Міжнародна торгівля – основи
1. Міжнародна торгівля має величезне значення для економік усіх країн і практично для кожної людини. Вона обумовлена мотивами вигоди, прибутки компаній, коли товар продається за кордоном за більшою ціною, ніж на внутрішньому ринку. Вивезення товарів з країни називається експортом, ввезення – імпортом. При цьому держави прагнуть збалансувати величину вартості експорту та імпорту, уникати зростання негативного торгового сальдо. Світова торгівля значно прискорює процес інтернаціоналізації факторів виробництва (продуктивних сил), сприяє посиленню процесів міжнародного поділу праці (МРТ), економічному зростанню країни, її спеціалізації, введенню нових технологій, підвищенню продуктивності праці.
2. У міру розвитку національної економіки зростають її масштаби і ефективність, а це є стимулом для вивезення товарів і послуг на зовнішні ринки. При цьому забезпечується можливість експорту готових виробів і скорочення експорту природних ресурсів.
Обсяги світової торгівлі в останні роки складають понад 40% сукупного світового продукту, перевищуючи 20 трлн дол. Темпи зростання світової торгівлі обганяють темпи зростання валового світового продукту. Особливо швидко росли товарні потоки між трьома центрами традиційного капіталізму: США – Західна Європа – Японія в 60-90-ті рр. ХХ ст.
3. В останнє десятиліття відбулися істотні зміни у структурі світової торгівлі. Лідируючі позиції зайняв Китай, який здійснює глобальну торговельну експансію, поступаючись за обсягами торгівлі лише США та ЄС. У результаті в даний час основний потік товарів і послуг на міжнародній арені припадає на США, Китай, країни ЄС, Японію і Канаду.
4. У світовій торгівлі діють дві суперечливі тенденції – до лібералізації зовнішньої торгівлі та до посилення протекціоністської політики. У періоди стабільного економічного зростання, як правило, переважає тенденція до лібералізації. У періоди економічних спадів і криз уряду часто вводять цілий комплекс протекціоністських заходів, що в кінцевому рахунку негативно впливає на національний ринок, збіднює асортимент торгівлі, а іноді призводить до дефіциту товарів.
5. Для країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою міжнародна торгівля залишається слабкою ланкою. В експорті цих країн переважають сировинні товари, а в імпорті – готові машини, обладнання і продовольство. Це стосується і країн – учасниць СНД, які в основному експортують сировину. Загальний спад виробництва, введення експортного контролю, дезорганізація платіжної системи – основні причини скорочення обсягів зовнішньої торгівлі.
6. Важливу роль у міжнародній торгівлі грає механізм валютних курсів, який забезпечує автоматичне регулювання універсальної міри вартості товарів і послуг, що ввозяться або вивозяться країною (експортно-імпортні операції).
7. Регулює міжнародну торгівлю Світова організація торгівлі (СОТ). За допомогою переговорів країни на багатосторонній основі скорочують торгові бар’єри і спрощують механізми світової торгівлі. У той же час для подальшої лібералізації торгівлі необхідна розробка міжнародної стратегії, яка протидіятиме регионализму, ведучому в кінцевому рахунку до нових різновидам протекціонізму.
8. Росія в структурі міжнародної торгівлі спеціалізується на експорті сировини (нафти, газу, сирого лісу, продукції ВПК та металургії). Для зміни ситуації необхідно форсувати розвиток сучасного машинобудування, здійснити диверсифікацію всієї економіки, створити сучасну інфраструктуру, вирішити проблеми територіальних розривів регіональної економіки. Тільки тоді може бути вирішена задача модернізації всієї економіки, що дозволить Росії зайняти гідне місце в системі світової торгівлі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)