Легенева вентиляція. Оксігемометрія
Легенева вентиляція (хвилинний об’єм дихання) – це кількість повітря, яке обмінюється при диханні за 1 хвилину. Хвилинний об’єм дихання розраховується шляхом множення об’єму вдихуваного повітря на число дихальних рухів на хвилину.
- У дорослої здорової людини в стані відносного фізіологічного спокою хвилинний об’єм дихання становить від 6 до 8 л. У дітей він дорівнює від 0,6 до 5 л.
Існують поняття відносного і абсолютного хвилинного об’єму дихання.
Відносний хвилинний об’єм розраховується на 1 кг маси тіла людини. У дітей внаслідок частих дихальних рухів ця величина значно більша, ніж у дорослих:
- У новонароджених вона становить 0,19 л.; У дітей 1 року – 0,3 л.; У дорослих – всього 0,1 л.
Для більш точної характеристики вентиляційної здатності легень визначають наступні показники.
Альвеолярна вентиляція легенів – це об’єм повітря, який знаходиться в альвеолах протягом 1 хвилини. Ця величина визначається за формулою:
АВЛ = (ДО – МП) × частота дихальних рухів.
У цій формулі:
- АВЛ – альвеолярна вентиляція легень; ДО – дихальний об’єм повітря в мл; МП – мертвий простір в мл.
Коефіцієнт легеневої вентиляції – це відношення об’єму повітря, яке надійшло в легені при вдиху, до об’єму повітря, яке вже знаходиться в цей час в легенях. Коефіцієнт легеневої вентиляції показує, наскільки оновлюється повітря, яке знаходиться в легенях, при кожному дихальному русі.
У нормі коефіцієнт легеневої вентиляції дорівнює 1/7.
Коефіцієнт легеневої вентиляції визначається за формулою:
КЛВ = ДО – МП/ФЗЄ,
Де
- ДО – дихальний об’єм легень в мл; МП – мертвий простір в мл; ФЗЄ – функціональна залишкова ємність легень в мл.
Резерв вентиляції легенів характеризує функціональні можливості збільшення вентиляції легеневої тканини і розраховується за формулою:
РВЛ = МВЛ – ХОД/МВЛ × 100%,
Де
- МВЛ – максимальна вентиляція легенів; ХОД – хвилинний об’єм дихання.
Максимальна вентиляція легенів. Оксигемометрія – це фотометричний метод безперервного вимірювання ступеню насичення крові киснем. Даний метод заснований на спектральних особливостях гемоглобіну. Від ступеню насичення крові киснем залежить вміст кисню в тканинах, а отже, і забезпечення нормального протікання в них окислювальних процесів.
Рівень насичення киснем артеріальної крові є кращим показником функції зовнішнього дихання.
Вміст газів в крові людини неоднаковий і залежить від періоду розвитку. Кров плоду містить більше вуглекислого газу і менше кисню:
- Артеріальна кров плода насичена киснем всього на 50-75%; Кров матері – на 96%.
Залежно від ступеню насичення крові киснем змінюється її колір – від темно-вишневого до червоного, що призводить до зміни світлопоглинання крові, яке реєструється при дослідженні.
Оксигемометрія – це метод, який дозволяє спостерігати за зміною насичення циркулюючої крові киснем. Оксигемометр складається з вушного датчика, електровимірювального приладу зі шкалою від 60 до 100%, який показує насичення крові киснем.
У нормі насичення артеріальної крові киснем становить 96-97%.
За допомогою оксигемометра можна в динаміці спостерігати за зміною насичення крові киснем при різних станах:
- При м’язовому і фізичному навантаженні; При вдиханні чистого кисню; При довільній затримці Дихання.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)