Колективні способи і форми навчання
Колективної моделлю роботи називають навчальні заняття в парах зі змінними складами, орієнтовані на вироблення і відточування умінь:
- Самостійного освоєння літератури; Творчого роздуми, проведення аналізу і висновків; Висловлювання власних думок, знань без спотворень; Вислуховування і вилучення необхідної інформації; Володіння відмінними твердими знаннями; Спільної роботи.
Щоб застосувати найбільш прийнятний вид структури уроку, слід звернути увагу на важливість придбання організації навчальної роботи учнів на занятті.
Колективний спосіб навчання – це таке навчання, при якому всі члени групи діють злагоджено, простежується активну участь кожного з них, відбувається процес навчання товаришів умінням працювати в колективі.
Груповий тип організації навчальної діяльності – це підготовлення та робота з дітьми в динамічних парах або парах зі змінним складом.
Способи навчання
Перехід до навчання в динамічних парах або змінного складу можливий при наявності навчання в постійних парах і групах. Тому підготовча діяльність на уроках початкових класів передбачає комбінування общеклассной і персональної форм діяльності. Практика показує відсутність можливості впоратися з аналогічно запропонованої завданням самостійно, падає динамічність прийняття участі в загальній класної роботи, так як не всі здатні розібратися з поставленим питанням. Учитель не може врахувати ступінь підготовленості та індивідуальні особливості кожного.
Реалізація даної діяльності можлива за допомогою включення диференційованих завдань. При впровадженні їх в освітній процес, педагог поетапно готує групу до колективної форми вивчення.
Наявність колективної форми організації в завданнях дає шанс індивідуально просунутися з певним темпом, сприяючи з проявом і формуванням здібностей кожної дитини. Це підтверджується вузької взаємозв’язком розвиваючого викладання і колективної форми організації навчально-виховного процесу. При появі в нових колективах учням важко контактувати з однолітками. Метою вчителя є навчити дітей взаємодіяти разом як одна група.
Застосування різних форм суспільної роботи учнями вважаються особливо важливими для становлення мотивації навчання, що може трактуватися наявністю деяких факторів. Групові форми дозволяють втягувати в роботу всіх дітей, особливо “глухих”, також виконують встановлені завдання спільно. Дія в мікроколективі дозволяє активізувати всіх членів групи. Командна діяльність здатна згуртувати учнів і викликати особливу зацікавленість товаришів значимістю наданого процесу. Дитина може почати по-іншому ставитися до навчальної діяльності, тобто цінувати і усвідомлювати її важливість. При появі цих двох факторів можливе введення учня в інтенсивну роботу, з часом переростає в необхідність, знаходить значимість, що приводиться до становлення мотивації навчання.
Головна умова формування навчальної роботи молодших класів – наявність взаємозв’язку і колективності у дітей. Найчастіше педагоги помилково відкладають спільну роботу на другий план. Це сприяє реалізації частини можливостей формування дитини.
Тому рекомендується застосовувати колективну форму роботи для організації навчально-виховного процесу, так як вона грунтується на спільній роботі і взаємодопомоги, дає гарантії участі під час заходу або уроку всіх учнів, здатна виявити індивідуальні характерні риси, створює умови формування персональних якостей особистості.
Розробка завдань та проведення уроків
Для організації колективної діяльності педагог бере на себе відповідальність за приготування спеціального матеріалу, створення завдань, підготовці дітей до партнерських відносин. Рекомендовано впровадження компонентів колективної діяльності з початку навчання. Розсаджування дітей йде згідно групам. Створення категорій проводиться за допомогою певної розстановки меблів (не завжди).
Поява груп відповідно до змісту відбувається набагато пізніше. На момент процесу роботи група є механізмом допомоги. Урок служить головною формою організації викладання, домашнє завдання носить різноманітний характер індивідуального виду, що знижує перевантаженість учнів. Завдяки компетентності педагога, заняття включає в себе поєднання декількох форм діяльності, характер відносин між учителем і дітьми, розглядається як нестандартний і мобільний урок.
Для вироблення умінь з отриманням високого розвиваючого результату необхідна постановка педагогом неординарних навчальних завдань і організація групового пошуку.
Колективна форма організації навчально-виховного процесу на уроці позитивно позначається на результатах дітей. Хлопці вчаться висловлюватися, шукати правильні рішення, сортувати і прибирати помилкові, слухати до суджень інших учасників. Якщо є така форма організації навчального процесу, то прогнозується зростання мотивації навчання, створення колективних відносин, формування незалежності. Групова форма сприяє наталкиванием на висловлювання сором’язливих учнів, так як вони будуть знаходитися в той момент в більш вузькому оточенні в порівнянні з цілим класом, тобто відбудеться якась поетапна адаптація.
Прояв активності і незалежності підлітків можливо при наявності психічного настрою на роботу:
- Концентрація; Інтерес; Розумові дії; Увага до процесу; Прояв індивідуальної ініціативи.
Активний відгук у розгляді труднощів, проблем, завдань, які встановлюються учнями в групах, бажання взяти участь в обговоренні висновків товаришів, їх розширення, внесення корективів – все це є істотними аспектами пізнавальної самостійності та ініціативності, що вказують на становлення учня суб’єктом навчально-виховної роботи, то тобто здійснюється розвиваюче навчання.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)