Твір “Коли моя мама вчилася в школі”
Хочеться розповісти про один випадок з життя моєї мами. Коли вона вчилася в старшому класі, у них в один зі святкових днів проходив день самоуправління. Це день, коли старшокласники беруть на себе обов’язки вчителів та інших працівників. Хтось відповідав за обіди в їдальні, інші займалися господарськими роботами, а моїй мамі довелося вести урок у дітей з молодших класів.
Спочатку вона сприймала це несерйозно, але зайшовши в клас, зрозуміла, що все по-справжньому. У класі стояла тиша, за партами сиділо 25 здивованих очей, які з цікавістю розглядали її. Діти чекали початку заняття. Мама відчула себе ніяково в новій для неї ролі. Адже їй вперше потрібно було все організувати самостійно і донести до дітей складну інформацію таким чином, щоб вони її засвоїли. Такої великої кількості учнів вона не очікувала. Та й при виступах на публіці губилася зазвичай. План уроку у неї був, але як до нього правильно приступити вона не знала.
Але урок починати довелося, адже діти чекали. Це був складний предмет – математика. Цей предмет мамі давався з труднощами, вона докладала багато зусиль для його засвоєння. Мама поспішила представитися і озвучила який урок вона буде вести, а також досліджувану тему. Щоб підбадьорити хлопців і завоювати їхню прихильність, мама оголосила, що на будинок нічого не задасть. І це допомогло, який школяр не зрадів би такої заяви Учні відразу зраділи і готові були надати будь-яку допомогу. Вони із задоволенням йшли на контакт.
Мама, звернувши ще раз увагу на тему, зрозуміла, що не зможе донести її до хлопців. Вона вирішила, що краще буде якщо вчитель сам пояснить тему. Тогда вона поступила інакше, мама задала дітям питання про важливість математики в житті кожної людини. Ті, хто хотів висловити свою точку зору, висловилися а потім вони спільними зусиллями придумували приклади. Діти були в захваті від такого формату уроку і до кінця заняття повирішували багато завдань.
Пізніше вчитель, які веде математику в звичайні дні, зазначила, що діти в класі стали вчитися краще і проявляли більший інтерес до предмету.
Мама була дуже щаслива, коли це почула. У цей момент у неї з’явилася мрія-стати викладачем. Після того як закінчила школу, вона вступила до інституту педагогіки і вже довгий час вчить дітей в школі. В одному з класів вона керівник. Думаю, що саме таким чином мама знайшла справу всього свого життя.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)