Клітинна будова кореня
Кореневої чохлик. Як ви вже знаєте, верхівка (кінчик) кореня захищена кореневим чехликом, схожим на ковпачок. Кореневої чохлик складається з декількох шарів живих тонкостінних клітин. Він захищає розташований за ним конус наростання, що складається з ніжних клітин освітньої тканини від ушкоджень про тверді частинки грунту. Клітини кореневого чохлика живуть недовго: вони поступово відмирають і злущуються. При цьому виділяється слиз, завдяки якій корінь як би ковзає всередину грунту. Натомість відумерлою клітинам чехлика зсередини кореня утворюються нові клітини.
Будова кореня у зонах поділу і розтягування. Під кореневим чехликом розташовується зона поділу кореня. Її довжина близько 1 мм. Корінь в цій зоні складається з дрібних клітин з тонкими оболонками і великими ядрами. Вони здатні ділитися на протязі усього життя.
У зоні розтягування, або зростання клітини сильно збільшуються, тобто розтягуються, в поздовжньому напрямку (вздовж осі кореня). Їх зростання відбувається головним чином за рахунок поглинання води і утворення великих вакуолей. Окремі клітини цієї зони не тільки ростуть, а й діляться.
Після досягнення клітинами певних розмірів одні з них перетворюються на клітини покривної тканини, а інші – в клітини основної тканини, треті – в клітини провідної тканини.
Будова кореня в зоні всмоктування. Протяжність зони всмоктування близько 2-4 см. На поперечному зрізі кореня в цій зоні можна побачити, як і на зрізі молодого стебла, три ділянки: шкірку, кору і центральний циліндр (рис. 105).
Шкірочка кореня, на відміну від шкірки аркуша і стебла, складається з тонкостінних клітин. Деякі з них утворюють вирости – кореневі волоски, завдяки яким збільшується усмоктувальна поверхня кореня.
Поверхня клітин шкірки покрита слизом, завдяки якій частки грунту прилипають до кореня і полегшують йому всмоктування води і розчинених мінеральних речовин.
Кора кореня утворена різними клітинами. Шар кори, що примикає до шкірці, складається з щільно розташованих клітин. Він виконує захисну функцію, особливо після відмирання і злущування шкірки. Центр кори заповнений клітинами з великими міжклітинниками. У цих клітинах відбувається утворення деяких життєво важливих для рослини органічних речовин, наприклад вітамінів. Тут же відкладаються запасні речовини, зазвичай крохмаль. Внутрішня частина кори утворена одним шаром щільно зімкнутих клітин.
Зовнішній шар центрального циліндра складається з живих тонкостінних клітин, довго зберігають здатність до поділу. Інша частина центрального циліндра утворена провідними тканинами – деревиною та лубом. Серцевини в корені немає.
Деревина займає центральну частину кореня і її промені доходять до зовнішнього шару центрального циліндра. Число променів деревини у різних рослин коливається у великих межах: від трьох до кількох десятків. Між променями деревини розташований луб.
Будова кореня в зоні проведення. Шкірочка, що має кореневі волоски, відмирає і захисну функцію беруть на себе клітини зовнішньої частини кори (ріс.106).
Основна функція цієї найдовшої частини кореня – здійснення спадного (по лубу) і висхідного (по деревині) струмів розчинів речовин. Тут закладаються і відростають бічні корені (звідси друга назва – зона розгалуження). У зв’язку з цим будова цієї частини кореня зазвичай ускладнюється.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)