Барвисті квітки

Related posts:

1. Весняний сад, квітки барвисті – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Весняний сад, квітки барвисті, Пісні пташині в вишині, І ти у сяйві і намисті Подібна сонцю і весні. А в небі радість журавлина, І даль степів, мов крил розмах. Моя кохана Україно, Такою ти в моїх очах. Гвіздки твої пробили руки, На вітрі коси золоті, А в чорнім небі – круки, круки… […]...
2. Література в умовах цензурних обмежень – Література й національне життя – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст Заборони української культури вплинули на літературне життя. Проблема етнічного самозбереження українців була настільки гострою, що мистецькі завдання художнього слова поєднались із захисними. І це багато в чому визначало тематику творів. Своєрідною захисною реакцією стало зосередження уваги літераторів на селянському середовищі. Важливу роль відігравали громадянські теми. Життя простих людей, їхня мораль, соціальні суперечності, освіта й виховання […]...
3. Балада – ЛІРО-ЕПОС ТА ІНШІ МІЖРОДОВІ Й СУМІЖНІ УТВОРЕННЯ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Балада (прованс. Balada, від Ballar – танцювати). Первісно – це танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою строфічною організацією. Пізніше – це невеликий фабульний твір, в основі якого лежить певна незвичайна пригода. Тому баладу часто називали маленькою поемою: “балада так належить до поеми, як оповідання до роману” (Г. Шенгелі). Тепер балада – це епічний […]...
4. Димінутив Димінутив (грецьк. di – двічі, лат. minutio – зменшення) – здрібнілі, зменшені форми певних слів. Вони досить поширені у фольклорі, відбивають ліричні риси української ментальності: “Іди, іди, дощику, / Зварим тобі борщику…”, “Копав-копав криниченьку / Неділеньку-дві. / Любив-любив дівчиноньку / Людям – не собі” та ін. Д. має у своїй основі, як і аугментатив, не […]...
5. Вік. 1798-1808 “Вік. 1798-1808” – тритомна антологія української літератури, присвячена 100-річчю виходу в світ перших трьох частин “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкували В. Доманицький та С. Єфремов. 1-й том (поезія) вийшов 1900 (перевидано 1902), 2-й і 3-й (проза) – 1902. Чимало творів (Т. Шевченка, І. Франка та ін.) через цензурні перешкоди не могли потрапити до видання, а деякі […]...
6. Плеяда “Плеяда” (фр. “Pleiade”) – французька поетична школа доби Відродження, названа так на честь групи семи олександрійських поетів, утворилася 1549. До її складу входили П. де Ронсар, Ж. Дю Белле, Ж.-А. де Баїдр, Е. Жодель, Р. Белло, Ж. Дора та П. де Тіар. “П.” здійснила сміливу реформу літератури, освоїла нові для французької лірики жанри та форми […]...
7. Драматургія Григорія Квітки-Основ’яненка Народився Г. Ф. Квітна 29 (18) листопада 1778 р. під Харковом у родовому маєтку – селі Основа (звідси його літературний псевдонім – Основ’яненко). Тут в Харкові пройшло його життя, написані всі його твори. Через хворобливість у дитинстві та патріархальні умови провінції Григорій не здобув широкої освіти в учбових закладах, навчався лише вдома та в школі […]...
8. Літературний процес кінця XIX – початку XX ст. – Нова українська література “Українська література” 9-10 клас – Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання Літературний процес наприкінці XIX – на початку XX ст. припадає на період інтенсивного розгортання визвольного руху в Російській імперії. Це визначило характерні тенденції розвитку літератури не тільки в Наддніпрянщині, але й в Галичині та Буковині, які перебували в межах Австро-Угорської імперії. Українські письменники прагнуть передати […]...
9. РЕЦЕПЦІЯ СВЯТОГО ПИСЬМА У ПРОЗІ Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА Г. Квітка-Основ’яненко жив і творив у той час, коли релігійний фактор відігравав важливу роль в усіх сферах життя суспільства. Переосмислення мотивів, образів Святого Письма наявне у творчості М. Костомарова, Т. Шевченка, П. Гулака-Артемовського, П. Куліша. У контексті впливу Біблії слід розглядати і творчість Г. Квітки, передусім прозові твори українською мовою. Особливо ця тенденція простежується у […]...
10. Література перехідної доби Література перехідної доби – умовне визначення української літератури кінця XIX – початку XX ст. У цей час намітився перехід від усталеної, традиційної, витриманої в переважно реалістичному дусі, міметичної (наслідувальної) манери до нових форм і методів художнього зображення, коли українське письменство вписувалося у європейський контекст. Тоді ж продовжувала працювати старша генерація (П. Куліш, Ганна Барвінок, Панас […]...
11. Літературне становлення – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Лариса Косач почала писати вірші дуже рано, ще в дев’ятирічному віці. Першими читачами стали члени родини. Коло читачів розширилося, коли в 1884 році львівський журнал “Зоря” опублікував поезії “Конвалія” і “Сафо”, підписані псевдонімом Леся Українка. А вже на початку 90-х років поетеса вирішила видати окрему збірку. Підготовлений рукопис надіслала І. Франкові, який надав їй підтримку. […]...
12. СПІЛЬНІ ТЕМИ ТА ФОЛЬКЛОРНІ ДЖЕРЕЛА У ТВОРЧОСТІ М. В. ГОГОЛЯ ТА Г. Ф. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА – Тези робіт Чкалова Марія Олександрівна Учениця 11 класу Харківського університетського ліцею Актуальність теми. У історії української літератури є теми і проблеми, які за своєю значимістю і складністю вимагають проведення грунтовного дослідження. До таких тем відносять, зокрема, тему взаємного впливу української та російської літератур ХІХ ст. Актуальним у цій проблемі є дослідження спільності тем та фольклорних джерел у […]...
13. Агітаційна версифікація Агітаційна версифікація (лат. agitatio – спонукання до чогось) – актуальні вірші політичного гатунку, адресовані загалу, один з яскравих різновидів соціальної заангажованості поезії. Покликані донести до свідомості найширших народних мас певну ідею у спрощеній заримованій формі, вони неодноразово виправдовували своє призначення в позалітературному контексті. Політики, знаючи неабиякий вплив віршового слова на людську психіку, часто зверталися до […]...
14. Картини українського побуту в “Пан Халявський” Г. Квітки-Основ’яненко Серед російських творів Григорія Квитки-Основ’яненка особливе місце посідає роман “Пан Халявский”. Він став класичним твором української і російської літератур. Роман з’явився тоді, коли в літературі загострилася боротьба за перемогу реалістичних принципів проти ідеалізованого зображення існуючого суспільства консервативними літераторами. Саме в “Пане Халявском” дано знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь звичайнісіньких поміщиків. Перебираючи по черзі […]...
15. Пісня над піснями “Пісня над піснями” – зібрання різночасної пісенної лірики давніх євреїв І тис. до н. е., що складає 17-ту книгу “Біблії”, приписуване Соломону. “П. н. п.” – гімн пристрасній духотворчій любові, насичений яскравими тропами та розмаїтими стилістичними фігурами, близький до фольклорних весільних пісень. Ця пам’ятка вплинула на розвиток світової лірики – на поетів “солодкого нового стилю”, […]...
16. Узагальнювальний тренувальний тест № 2 – Сучасний літературний процес Завдання з однією правильною відповіддю із чотирьох варіантів 1. Яка тематика притаманна героїчному епосу українського народу? А Уславлення історичних діячів, мужність і звитяга воїнів; Б кохання як прекрасне людське почуття; В опис обрядів, пов’язаних із народними святами; Г важке становище наймитів. 2. У якому столітті був створений “Галицько-Волинський літопис”? А Х ст.; Б ХІ ст.; […]...
17. Неологізм Неологізм (грецьк. neos – новий та logos – слово) – нове слово або вислів, поява яких зумовлена потребами доби (наукові відкриття, зміни суспільних відносин, розвиток культури тощо). Досить часто творцями Н. були самі письменники. Такі слова називаються авторськими, вони нерідко так і лишаються в даному контексті, бо не призначені існувати поза ним, як-от у ліриці […]...
18. Просвітительські тенденції в бурлескно-реалістичній прозі Г. Квітки-Основ’яненка Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби. З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Прозові твори Квітки-Основ’яненка українською мовою поділяються на дві основні групи: бурлескно-реалістичні оповідання і повість; сентиментально-реалістичні повісті. До першої групи належать, зокрема, гумористичні оповідання “Салдацький патрет” (1833), “Мертвецький Великдень”, “От тобі і скарб”, “Пархімове снідання”, “Підбрехач”, […]...
19. Твір на тему “Опис квітки. Лілія” Лілії є одними з найпопулярніших квітів в Європі, поступаючись лише трояндам. Якщо говорити про світові тенденції, то вони займають четверте місце за популярністю. Різні види зазвичай зустрічаються по всій земній кулі. Вони бувають різних форм, розмірів і кольорів. Лілії хороші як кімнатні рослини і прикраса саду. Ці квіти придатні для створення живоплотів, можуть використовуватися як […]...
20. Леся Українка – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Справжнє ім’я та прізвище поетеси Лесі Українки – Лариса Косач. В одному з віршів письменниця написала: “Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає”. У серці її завжди була Україна, тому й себе поетеса назвала Українкою. Народилася Леся Українка у місті Новоград-Волинському 25 лютого 1871 року. Мати Лесі […]...
21. Будова квітки Генеративні органи. Досягнувши певного віку, рослини починають утворювати органи, спеціально призначені для розмноження. Такі органи називають генеративних або репродуктивними. У покритонасінних рослин це квітки і розвиваються з них плоди з насінням. Однорічні та дворічні рослини цвітуть і плодоносять один раз в житті. Багаторічні рослини цвітуть і дають плоди багато років поспіль. Однак серед багаторічників існують […]...
22. Літературно-артистичне товариство Літературно-артистичне товариство – об’єднання київських митців (письменників, музик, малярів), осередок художнього життя України на межі ХІХ-ХХ ст. Його представники (М. Лисенко, М. Старицький, І. Нечуй-Левицький, Марія Заньковецька, М. Мурашко, Леся Українка, Людмила Старицька-Черняхівська, М. Соловцов, М. Садовський, А. Купрін та ін..), пропагуючи кращі зразки мистецтва (влаштовували виставки, концерти, літературно-музичні вечори, творчі конкурси тощо), створювали художнє […]...
23. Формула квітки Особливості будови квітки можна відзначити скорочено у вигляді формули. При її складанні використовують такі скорочення: Ок – листочки простого оцвітини, Ч – чашолистки, Л – пелюстки, Т – тичинки, П – маточки. Число частин квітки позначається цифрами у вигляді індексу (Ч5 – це 5 чашолистків), при великому числі частин квітки використовують знак ^. У разі […]...
24. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ “СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ” – ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ У завданнях 1-10 виберіть одну правильну відповідь. 1. Коли Шевченка було викуплено з кріпацтва: А 22 квітня 1838 р. Б 9 березня 1840 р. В 22 травня 1838 р. Г 11 березня 1814 р. 2. Який з названих творів є головним у циклі “В казематі”: А “Заповіт” Б “Тополя” В “Мені однаково, чи буду…” Г […]...
25. ГРІНЧЕНКО НАСТЯ ГРІНЧЕНКО НАСТЯ (псевд. – Гаєнко Н., Сагайдачна Настя, Наталка та ін.; 25.12.1884, с. Нижня Сироватка, тепер Сумської обл. – 14.10.1908, Київ). Дочка Б. та М. Грінченків. Навчалася у Львівському університеті (1905-1907). Вела пропагандистську діяльність серед робітництва у Києві, Полтаві, Лубнах, брала участь у збройному виступі лубенських робітників. Двічі була ув’язнена, внаслідок чого тяжко захворіла і […]...
26. Я КРИЦЕЮ ЗРОБЛЮСЬ НА ТІМ ВОГНІ… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (Лариса Косач) (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Леся Українка. Портрет В. Касіяна І слово уста мої німії Оживило, І я вчинила диво… Я збагнула, Що забуття не суджено мені. Леся Українка “Я КРИЦЕЮ ЗРОБЛЮСЬ НА ТІМ ВОГНІ…” Хто хоче пізнати життя Лесі Українки, повинен читати її твори. Саме в них уся її біографія, саме в поезіях цієї мужньої жінки концентрується її незглибиме […]...
27. Макаронічний вірш Макаронічний вірш (лат. роеsіа maccheronica, від maccheroni – макарони) – віршовий твір комічного гатунку, перенасичений чужомовними словами (варваризмами), вжитими за нормативами рідної мови автора, а також словесними покручами (“язичіє”, “суржик” тощо). Започаткований в Італії (XV ст.) з пародіювання латині. Деякі фрагменти М. в., в основу яких покладена макаронічна мова (“говорили все на “ус”), де висміювалася […]...
28. За красою “За красою” – літературний альманах, виданий на честь Ольги Кобилянської, упорядкований О. Луцьким (Чернівці, 1905). Видання мало модерністський характер, хоч у ньому, крім творів символістів (Б. Лепкий, В. Пачовський, П. Карманський, О. Луцький, С. Чарнецький), неоромантиків (Леся Українка), імпресіоністів (М. Коцюбинський), друкувалися твори реалістів (І. Франко, Уляна Кравченко та ін). В альманасі також були публікації […]...
29. Будова і значення квітки Квітка є важливим органом квіткових (покритонасінних) рослин. Часто вона красива і добре помітна. Квітки рослин дуже різноманітні, вони різного розміру, кольору, мають різні запахи або без запаху, зібрані разом або поодинокі. Об’єднує всі квітки рослини виконувана ними функція – статеве розмноження рослин, в результаті якого утворюється насіння і плоди. Тому квітку називають генеративним органом рослини. […]...
30. Короткий переказ – Contra spem spero – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись. Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки. Буду сіять квітки на морозі, […]...
31. Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки – Основ’яненка) Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це передусім визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника (що, безумовно, справедливо), але ж якби не Квітка, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Або чи могли б ми зараз пишатися історією друкованих видань, які свого часу започаткував Квітка-Основ’яненко. […]...
32. З потоку життя “З потоку життя” – літературно-художній альманах, упорядкований М. Коцюбинським та М. Чернявським. Вийшов 1905 в Херсоні. М. Коцюбинський у листі до Панаса Мирного від І0 лютого 1903 писав про задум упорядників: “Маємо на меті видати літературний збірник (поезії, новели, повісті, драматичні твори), в якому хотілось би помістити нові, ніде не друковані твори переважно із життя […]...
33. Твір на тему – Ідея служіння митця народові у творчості Лесі Українки Леся Українка понад тридцять років віддала творчості, на ці ж роки припадає безупинне замагання з туберкульозом. Безперечно, і тяжка хвороба, і тривалі болі, і хвилинні радощі впливали на її твори, але не були вони виявом вузько особистого. Героїзм, з яким поетеса боролася з недугою, непримиренність з компромісами ї кривдою робили її наймужнішою серед тогочасних поетів. […]...
34. Шкільний твір на тему – Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час […]...
35. Борис Грінченко (1863 – 1910) Б. Грінченко був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець (“Словарь української мови”), фольклорист та етнограф (“Этнографические материалы, собранные в Черниговской й соседней с ней губерниях”), педагог, публіцист, організатор видавничої справи, бібліограф. Письменника шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні сучасники. Народився Борис Дмитрович Грінченко […]...
36. Лук’ян Кобилиця – Юрій Федькович – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Це твір про ще одного народного ватажка. Поема містить відвертий заклик до боротьби (громадою підійматися за прадідівську правду). Революційний пафос, викривальний дух поеми, спрямованої проти цісарського режиму, підняли поета на найвищий щабель визнання. Важливими критеріями цінності художніх творів Федькович вважав їх демократизм, ідейність, народність. Саме тому буковинський співець звернувся до творчості Тараса Шевченка. Великий Кобзар […]...
37. Драматургія Г. Квітки-Основ’яненка – твір з української літератури Драматургічна творчість Григорія Квітки-Основ’яненка є цікавим і помітним явищем в українській літературі. Його п’єси “Сватання на Гончарів-ці” та “Шельменко-денщик” досі викликають інтерес та привертають увагу читачів, театральних діячів, кінематографістів. Привабливість названих п’єс полягає насамперед у яскравості гумористичного зображення життєвих явищ та людських типів. Ці драматичні твори визначаються літературознавцями як соціально-побутові. Гостре бачення письменником соціальних процесів […]...
38. Будова квітки – доповідь Розташовується квітка на квітконіжці, яка закінчується квітколожем. До квітколожа кріпляться всі частини квітки. Один або кілька маточок (жіночих органів розмноження) знаходяться на самій верхівці. Як правило, в маточку можна виділити: Зав’язь – нижня частина маточки, в ній містяться сім’язачатки з жіночими яйцеклітинами. Над зав’яззю (у більшості квіток) є стовпчик, на якому кріпиться рильце. Рильце вловлює […]...
39. Складка “Складка” – український літературно-художній альманах, виданий 4-ма випусками (1887, 1893, 1896 – у Харкові, 1897 – у С.-Петербурзі). Перші два редагував В. Александров, наступні – К. Білиловський. Перший випуск містив поезії В. Александрова, К. Білиленського, В. Самійленка, Я. Жарка та ін., оповідання Б. Грінченка (“Одна, зовсім одна!”), К. Білиловського (“Загублене життя”), Ганни Барвінок (“П’яниця”). Оригінальні […]...
40. Як правильно запилювати квітки Штучне запилення зазвичай потрібно в теплицях, де немає відкритого доступу комах-запилювачів, тваринам і майже ніколи немає вітрів в тій кількості, яке буває при вирощуванні рослин у відкритому грунті. Також цей метод запилення може застосовуватися для збільшення кількості зав’язей. Запилювати квітки найкраще в суху теплу і безвітряну погоду, використовуючи ватяну паличку, пензлик з м’яким ворсом, шматочок […]...