівня цін в різних країнах;
– вивчення можливостей інтеграції в економічній сфері;
– розробка більш досконалих моделей розвитку в сфері економіки.
Показники для міждержавних зіставлень: види і особливості
До основних показників для міждержавного аналізу відносяться:
1. Валовий внутрішній продукт. За допомогою показника можна оцінити загальну вартість кінцевих послуг і товарів, виготовлених резидентами всередині держави за фіксований часовий проміжок. Виражається ВВП в цінах для кінцевого споживача. До складу валового внутрішнього продукту входить продукція, яка придатна для кінцевого споживання, експорту та накопичення. Паливо, сировина, енергія та інші проміжні послуги (товари) сюди не включаються.
2. Валовий національний продукт – ключовий показник для порівнянь. Суть ВНП відрізняється від описаного вище показника за територіальною ознакою. Так, в ВВП головний фактор – ціни товарів в сфері послуг (виробництва) незалежно від резидентства виробника. Тобто в ВВП включена продукція своїх і зарубіжних фірм, що працюють на території країни. Для ВНП враховується лише вартість послуг і товарів, виготовлених національними підприємствами, незалежно від того, де вони знаходяться.
Показники для міждержавних зіставлень ВВП і ВНП виражаються в американській валюті (доларах США). У 2014 році перше місце займали США з показником близько 16,7 трлн. доларів, друге – Китай (9,2 трлн. доларів), третє – Японія з показником близько 4,9 трлн. доларів США.
При міжкраїнному аналізі застосовуються показники ВВП і ВНП на поточний рік в порівнянні з минулим періодом. У розвинених державах темпи зростання даних показників можуть досягати 2,5-3% щорічно, а при проблемах в економіці опускатися до рівня 1-1,5%. У країнах, що розвиваються зростання може бути вище – від 6% в рік. Максимальні темпи розвитку характерні для індустріально розвинених країн – від 9 до 12%. Найбільше зростання ВВП показав в 1996 році Китай – 20%.
3. Національний дохід – параметр, який обчислюється в двох варіантах (на чистій або валовій основі), тобто після або до вирахування витрат основних засобів. До складу національного доходу входить прибуток, отриманий резидентами держави, доходи від власності, податки на закордонні товари і виробництво.
Національний дохід – це ВВП з урахуванням сальдо первинної прибутку, отриманої з-за кордону або переданої за територію країни. Головна відмінність національного доходу і ВВП (ВНП) ще і в тому, що перший характеризує потік первинної прибутку, а другий – потік кінцевих послуг (товарів).
4. Параметр, що характеризує співвідношення загальних обсягів зовнішньої торгівлі та ВВП, виражається у валюті Сполучених Штатів. У невеликих країн даний показник для міждержавних зіставлень має велику величину, адже “левова” частка продукції імпортується з-за кордону. Для великих країн з розвиненим внутрішнім виробництвом даний показник нижче. У Росії цей параметр близько 30%, в США, Китаї, Індії – близько 30%, в Болгарії – близько 110%, в Швейцарії – 160%.
Показники для міждержавних зіставлень дозволяють проаналізувати:
– обсяг виготовленої продукції (послуг);
– темпи економічного зростання, що розраховуються на базі основних показників ВВП і ВНП;
– структуру економіки за галузями. Тут можна побачити, яка частина економіки припадає на ту чи іншу галузь;
– особливості застосування виготовлених товарів (з метою накопичення, споживання або експорту).
Показники для міждержавних зіставлень використовуються при реалізації методів міжнародних одиниць, валютних курсів, паритетів купівельної спроможності, зважених натуральних показників.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)