Клітинна стінка
Функції клітинної стінки полягають у тому, що вона:
– є осмотичним бар’єром,
– визначає форму бактеріальної клітини,
– захищає клітину від впливів навколишнього середовища,
– несе різноманітні рецептори, що сприяють прикріпленню фагів, коліцінов, а також різних хімічних сполук,
– через клітинну стінку в клітину надходять поживні речовини і виділяються продукти обміну,
– в клітинній стінці локалізована О-антиген і з нею пов’язаний ендотоксин (ліпід А) бактерій.
Є 2 типу будови клітинної стінки у бактерій. В обох випадках її основу становить пептидогликан муреин. У одних бактерій (1-й тип) він становить до 90% маси клітинної стінки і утворює багатошаровий (до 10 шарів) каркас, при цьому муреин ковалентно пов’язаний з тейхоевие кислотами. Такі бактерії при забарвленні за методом Грама міцно утримують комплекс генціановий фіолетового та йоду; вони забарвлюються в синьо-фіолетовий колір і називаються грампозитивними.
У бактерій з 2-м типом будови клітинної стінки поверх 2-3 шарів пептидоглікану муреина розташовується шар липополисахаридов. Ці бактерії при забарвленні за методом Грама не здатні міцно утримувати комплекс генціановий фіолетового та йоду і, відповідно, знебарвлюються спиртом, профарбовуючи додатковим барвником – фуксином в рожево-червоний колір. Вони називаються грамнегативними.
У зв’язку з відмінностями в будові клітинної стінки всі бактерії діляться на 4 відділи:
– грацілікути – бактерії з тонкою клітинною стінкою, грамнегативні, до них відносяться різні покручені, паличкоподібні, кокова форми бактерій, а також рикетсії і хламідії;
– фірмікути – бактерії з товстою клітинною стінкою, грампозитивні, до них відносяться паличкоподібні, кокова форми бактерій, а також актиноміцети, коринебактерії і мікобактерії;
– тенерікути – бактерії без ригидной клітинної стінки (мікоплазми);
– мендозікути – архебактерии, що відрізняються дефектної клітинної стінкою, особливостями будови рибосом, мембран і рибосомальних РНК. Ця група бактерій медичного значення не має.
З будь-якої бактеріальної клітини можна отримати форми, повністю або частково позбавлені клітинної стінки. Вони називаються, відповідно, протопласти і сферопласти, і, незалежно від вихідного морфологічного типу бактерії, через відсутність клітинної стінки приймають кулясту або грушоподібну форму. Крім того, існують L-форми бактерій, які, на відміну від протопластів і сферопластов, здатні до розмноження, будучи цілком повноцінними мікробними клітинами даного виду бактерій. L-форми різних видів бактерій морфологічно невиразні. Незалежно від форми вихідної клітини (коки, палички, вібріони) вони являють собою сферичні утворення різних розмірів. Розрізняють стабільні L-форми, нереверсірующіе у вихідний морфотип, і нестабільні L-форми, реверсують у вихідний при усуненні причини, що викликала їх освіту. У процесі реверсії відновлюється здатність бактерій синтезувати пептидогликан (муреин) клітинної стінки. L-форми різних бактерій відіграють істотну роль у патогенезі багатьох хронічних, рецидивуючих інфекційних захворювань (бруцельоз, туберкульоз, сифіліс, хронічна гонорея і т. д.).
(2 votes, average: 5.00 out of 5)