Поет про час і про себе: Твардовський
Свою автобіографію знаменитий поет починає з розповіді про своє дитинство, проведене у віддаленому хуторі Смоленщини. На становлення його літературного таланту в значній мірі вплинули батьки: Твардовський з душевним трепетом і часткою ностальгії згадує ті радісніше вечора, коли батька вголос читав своїм дітям класичні твори.
Поет про час і про себе: автобіографія Твардовського
В юності Твардовський починає писати перші замітки в обласну газету, в яких описує події, що відбуваються в краї, життя звичайних сільських людей. Пізніше статті замінюють перші вірші поета. Після того, як Твардовський отримав освіту, він був відправлений на фронт війни СРСР і Фінляндії в 1939 році.
Саме тут, за словами автора, він і отримав ту необхідну підготовку, яка незабаром знадобилася у протистоянні з фашистами. З перших днів Великої Вітчизняної війни Твардовський в якості військового кореспондента служив на фронті.
В автобіографії Твардовський неодноразово підкреслює, що всі події, які відбувалися в житті радянського народу, він сприймав надзвичайно глибоко.
Всі достоїнства і недоліки сталінської епохи фактично формували його людську сутність. Про колективізацію автор говорить мимохіть, але дає зрозуміти читачеві, що не поділяв тоді політики більшовиків.
Історія поеми “Василь Тьоркін”
У трагічне для держави час, в період Великої Вітчизняної війни, у автора з’явилася ідея створити поему про радянського солдата, сміливому воїна, який незважаючи ні на що зберіг почуття гумору і життєлюбність.
Так літературний світ побачив знамениту поему “Василь Тьоркін” . Головний герой не має прототипів – це збірний образ, який автор по крупиці створював, спілкуючись на фронті з різними солдатами. Слід зазначити, що написання поеми тривало чотири роки, нові глави регулярно видавалися в газетах.
Коли Твардовський в 1943 році заявив про те, що хоче завершити свій твір, з усього радянського Союзу йому посипалася маса листів, в яких люди просили продовжувати писати про пригоди веселого балакуна В. Тьоркіна.
Остаточно завершення роботи над твором співпало з датою закінчення війни.
“Василь Тьоркін”: глави
Твір складається з 30 глав, в яких автор описує походеньки бравого вояки Василя Тьоркіна, “душі” свого взводу, який піднімав настрій всім солдатам своїми веселими жартами.
Кожна глава є новелу, в якій розповідається про ратні подвиги Тьоркіна у складі Червоної армії. У главі “Смерть і воїн” автор описує важке поранення героя, який перебуваючи на волоску від смерті, піднімається і йде в атаку.
Багато глав були створені на основі реальних військових подій, зокрема глава “Хто стріляв?” . У главі “Переправа” автор оповідає про поразку Тьоркіна в бою. Чотири глави присвячені не головному герою, а загальним міркуванням автора про тяжкості воєнного часу.
У розділах не порушена хронологічна послідовність – по черзі описуються події битви у Волги, битви за Україну і взяття Берліна.
Традиції і новаторство в ліриці Твардовського
На початковому етапі своєї творчості, слідуючи актуальним літературним тенденціям, Твардовський віддавав перевагу такому жанру як лірична новела. Після закінчення війни, лірика Твардовського набуває філософські відтінки.
Маючи за плечима військовий досвід, Твардовський присвячує свою творчість роздумів про цінності людського життя і про духовність. Варто відзначити, що вічні теми у віршах і поемах пізнього періоду не запозичені у попередників, а виведені і трансформовані самим автором.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)