Коли навчальний рік завершено
Добіг до завершення навчальний рік. Сподіваємося, що ознайомлення на уроках літератури з кращими взірцями української духовної культури Х-ХІХ ст. збагатило вас інтелектуально й естетично, принесло велике емоційне задоволення. Твори, які ви вивчали, зберігають пам’ять про різні історичні епохи й людей, які жили в ті часи, їхні думки й переживання, прагнення і мрії. Але художня література попередніх століть не лише викликає до життя голоси минулого. Вона спрямовує вас у майбутнє, щоб ви могли скористатися ідеями й художніми відкриттями митців у власному житті, часом навіть несподіваним і сміливим чином.
У променях світла книжки ви відкриваєте для себе духовний світ її автора. Вона ненав’язливо формує ваші цінності, робить вас добрішими й мудрішими. Ви, напевно, помітили, що один і той самий художній твір справляє різне враження на різних людей залежно від їхнього життєвого досвіду, чутливості до художнього слова, розвитку естетичних смаків тощо. Водночас, як не дивно, з плином років ви з’ясуєте, що змінюється й ваше сприйняття конкретної книжки. Перечитуючи вкотре вже знайомі твори, ви вони викликають у вас іншу реакцію, ніж при першому прочитанні. Скажімо, “Енеїда” чи “Наймичка” в чотирнадцять і сорок років сприйматимуться вами по-різному, адже ви за цей час змінитеся, а отже, текст відповідно набуде нових сенсів і нових інтерпретацій.
Запевняємо вас, що той, хто подружився з книжкою змолоду, на все життя збереже трепетне очікування насолоди діалогу з її автором. Напевне, ви дуже здивуєтеся, почувши, що спочатку люди читали тільки вголос, і лише після того, як “винайшли” читання мовчки, у кожного з читачів установився непорушний, можна сказати, інтимний зв’язок із книжкою.
Це відбулося приблизно в IV ст. н. е. Відтоді текст став особистою таємницею читача, який зосереджує головну увагу не на його промовлянні, а на дорогоцінних словах, які звучать лише для нього.
Ще віддавна люди зрозуміли, що книжка справляє на кожного колосальний вплив. Вона не тільки спонукає думати, а й діяти відповідно до прочитаного. Книжка в усі часи закликала боротися за свободу, виступати проти тиранії. Саме тому в усіх країнах, зокрема й в Україні, щоб тримати бідноту в покорі, правителі забороняли їм навчатися грамоти, встановлювали заборону на друк книжок рідною мовою, зрештою – знищували. Так, скажімо, в Афінах у 411 р. до н. е. були спалені праці Протагора. Імператор Калігула наказав спалити книги Вергілія й Тита Лівія, а в 303 р. імератор Діоклетіан засудив до спалення всі християнські книги. Прикладом жорстокої розправи над книжкою в сучасній історії стало спалення сотень тисяч книжок фашистами. Ви вже знаєте також, як забороняли протягом століть українське художнє слово спочатку в царській Росії, а потім і в Радянському Союзі.
Але, попри численні випадки розправи над книжками, вони житимуть доти, доки в них є читачі. Тому сподіваємося, ви не розлучатиметеся з українською книжкою й на канікулах.
Щоб ваше дозвілля було змістовним, пропонуємо перелік творів для додаткового читання. Переконані, що ви із задоволенням прочитаєте ці книжки влітку, якщо, звичайно, не встигли перечитати ці твори протягом навчального року.
АРЄНЄВ В. “Душниця”.
БАЧИНСЬКИЙ А. “140 децибелів тиші”.
ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ І. “Зегар цілий і полузегарок”.
ВИШЕНСЬКИЙ І. Твори (в перекладі В. Шевчука).
ВОВЧОК МАРКО. “Народні оповідання”, “Маруся”.
ВОРОБКЕВИЧ С. “Турецькі бранці”, “Вісім чи дев’ять? СМІХОВИНКИ про Безглуздів”.
ГРЕБІНКА Є. “Чайковський” (роман).
ДЕВ’ЯТКО Н. Фентезійна трилогія “Скарби Примарних островів”.
ДЕРЕВО ПАМ’ЯТІ. Книга українського історичного оповідання.
ЗАБУЖКО О. Оповідання зі збірки “Сестро, сестро”.
ЗАЙЦЕВ П. “Життя Тараса Шевченка”.
ЗАХАРЧЕНКО О. “Вишивані гарбузи”.
ЗУБЧЕНКО О. “Перемагаючи долю”.
ІВАНЕНКО О. “Марія”.
ІВАНЧЕНКО Р “Гнів Перуна” .
ІВЧЕНКО М. Напоєні дні (повість про Г. Сковороду).
“ІСТОРІЯ РУСІВ” (у перекладі І. Драча).
КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Г. “Салдацький патрет”, “Конотопська відьма”.
КОНИСЬКИЙ О. “Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя”.
КОРОЛЮК Н. “Маленькі історії про українських композиторів ХVІІІ-ХХ ст.”.
КОСАЧ Ю. “Володарка Понтиди”.
КОСТОМАРОВ М. “Сава Чалий”, “Чернігівка”.
КУЛІШ П. “Жизнь Куліша”, “Дівоче серце”.
ЛУЩЕВСЬКА О. “Інший дім”.
ОГНЕННИЙ ЗМІЙ. Антологія української фантастики ХІХ ст.
ПАВЛЕНКО М. “Моя класнюча дівчинка”.
РУТКІВСЬКИЙ В. “Сині води”.
СВИДНИЦЬКИЙ А. “Люборацькі”.
СЕМКІВ Р. “Як писали класики”.
СКЛЯРЕНКО С. “Святослав”, “Володимир”.
СКОВОРОДА Г. Листи до Михайла Ковалинського, поезії, байки, філософські трактати.
ТУРЧИНОВСЬКИЙ І. “Моє житіє і страданіє”.
ФЕДЬКОВИЧ Ю. “Довбуш” (трагедія).
ЦІЛИК І. “МІСТОрія однієї дружби”.
ШЕВЧЕНКО Т. “Автобіографічний нарис”, “Щоденник”, “Художник”, “Назар Стодоля”.
ЯСКРАВОГО, МУДРОГО Й ЧИТАЦЬКОГО ЛІТА КОЖНОМУ З ВАС!
На обкладинці підручника – репродукції картин Олександра Мурашка та Михайла Жука.
В оформленні підручника використані світлини Т. Будкевич, С. Клименка, І. Красуцького, Ю. Митрофаненка, В. Соловйова, ресурси Науково-освітнього порталу Шевченка “Погляд крізь століття” та інших вільних інтернет-джерел (с. 1, 7, 35, 44, 59, 63, 126, 193, 223, 225, 259, 273, 274-275, 303, 320), а також репродукції художніх робіт Н. Орланді (с. 1), М. Дмитренка (с. 16, 18), Л. Мєшкової (с. 29), Г. Семирадського (с. 52), В. Лопати (с. 75), Г. Малакова (с. 91), В. Орловського (с. 150), Ф. Моллера (с. 203), Т. Шевченка (с. 218), плакат з української експозиції на Міжнародному книжковому ярмарку у Франкфурті-на-Майні (с. 7), мініатюра з Радзивілівського літопису (с. 36), фотографії пам’ятника Нестору Літописцю в Києві (с. 66), скульптур І. Пінзеля (с. 104).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)