Інтерактивні форми роботи за відео фрагментами (міні-екранізаціями)
Т. Бабійчук,
Викладач Бердичівського педагогічного коледжу
Житомирська обл.
У Державній національній програмі “Освіта” (“Україна XXI століття”) зазначається, що “Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства” [1: 9].
Відповідно до цього у Національній доктрині розвитку освіти головними напрямами державної політики є особистісна орієнтація освіти; постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу [3: 81]; запровадження освітніх інновацій [3: 82].
Як відомо, розвиток підростаючої особистості не зводиться лише до накопичення нею знань, умінь і навичок; а передбачає перебудову, систематизацію, узагальнення засвоєного індивідом.
“Слід шукати нові форми тренування мозку, викладу і передачі знань” – роздумував академік А. Несмеянов [6: 6]. Джерелом таких нових форм, на нашу думку, є відеофрагменти (міні-екранізації).
Відомий дидакт М. Жинкін у свій час зауважував, що дуже часто після демонстрації навчального кіно немає зворотного зв’язку, тобто кіно запрограмовує інтелектуальну і рухову пасивність студентів [2:17]. Саме тому ми пропонуємо за відеофрагментами (в/ф) як різновидом навчального кіно такі види робіт, які б унеможливили пасивність, навпаки, – сприяли високій активності студентів.
Мудрість давніх китайців гласить: “Скажи мені – і я забуду. Покажи мені – і я запам’ятаю. Дозволь мені діяти – і я навчусь”.
Досвід нашої роботи переконує, що в/ф дають сильний поштовх до впровадження таких інтерактивних методів колективної навчальної діяльності, як “мікрофон”; незакінчені речення; робота в парах; робота в малих групах; метод “ПРЕС”; дискусія; рольові ігри; “мозковий штурм”; “карусель”; “акваріум”; “броунівський рух”; “ажурна пилка”; аналіз ситуації; розв’язання проблем; займи позицію тощо.
Зауважимо, що на заняттях з літератури з використанням в/ф окремі з цих методів мають незначну частоту використання (“карусель”, “акваріум”, “броунівський рух”, “ажурна пилка”), доволі часто використовуються такі прийоми, як робота в парах і малих групах, “мікрофон”, “незакінчене речення”, “ПРЕС”, рольові ігри, дискусії. На сучасних заняттях з літератури, на наш погляд, повинні переважати колективні форми роботи. Ще Л. Виготський твердив, що в співпраці дитина може зробити більше, ніж самостійно [4]. Зупинимося на окремих з названих методів.
Методи “Мікрофон” і “Незакінчене речення”
Викладач починає речення і пропонує студентам закінчити його. Кожен учасник, отримавши уявний мікрофон (ручку, олівець), свій виступ починає із запропонованого речення. Говорить тільки той, у кого мікрофон. Тривалість відповіді – не більше однієї хвилини. Відповіді одразу не коментуються викладачем [5:45].
Зразок використання методів “Мікрофон” і “Незакінчене речення” на занятті з в/ф
У ході аналізу кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” демонструємо в/ф. Після перегляду пропонуємо закінчити речення: “Україна в огні – це…”
Орієнтовні відповіді:
– …правдива, чесна розповідь про трагедію українського народу у часи Другої світової війни.
– …сміливе слово про причини відступу радянських військ і масове дезертирство, про недолугість офіцерських кадрів і вищого командування, про страшні наслідки ленінсько-сталінської теорії “класової боротьби”.
– …літопис страдництва нашого народу.
– …голосіння за мільйонами знищених співвітчизників.
– …дума про героїзм славних синів і доньок України.
– …гнівне звинувачення тоталітаризму в геноциді українського народу.
– …хвилюючий твір, який не полишає нікого з читачів байдужими, викликає печаль і співчуття, любов і гнів, роздуми і віру.
– …гімн українцям – борцям проти фашизму.
– …високопатріотичний твір, який вчить знати і любити Україну, боронити її, боротись за неї і вірити в неї, працювати в її ім’я.
– …твір глибоко актуальний. Він потрібний сьогодні всім – і президентам, і міністрам, і депутатам, і бізнесменам, і юристам, і журналістам, одне слово – всім.
– …кривавий біль, незагойна рана в душі Олександра Довженка.
Робота в парах
Роботу в парах практикують на будь-якому етапі заняття. Отримавши завдання, студенти активно співпрацюють упродовж наперед визначеного часу (до трьох-п’яти хвилин). Учасник обмінюється з партнером думками, щоб потім їх озвучити перед аудиторією. По закінченні часу озвучуються результати роботи [5:34-35]. Серед завдань: обговорити питання, взяти інтерв’ю, розробити план, порівняти, заперечити одне одного тощо.
Зразок використання методу “Робота в парах” на занятті з в/ф
На занятті, де розглядається проза М. Хвильового, актуалізуємо опорні знання. Після перегляду в/ф “Кіт у чоботях” пропонуємо одному учаснику бути кореспондентом, іншому – письменником. “Кореспонденти” ставлять питання (біографія і творчий шлях М. Хвильового) “письменникам”. Орієнтовні запитання:
– Чому М. Хвильовий обрав саме такий псевдонім?
Це випадково чи закономірно?
– Яким письменником був М. Хвильовий?
(Орієнтовні відповіді: талановитим, чесним, сміливим, далекоглядним).
– У чому трагедія М. Хвильового?
– Чи є потреба сьогодні згадувати про цю трагедію?
– Кажуть, що справжній твір мистецтва не боїться випробування часом. Чи актуальна новела “Кіт у чоботях”?
Зауважимо, що в даному випадку метод “робота в парах” органічно поєднується з методом “рольові ігри”. Метод “ПРЕС”
Цей метод використовується при обговоренні дискусійних питань, коли треба зайняти й чітко аргументу-вати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає студентів виробляти й формувати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.
Студенти висловлюють свою думку (починають словами: Я вважаю, що…). Пояснюється причина появи цієї думки, тобто на чому грунтуються докази (… тому що…). Наводяться приклади, додаткові аргументи на підтримку власної позиції (… наприклад…). Узагальнюється думка (… отже…, таким чином…) [5].
Зразок застосування методу ” ПРЕС” на занятті з в/ф
Підсумовуючи роботу за драматичною поемою “Бояриня”, пропонуємо студентам подивитись в/ф, а після демонстрації відповісти на питання: “Хто у “Боярині” переживає трагедію?”
Орієнтовні відповіді:
1. Я вважаю, що трагедію болісно переживає Оксана, тому що вона, національно свідома українка, в минулому активна братчиця, тепер, у час збройного змагання, нічим не може допомогти своїй Батьківщині. Так, наприклад, ми бачили, як просто на наших очах згасає молода бояриня. Це сцена, коли Степан забороняє їй посилати на Україну гроші з власного посагу, а не з його, Степана, кишені; забороняє навіть обізватися листом до рідних. Отже, трагедія Оксани в розумінні власної бездіяльності у час, коли її допомога така необхідна Україні.
2. Я вважаю, що трагедію переживає Оксана, адже вона повністю розчарувалася в своєму чоловікові, якого любила. Так, наприклад, вона є свідком бездіяльності, безвольності, боягузтва Степана, його мовчазної зради України (Степан розповідає Оксані, як він принижується перед царем, ставши одним із багатьох придворних блазнів; як він боїться царевої неласки, як йому всюди ввижаються тортури за непослух). Оксана з жахом усвідомлює, що Степан не тільки на зможе служити Україні, а й те, що Степан ніколи Вітчизні й не служив. “Чисті руки” Степана стали для Оксани постійним докором. Оксана не може покинути свого чоловіка, бо присягала йому, але жити з ним, не маючи ніякої світлої надії на майбутнє, теж не може. Отже, трагедія Оксани – в усвідомленні власної неспроможності змінити Степана, зробити його патріотом України.
3. Я вважаю, що трагедію переживає Степан, тому що він усвідомлює свою нікчемність, своє рабське, принизливе становище при дворі російського імператора, однак стати таким незалежним, як батько, ніколи не зможе. Так, наприклад, він скаржиться, що за ним у Києві постійно стежать московські бояри, не відпускають нікуди одного; він жахається покинути службу в царя, бо тоді – неминуча розправа. Він добре знає про своє пристосуванство, запобігання, тому і не хоче вдруге зустрічатись з Яхненком. Отже, трагедія Степана – у розумінні своєї нікчемності і неспроможності чесно, з гідністю, виконувати свою місію – повпреда України в Москві.
4. Я вважаю, що трагедію переживає Іван Перебійний, тому що він, справжній український патріот, розуміє, що таких, як він, на жаль, мало (діяльних, здатних збройно виборювати незалежність Україні). Але Іван не сидить на “печі” ( це за В. Самійленком). Так, наприклад, Іван піднімає співвітчизників на протест проти свавілля Москви, сам бореться зі зброєю, тяжко переживає поразку, адже повстання, на яке покладав великі сподівання, було жорстоко придушене, пролилися ріки крові. Трагедія Івана, таким чином, у розумінні анемічності українців, у відсутності у співвітчизників сили, рішучості, злагоди, державницького мислення.
5. Я вважаю, що найбільшу трагедію (вкотре! однак, на жаль, не востаннє!) переживає Україна, тому що вона роз’єднана. Так, наприклад, навіть у час збройного виступу проти Москви піднялися на захист потоптаних прав України лише одиниці. В інших були “поважні” причини стояти оддалік. Отже, нам, як казав Шевченко, треба у Бога просити злагоди і єдності:
А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай
І братолюбіє пошли!
Дискусія
Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання. В аудиторії слід створити атмосферу довіри та взаємоповаги. Студенти пригадують правила культури ведення дискусії. Викладач заздалегідь пропонує тему і план дискусії; студенти самостійно готуються, працюючи з додатковою літературою. Після закінчення дискусії роблять узагальнення, підбивають підсумки [5: 72-73; 143].
Зразок проведення дискусії на занятті з в/ф
Тема заняття: Проза Івана Франка
Випереджальне завдання: прочитати на вибір одну з трьох повістей (“Для домашнього огнища”, “Лель і Полель”, “Основи суспільності”), бути готовим до дискусії.
Студенти утворюють три групи. Кожна група бере участь у міні-диспуті. Поки одна група працює, дві інших уважно спостерігають за цією роботою, наприкінці заняття оцінюють компетентність і активність кожного учасника.
Диспут починається після демонстрації в/ф, створеного на матеріалі певної повісті. Така демонстрація робить яскравішим, зрозумілішим, емоційнішим сам диспут, налаштовує на працю, створює відповідний фон, формує певний настрій, допомагає студентам, які не читали твір, отримати уявлення про нього.
Питання диспуту за повістю “Для домашнього огнища”:
– Що таке злочин?
– Чи був злочин (за повістю)?
– Хто винен у трагедії? Обгрунтуйте.
– Чи міг бути інший вихід в Анелі, в Антося?
– Самогубство – це-вчинок сильної чи слабкої людини?
– Чи сильна Анеля?
– Чи стало самогубство Анелі щасливим поворотом в долі інших персонажів?
– Чи потрібно проводити паралель із сучасністю?
Питання диспуту за повістю “Лель і Полель”:
– Чому так по-різному складаються долі Леля і Полеля?
– Яких випробувань не витримує Гнат? Чому? Хто в цьому винен?
– Чи залишається Влад вірним клятві, даній у дитинстві?
– Чи любив Гнат Калинович Регіну? А Влад?
– Чи можна заради кохання йти на зраду? Якщо так, то на яку і коли, з якою метою? Якщо ні, то чому?
Питання диспуту за повістю “Основи суспільності”:
– Чи є в Нестора Деревацького батьківські почуття до Адася?
– Чи правий Нестор Деревацький, коли в таку скрутну для Адася хвилину відмовляє синові в матеріальній підтримці?
– Чи можна Олімпію Торську назвати справжньою матір’ю?
– Чи можна виправдати Адася?
– Чи був у кожного з героїв вибір?
– А як би ви розв’язали цей вузол?
Рольові ігри
Рольові ігри імітують реальність шляхом проживання ситуації у ролі, надають можливість діяти “як насправді”. Студент повинен чітко дотримуватися своєї ролі, намагатися слухати партнерів; не коментувати діяльність інших, перебуваючи в ролі; вийти з ролі по закінченні сцени; взяти участь в її аналізі.
Викладач розподіляє ролі, дає час на їх обдумування. Після закінчення гри проводиться ретельний і поглиблений аналіз учасниками та спостерігачами побаченого і почутого.
Бажано, щоб кожен учасник відповів на запитання:
– Як ви себе почували в тій чи іншій ролі?
– Що подобалось під час гри, а що – ні?
– Як вплине роль на ваше подальше життя? [5: 62 – 63; 142]
Зразок проведення рольової гри на занятті з в/ф
Тема заняття: “Кайдашева сім’я” Івана Нечуя-Левицького
Завдання: відповісти на запитання, вжившись в образи Кайдашів і Кайдашенків.
Кайдашеві:
– Чому ви, такий богомільний, постійно заходите у шинок?
Кайдашисі:
– Чому ви так не любите своїх невісток? Карпові:
– Чи могли б ви припинити сімейні колотнечі? Лаврінові:
– Чому ви так змінились? Мотрі:
– Чим ви схожі на Кайдашиху? Мелашці:
– Як вам вдалося зжитися зі свекрухою?
“Мозковий штурм”
Мета “мозкового штурму” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей від усіх учнів упродовж обмеженого часу щодо розв’язання проблеми. “Мозковий штурм” спонукає учнів проявляти творчість, дає змогу вільно висловлювати свої думки.
Назвавши проблему, викладач пропонує учням висловити ідеї, коментарі тощо.
Усі пропозиції записуються на дошці чи на великому аркуші паперу без зауважень, запитань; кількість ідей заохочується, ідеї можуть поглиблюватися чи змінюватися. [5:46-47].
Зразок проведення “мозкового штурму” на занятті з в/ф
Після демонстрації в/ф, створеного на матеріалі роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, викладач виносить на обговорення питання: Чому Чіпка став пропащою силою? Хто в цьому винен? Доведіть.
Безперечно, більшість студентів схильні вважати, що в цьому винне суспільство, або винен сам Чіпка.
Однак, на думку окремих студентів, єй інші причини.
У результаті спільних пошуків складається таблиця.
Зауважимо, що на кожний доказ у студентів були аргументовані заперечення. Наприклад, обороняючи Мотрю, студенти підкреслювали, що вона гірко працювала (а на роботу ходила за тридев’ять земель, бо в Пісках її ніхто не наймав). Вночі вона йшла на роботу, вночі приходила з роботи, не мала відпочинку, а тут ще й Чіпка зі своїми питаннями, зі своїм домаганням хліба. Жінка не стримувалась, кричала, била сина. Студенти, котрі вважали Мотрю винною у падінні Чіпки, зауважували, що мати – це почесний і важкий обов’язок, що сліпа Мотрина любов до сина не допомогла йому в житті.
№ | Хто винен | У чому провина |
1 | Суспільство, побудоване на неправді | У Чіпки відбирають несправедливо землю; бездоказово виганяють із земства |
2 | Безвольний, хоч і сильний фізично Чіпка | Чіпка переступає заповіді “Не убий”; “Не вкради”; “Шануй батька свого і матір свою”; він втрачає святощі душі, для нього не існує “табу”, він стає розбійником, грабіжником |
3 | Ледачкувата, недалека мати Чіпки – Мотря | Мати посіяла в Чіпчиному серці зерна жорстокості (била його); вона не розуміла Чіпку, не займалася його вихованням, не привчала його до праці |
4 | Непорядний і мстивий батько – Іван Вареник | Батько передав у генетичний спадок синові непостійність, нехтування народною мораллю |
5 | Товариші – п’яниці, ледацюги (Лушня, Матня, Пацюк), заздрісники (Грицько) | Лушня, Матня, Пацюк підбивали Чіпку на лихе. Грицько тільки радів, коли Чіпка раз у раз спотикався |
6 | Знервована і непослідовна у боротьбі за чоловіка Чіпчина дружина Галя | У Галі не було дітей. Галя не до кінця боролася за Чіпку. Вона постійно плакала, повчала Чіпку. Це озлоблювало чоловіка |
7 | Байдужі односельчани | Бачили, як гине Чіпка, однак не допомогли йому, хоча він не раз захищав громаду |
8 | Максим Гудзь | Дав змогу Чіпці “легко” заробляти великі гроші |
Так метод “мозковий штурм”, як бачимо, переростає у дискусію. Неодмінна умова: дискусію розгортаємо після того, як повністю завершиться попередня робота – називання причин, які спонукали Чіпку стати розбійником.
Отже, відеофрагменти – ефективний розвивальний засіб навчання на занятті з використанням інтерактивних технологій.
Література
1. Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”)// Книга керівника навчально-виховного закладу: Довідково-методичне видання /Упоряд. Б. М. Терещук, В. В. Скиба. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – С.40-57.
2. Жинкин Н. И. О целях и задачах программированного обучения. – М.: Знание, 1968. – 24 с.
3. Національна доктрина розвитку освіти // Книга керівника навчально-виховного закладу: Довідково-методичне видання /Упоряд. Б. М. Терещук, В. В. Скиба. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – С 80-94.
4. Освітні технології: Навч. метод, посіб. / Пехота О. М., Кіктенко А. З., ЛюбарськаО. М. та ін.; Зазаг. ред. О. М. Пєхоти. – К.;А. С. К., 2001, -256 с.
5. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: Видавництво А. С. К., 2004. – 192с.
6. Толль Б. X. Принципы построения учебного кинофильма.-Л., 1959.- 44 с.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)