КОШОВИЙ ІВАН СІРКО – ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ – Українська література – Література для дітей
Давно, дуже давно це було, ще за запорожців та за кошового Сірка. Пройшло чимало років, як жив Сірко, і хоч його не стало, а слава його не пройшла, не пропала. Він був на ворогів страшний і немилостивий, а для християн – напроти, був дуже добрий.
Одного разу запорожці пішли з Сірком у похід, а татари прочули про те та зразу й набігли на Січ, та й почали там хазяйнувати. Як хотіли, так і хазяйнували: усіх православних християн забрали та й повели в полон. Женуть їх, а вони, бідні, не хочуть йти та плачуть, та ридають так, що аж земля стогне. А татари на плач не зважають та нагайками їх підганяють. Якось прочув про те кошовий Сірко. Зараз і кинувсь з козаками в погоню за татарами християн визволяти. Та летить, як птиця! Добіг близько до татар, та баче, що їх багато дуже, а козаків дуже мало, і давай хитриться: спинив свого коня та й гукнув до козаків:
– А стійте, братця, підождіть, не ворушіться!
Ті спинились, стоять, не ворушаться. Він тоді скочив з коня, дав його другому козакові, а сам – кувирдь! – та й зробився хортом і побіг до татар. Татари бачать – хорт, та красивий такий, дуже сподобавсь він їм. Узяли вони його, нагодували, приручили до себе. А як стали ті татари оддихати, то той хорт поробив їм таке, що вони всі поснули. Тоді він назад, до козаків, та знов – кувирдь! – і знову зробивсь чоловіком.
Кинувсь тоді з козаками на татар, усіх їх вирубав, а християн вернув назад, на городи.
Християни дуже подякували Сіркові та й пішли собі додому щасливо…
Related posts:
- ПРО БІДНОГО ІВАНА ТА ПРО ЙОГО СЕСТРУ ОЛЕСЮ – ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ – Українська література – Література для дітей Колись у давню давнину на нашу землю нападали турки й татари. В цей час на березі Бугу жив Іван зі своєю сестрою Олесею. З рідні в них не було нікого, всіх турки вирізали та повішали. Там, де проходили турки, ніхто не залишався живий, бо старих і малих вони вбивали, а молодих і здорових забирали в […]...
- ПРО ПТАШИНОГО ЦАРЯ КУКА – ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ – Українська література – Література для дітей Давно це було. В одному непрохідному лісі жив великий птах Кук. Його велике-превелике гніздо було збудоване на старому сучкастому дубові. Кук був запеклим птахожером. Кожного дня до нього прилітали дрібні і великі птахи, яких він поїдав живцем. Біля його гнізда, трохи нижче, розмістився його лакей Одуд, який був вірним слугою. Якщо жертва чомусь запізнювалася, розлючений […]...
- ЧЕРВОНА МОГИЛА – ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ – Українська література – Література для дітей …Сталося те дуже давно. Ще як земля наша руська від татарської неволі стогнала. Велику біду тоді народ терпів. Як лютий вітер, налітала щоразу на село дика орда. Вона залишала після себе тільки море сліз і крові. Одного разу, розказують, щоб захистити себе від нових несподіваних нападів, жителі села вирішили варту виставити. Але де? Степ навколо […]...
- ЧОМУ В МОРІ ВОДА СОЛОНА? – ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ – Українська література – Література для дітей Багато років тому назад жили два брати. Молодший – бідний, а старший – багатий. Померли їхні батько й мати. Тоді менший брат став жити іще гірше. Старший брат забрав собі всю батьківську спадщину. Меншому братові не лишилось нічого. Жив він з дружиною у великих злиднях. Якось у молодшого брата не стало чого їсти, і вирішив […]...
- РІЧКА ЛИБІДЬ – ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ – Українська література – Література для дітей Річка Либідь пішла від сліз Либеді, дочки якогось київського князя. Вона була чудова, як майське сонце. З усіх країв світу з’їжджались молоді лицарі, князі й королевичі просити її руки. Та княжна й знати, й чути не хотіла про весілля. “Не піду та й годі!” – казала вона всім. Лицарі й королевичі хотіли звабити княжну своїм […]...
- ХЛІБ І ЗОЛОТО – ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ – Українська література – Література для дітей Коли ще в Галичі жив король Данило, він мав такого майстра, що робив йому гроші. Той майстер у золоті купався, але волі не мав. Король Данило сам відкривав ту касу, де працював той майстер, замикав його і випускав власноручно, коли треба було майстрові кудись вийти. Він лише один знав про все багатство короля, той майстер. […]...
- СІРКО – КАЗКИ ПРО ТВАРИН – Українська література – Література для дітей Був собі в одного чоловіка собака Сірко – тяжко старий. Узяв хазяїн та й прогнав його від себе. Никає Сірко по полю, і так йому гірко: “Скільки років я хазяїнові вірно служив, годив, добро йому робив, а тепер на старості літ він мені шматка хліба жаліє і з двору прогнав”. Ходить він так, думає; коли […]...
- ІВАН-ПОБИВАН – ЧАРІВНІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Унадивсь давним-давно один страшний Змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх, зостався один тільки дід. – Ну, – каже Змій, – завтра поснідаю. А через ту слободу та йшов один бідний хлопець, та й проситься ночувати. – А хіба тобі життя надокучило? – питає його дід. – Як? – каже бідний […]...
- КАЗКА ПРО ЛЕЛЕК ТА ПАВЛИКА-МАНДРІВНИКА – ІВАН БАГРЯНИЙ – Українська література – Література для дітей І Летіли лелеки У краї далекі. Мають крилечками Помежи хмарками, Ой, та й попід небесами. Жили – не тужили, – З Павликом дружили. Самі полетіли, Павлика лишили, Тяжко ж його зажурили. Не летіть, лелеки, У краї далекі! Будемо гуляти, Разом зимувати, – Є в мене санки і лещата. Є в мене рушниця І шабля-сестриця, Є […]...
- КОРОЛИК І ВЕДМІДЬ – ІВАН ФРАНКО – Українська література – Література для дітей Ішли Ведмідь з Вовком в лісі, аж ось зацвірінькала якась пташка у корчах. Підійшли ближче, а маленька пташка з задертим хвостиком скаче по гілках та й цвірінькає. – Вовчику-братику, а що це за пташка так гарно співає? – запитав Ведмідь. – Цить, Ведмедю, це Королик! – шепнув Вовк. – Королик? – прошепотів і собі переляканий […]...
- ЛИСИЧКА-КУМА – ІВАН ФРАНКО – Українська література – Література для дітей Був собі Вовчик-братик і Лисичка-сестричка. І задумали вони взятися чесно працювати. Винайшли собі нивку поля і змовилися посадити на ній картоплю. Вранці-рано вибралися обоє до роботи – ямки робити та картоплю садити. Дома поснідали, що у них було, а щоб опівдні не бігати додому, взяли відразу з собою обід і полуденок: глечик меду і кошик […]...
- ОСЕЛ I ЛЕВ – ІВАН ФРАНКО – Українська література – Література для дітей Був собі Осел. Багато було йому праці у господаря. “Давай, – думає, – втечу у ліс і буду жити на волі! Буду собі пастися в лісі, і хто мені що зробить?” І, не довго думавши, втік від господаря у ліс. Добре йому там. Пасеться, де хоче, нічого не робить, ніхто його не б’є, – відколи […]...
- ЗАЄЦЬ І ЇЖАК – ІВАН ФРАНКО – Українська література – Література для дітей Се, мої дітоньки, не є сторія, а прахтика. То нібито так: брехали старі люди, та й_я за ними брешу. Бо, певно, ніхто там при тім не був, як Заєць з Іжем сперечалися. А проте воно мусить бути правда, бо мій небіжчик дідусь, коли мені се оповідав, усе говорив: “Я там при тім не був, але […]...
- САМОТНЯ ЛАСТІВКА – ІВАН ДРАЧ – Українська література – Література для дітей Самотня ластівка на дроті – Одним одна, самотина. Всі ластівки давно в польоті, – Чому ж без вирію вона? Така вже осінь, що аж голо. Вже іній сонце розпина. У вирій лист летить навколо, Її мина, її мина. Чи, може, їй крило підбито, Чи, може, впала їй вина. Тут розп’ястися з цілим світом – Така […]...
- РІПКА – ІВАН ФРАНКО – Українська література – Література для дітей Був собі дід Андрушка, а в нього – баба Марушка, а в баби – донечка Мінка, а в дочки – собачка Хвінка, а в собачки – товаришка, киця Варварка, а в киці – вихованка, мишка Сіроманка. Раз весною взяв дід лопату та мотику, скопав у городі грядку велику, гною трохи наносив, грабельками підпушив; зробив пальцем […]...
- В ТОВАРИСТВІ ДЖМЕЛЯ – ІВАН ДРАЧ – Українська література – Література для дітей Ще вчора джміль гудів – сьогодні вже нема, Застиг від холоду, ледь лапками він меле, Крилята задубілі не здійма І тихо й тоскно дивиться на мене. Беру його із затінку, кладу На щире сонце – в затишок осоння. Джмелями літаки собі гудуть, І джміль до них гуде собі спросоння. Я потім забуваю про джмеля. А […]...
- ТРИ МІХИ ХИТРОЩІВ – ІВАН ФРАНКО – Українська література – Література для дітей Було це восени. Біжить Лисичка польовою дорогою та й зустрічає їжака. – Добрий день, Їжаче-небораче! – крикнула Лисичка. – Здорова була, Лисичко-сестричко! – відповів їжак. – Знаєш що, Їжаче, ходім зі мною! – А куди ж ти зібралася? – Та йду отуди до саду їсти винограду. – А не кислий він, Лисичко? – Та де […]...
- Література рідного краю № 1. Легенди та перекази Тернопільщини Мета: ознайомити учнів з легендами Тернопільщини; розширити кругозір учнів, знання з історії та географії рідного краю; виховувати любов до рідного краю, бажання зберегти і примножувати історію; розвивати монологічне мовлення, мислення, навички самостійної роботи з літературою. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: книга П. Медведика “Неопалима купина. Легенди та перекази землі Тернопільської”, ілюстративний матеріал, […]...
- НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ ТА ЛЕГЕНДИ – ІЗ ДЖЕРЕЛ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ Переказ – це усне народне оповідання про визначні події з життя народу та про героїв цих подій. У переказах часто наводяться достовірні факти. Оповідачі, переповідаючи один одному почуте про події чи про героїв, іноді додають щось від себе. Відомі перекази про напади татар на українську землю, про події часів козаччини, про гетьмана Богдана Хмельницького, про […]...
- Образ Івана Сірка в моєму уявленні – І варіант – Народні казки – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Читаючи українські народні перекази та легенди, я зміг познайомитись із постаттю Івана Сірка, який, за історичними відомостями, був кошовим отаманом Запорозької Січі, видатним українським полководцем. Також Іван Сірко прославився героїчними вчинками підчас визвольної війни 1648-1654 pp. Коли я прочитав легенду “Як Сірко переміг татар”, зміг чітко уявити собі цього героя. Мені здається, що це був […]...
- ТО НАШІ ЛЮБІ, ВИСОКІ КАРПАТИ – СИДІР ВОРОБКЕВИЧ – Українська література – Література для дітей Знаєш ті гори, мій друже милий, Що ранком миленьким, Вечором тихеньким Сонце їх у кращає, Сердешно їх любить, До себе голубить, Як мати, все про них дбає? Я тобі скажу, не треба питати: То наші любі, високі Карпати! Знаєш ті гори, мій друже милий, Де в небо ясне, Синє і красне Смереки, сосни зазирають? Білими […]...
- ІЗ “ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ДІТЯМ” – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Я, недостойний, дідом своїм Ярославом Мудрим і батьком своїм і матір’ю своєю з роду Мономахів був наречений руським іменем Володимир. Сидячи на санях, тобто збираючись уже помирати, звертаюсь до вас з оцим словом. Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а […]...
- ПРО БОРОТЬБУ ЮНАКА-КОЖУМ’ЯКИ З ПЕЧЕНІЖИНОМ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей У літо 992 пішов Володимир на хорватів. Коли ж повертався він з хорватської війни, прийшли печеніги на той бік Дніпра від Сули. Володимир виступив проти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяслав. І став Володимир на цій стороні ріки, а печеніги на тій, і не насмілювалися ні наші туди перейти, ні […]...
- Короткий переказ – Біблійні легенди – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – УКРАЇНСЬКА СЕРЕДНЬОВІЧНА ЛІТЕРАТУРА ХІ-ХY СТ. – ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА Про створення світу Спочатку Бог створив небо і землю, потім світло. Світло назвав “день”, а темряву – “ніч”. Другого дня Бог створив твердь посеред води, назвав землею, а воду – морем. На землі виросла трава, злаки, що давали насіння, дерева. Далі Бог створив риб, плазунів, птахів. Про перших людей Адама і Єву І створив Бог […]...
- ТРИ БРАТИ – ЗАСНОВНИКИ КИЄВА – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Поляни ж жили в ті часи окремо і володарювали родами своїми… І були три брати: один на ймення Кий, а другий – Щек, а третій – Хорив, і сестра їхня – Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив – на третій горі, […]...
- ТА, ОЙ, ЯК КРИКНУВ ЖЕ КОЗАК СІРКО – ІСТОРИЧНІ ПІСНІ – УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Та, ой, як крикнув же та козак Сірко, Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків: “Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана у гості!” Та туман поле покриває, Гей, та Сірко із Січі та виїжджає. Гей, та ми думали, та ми ж думали, Що то орли та із Січі вилітали, – Аж […]...
- І В ЯСОЧКИ Є ГРЯДКА! – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Ранком сонце лине просто в хату, промені лягають на поріг. Вийшла Яся у садок гуляти, де ще так недавно танув сніг. А тепер – росте на гіллі листя, горобці веселі цвірінчать, і нової травки гострі списи з-під трави торішньої стирчать. Край паркану – що це роблять діти? Скільки сміху, галасу й турбот! Підійшла Ясюня подивитись: […]...
- ЗАГАДКИ – ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Ходить вдень і вночі, Хоч ноги не має; Дзвонить опівночі, Як ся здогадає; Час він точно числить, Хоч ніколи не мислить. (Годинник) Хоч в школі буваю, Сама нич не знаю, Однако ж мудрості Другим подаваю; Од мене хоч німий Язика ся учить, Хто хоче, од мене Розуму получить. (Книга) Два сини, два батьки Три риби […]...
- ПРО ДІВЧИНКУ НАТАЛОЧКУ І СРІБЛЯСТУ РИБКУ – МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ – Українська література – Література для дітей Казка У горному глибокому озері жила маленька срібляста рибка. По тому самому озеру плавав великий білий лебідь з довгою шиєю і могутнім дзьобом. Одного разу зустрів лебідь рибку і хотів її з’їсти. Стала срібляста рибка проситися: – Не їж мене, лебедю, красеню білокрилий, велетню чорнодзьобий! Сказав тоді лебідь: – Дістань мені черевички, бо лапи мої […]...
- ЩОБ МЕТЕЛИК НЕ ПОКОЛОВСЯ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Маленька дівчинка Зоя гуляла в саду. Вона підійшла до акації. На акації гострі-прегострі колючки. Над акацією літав барвистий метелик. Ой, як же йому не страшно літати! Налетить на колючку – що ж тоді буде?! Підійшла Зоя до акації. Зломила одну колючку, другу, третю. Мама побачила та й питає: – Що ти робиш, Зою? Навіщо […]...
- ПРО ПЕРЕКЛАДАННЯ КНИГ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень, і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали книг вони велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу, – так і тут: […]...
- ЛІТОПИС ГАЛИЦЬКОГО ПОЛКОВНИКА ГРИГОРІЯ ГРАБЯНКИ – Історично-мемуарна література – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Коли Марко Гдешинський розповів гетьману Потоцькому про розгром та загибель війська ляського, описав, як козаки й татари (кого мечем забивши, а кого в неволю взявши) над поляками гору взяли і як, замість булави у руки заступ давши, смерть самого генерала Потоцького, сина його, тріумфують, то жахнувся гетьман Потоцький, і польний Калиновський, а також і всі […]...
- ПРО СОНЦЕ – ІЗ КНИГИ “АПОЛЛОНОВА ЛЮТНЯ” – ЛАЗАР БАРАНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Як сонце сходить, слав творіння Боже, Коли по ночі світить день погожий, Отець дня – сонце, місяць – мати ночі, А їй у поміч – зірок ясні очі. Як сонце ясне промені розкине, То геть одступлять світу цього тіні. Живе береться зразу до роботи: Нема без сонця працювать охоти. Небесне сонце дивиться усюди, Хіба в […]...
- ЧУДОДІЙНА КРИНИЦЯ – НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ ТА ЛЕГЕНДИ – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – ІЗ ДЖЕРЕЛ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ Жив один дід із бабою – старі-старі. От пішов раз дід у степ на полювання. Ходив-ходив і нічого не вбив. Аж дивиться: криниця! Він узяв, напився води, а тоді ще й умився – і став молодий! Тоді він зараз же й додому. А баба його насилу впізнала. Дід і послав бабу, щоб теж умилася та […]...
- РОЗУМНИЙ ШПАК – ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ – Українська література – Література для дітей У нашого начальника штабу був син Коля. Йому пішов тринадцятий рік. Він дуже просив, щоб дали йому зброю і зачислили бійцем в одну з рот. Та він був маленький на зріст, і батько не хотів передчасно робити з нього партизана-бійця. Майже кожного дня Коля канючив: – Тат, ну, тат. Я піду в розвідники. – Ноги […]...
- ПОСЛАННЯ ДО ЄПИСКОПІВ – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ – Українська література Ренесансу і бароко – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (…) Покажіть же мені, о ви, котрі згоду в’яжете, чи хтось із вас, будучи в мирському житті, виконав оті шість заповідей, узаконених Христом: тобто чи голодних нагодував, чи спраглих напоїв, чи мандрівних людей прихистив, чи голих одягнув, чи хворим послужив, чи темничників навідував? Чи не ваші милості ті шість заповідей не тільки потоптали в мирському […]...
- СОРОКА-БІЛОБОКА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей У сороки- Білобоки П’ять малят-сороченят. Усі чисто Хочуть їсти. Треба всім їм дати лад. От сорока-Білобока Поскакала на поріг І до хати Працювати Поскликала діток всіх. Цей, здоровий, Носить дрова, Той, швидкий, пшоно товче. Третій в чашку Цідить бражку, А малий млинці пече. Тільки п’ятий Хоче спати, Помагати не біжить, – У садочку В холодочку […]...
- ЛАСТІВКИ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Пригріва весняне сонце. В рівчаках біжать струмки. Метушаться за віконцем клопітливі ластівки. Вже останній сніг розтанув. Тепло. Весело. Весна!.. Яся встане вранці-рано та відразу – до вікна: – Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? Це вони до мене в хату, мабуть, хочуть залетіть? Відчини віконце, мамо, хай вони сюди летять! Я дивитимусь, руками […]...
- КВІТКОВЕ ВЕСІЛЛЯ – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – Українська література – Література для дітей Алегоричний жарт У вишневому садочку, Під вербою, в холодочку, Щоб лихо прогнать І щоб долю звеселити, Заходились наші квіти Весілля гулять. Не було б таких новинок, Та хрещатенький Барвінок Усіх здивував – Він Фіалочку блакитну, Наче панночку тендітну, За себе узяв. Посередині в таночку У зеленому віночку Танцює Будяк. Кругом свашки, і сусідки, І Фасолі, […]...
- ЗОЛОТЕ ЯЄЧКО – ОЛЕСЬ ДОНЧЕНКО – Українська література – Література для дітей Ну й ловко грає Андрійко на пищику! Ви ніколи не чули, як він грає? Пищик у нього як живий. Схоче Андрійко – і заспіває він у нього тоненько-тоненько, як комар. Схоче – обізветься товсто, загуде, як джміль. А буває, закукурікає, як молодий півник, – і голосисто, і трошки хрипло. А подумати тільки – звичайний пищик […]...