Київ з лівого берега – МИКОЛА ЗЕРОВ

Вітай, замріяний золотоглавий

На синіх горах… Загадався, спить,

І не тобі, молодшому, горить

Червлених наших днів ясна заграва.

Давно в минулім дні твоєї слави,

І плаче дзвонів стоголоса мідь,

Що вже не вернеться щаслива мить

Твого буяння, цвіту і держави.

Але, мандрівче, тут на пісках стань,

Глянь на химери барокових бань,

На Шеделя білоколонне диво:

Живе життя і силу ще таїть

Оця гора, зелена і дрімлива,

Ця золотом цвяхована блакить.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Київ з лівого берега – МИКОЛА ЗЕРОВ