Цвіте терен, цвіте терен… – Родинно-побутов і ліричні пісні – Усна народна творчість

Цвіте терен, цвіте терен,

А цвіт опадає.

Хто з любов’ю не знається,

Той горя не знає.

А я, молода дівчина,

Та й горя зазнала,

Вечероньки не доїла,

Нічки не доспала.

Ой візьму я кріселечко,

Сяду край віконця,

Іще очі не дрімали,

А вже сходить сонце.

Хоч дрімайте, не дрімайте

Не будете спати,

Десь поїхав мій миленький

Іншої шукати.

Нехай іде, нехай їде,

Нехай не вернеться,

Нехай йому молодому

Щастя усміхнеться.

А я молода дівчина,

Не буду я спати,

Буду його виглядати,

День і ніч чекати.

Аналізуємо художній твір

1. Яке враження справила на вас пісня?

2. У чому полягає драматизм ситуації, у якій опинилася героїня твору?

3. Якою в пісні постає героїня? Схарактеризуйте її.

4. Які символічні образи наявні у творі?

5. Визначте художньо-поетичні засоби, використані в цій пісні. Яка їхня роль? Запис у робочому зошиті зробіть у зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми).

Україна і світ

Твори українського фольклору здавна були відомими й за межами України. Свідченням цього є, наприклад, запис української народної пісні “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?” у “Чеській граматиці” Яна Благослава (1571). У примітці до тексту чеський учений подав коментар: “Є в тій мові пісень та віршів, або рим, багато… Мають багато метафор та інших фігур”.

Досліджуємо самостійно

6. В українській мові слово терни означає, за тлумачним словником, “зарості колючих рослин”. У цьому значенні його слід сприймати й у крилатому вислові латинського походження “крізь терни до зірок”. У Біблії терновий вінок – один із символів страждань Ісуса Христа. Однак, як свідчать дослідники Біблії, і тут ідеться про гнучкі колючі гілки, а не про конкретну рослину.

Прочитайте рядки з творів української літератури та фольклору. Яке символічне значення має образ терну в українській культурі? Якого додаткового значення набуває цей образ у пісні “Цвіте терен, цвіте терен…”?

Ой давно, давно

Я в батька була,

Вже й тая стежечка

Терном заросла.

(Народна пісня, записана Дніпровою Чайкою)

В яру криниця завалилась,

Верба усохла, похилилась,

І стежечка, де ти ходила,

Колючим терном поросла.

(Т. Шевченко)

Була я щаслива, але терном поросла моя дорога до того щастя. (І. Не – чуй-Левицький)

Порівнюємо твори різних видів мистецтва

7. Роздивіться репродукцію картини Е. Кондратовича “Терен цвіте” (с. 17). Який настрій вона викликає? Чи могла б ця картина стати ілюстрацією до пісні “Цвіте терен, цвіте терен”? Свої міркування обгрунтуйте. За бажанням намалюйте до твору власну ілюстрацію.

Запрошуємо до дискусії

8. В електронному додатку до підручника на interactive. ranok. com. ua знайдіть запис пісні “Цвіте терен, цвіте терен…” у виконанні різних співаків. Який варіант виконання пісні сподобався вам найбільше? Чому?

У ПЕРЕДЧУТТІ ПОБАЧЕННЯ (“СОНЦЕ НИЗЕНЬКО, ВЕЧІР БЛИЗЕНЬКО…”)

У народних піснях надзвичайно точно передаються окремі емоційні нюанси. Зокрема, достовірно відтворюються душевні стани, що їх переживають дівчина і хлопець, чекаючи на побачення. Початковий рядок пісні нагадує про конкретні життєві реалії. Сільська молодь разом зі старшими працювала по господарству, тож лише надвечір закохані могли зустрітися. Але навіть нетривала розлука стає для дівчини й парубка неабияким випробуванням. Хлопець поспішає до своєї милої, а вона наважується знехтувати материною забороною, аби лише побачитися зі своїм обранцем. Як і в інших піснях про кохання, у творі вживається пестлива лексика, що надає виразності мовленню закоханих. Пісня існує в декількох варіантах. Один із них використав Іван Котляревський у відомій п’єсі “Наталка Полтавка”.

Вечір в Україні (А Куїнджі, 1878)

Побачення (К. Трутовський, 1870)




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Цвіте терен, цвіте терен… – Родинно-побутов і ліричні пісні – Усна народна творчість