ГОЛУБИНИЙ МІСТ – ВАСИЛЬ БАРКА – Іван Павлович Лозов’ягін
Стала в лазурі туча,
Туча чорнокипуча.
Як корабель – загриміла, заплакала – як немовля…
Спочуває їй земля.
Тим часом сонечко на небі чорні кайдани порозбивало,
Порозбивало, в десять сурмок променистих заграло.
Шипшина щаслива, троянда радіє. Тільки верби зеленоволосі
В поривах печалі й досі; –
Світлі краплі ронять, ронять сивий лист
На голубиний міст…
А там сизокрилі: – мир вам! – протуркотали,
Пурхнули та й позникали.
От тоді-то, поправивши чорні шати,
Дрозд почав чарувати.
Світиться в світі радість, як небо, велика.
Дерева славлять небо; навіть і терен-каліка.
Дитяточко переходило через міст,
Узнало пісні добрий зміст.
– Люба птася! – тихо сказало,
Рученькою привітало.
Голівонька русява. Одеженька – лілія рожева.
Славлять небо дерева.
Стелися в шумі клена-каштана,
Над потоком піщана дорого…
О, свіжість несказанна
Життя земного!
Related posts:
- НАДБЕРЕЖНИЙ ДОСВІТ – ВАСИЛЬ БАРКА – Іван Павлович Лозов’ягін І Марева від озера відходять, А туман: як потойсвітній. Ми – самокрадіжні; сонця одяг Скинули, бо мало втіхи. Зодягаємся в півтіні мерхлі, Без надій, що – й луг палає, Несучи ікони в мідній церкві Осени! крізь горе спрагле. Все – в блаженний жеврій, все з листками, Погляди предвіччя близить: Кличучи! вам квіти відмикати З вікон […]...
- ОКЕАН – ВАСИЛЬ БАРКА – Іван Павлович Лозов’ягін Уже за мною голубині сестри, Кигичучи, мов сон, витають; Як море все на віщім перехресті, Та все спливає в сиву тайну. Чого це незриданні зграї кружать Без сонця до мого чола? Нас доля – як не стали ще подружжя – Вже океаном розвела… Вже досвітом на глибині відчаю, Де риза пориває вічно; О, рідне серце! […]...
- ДОЧАСНА ДОЛЯ – ВАСИЛЬ БАРКА – Іван Павлович Лозов’ягін І Враз веселка з усміхів бровою Склала в тучі семицвітник… Так: само кохання молодою Вірністю з недолі втішить. В серці гроз – веселка погасала, Як з вікна вино розлите. В серці: осінь згадка! хоч і красна, А безсмертником не сквітне. Вслід само кохання відголосить Все крилатістю з безумства. І довіку звіть, як свідків – сосни, […]...
- САД – ВАСИЛЬ БАРКА – Іван Павлович Лозов’ягін І На чорній ніженьці, мов срібна хмарка, вишня світиться: і синьогруда птиця, важка, розкішну гілку колихає, і меншенька: крізь листя пурхнула; майнула тінь крилата по сірій грядці, по квітниках… І джміль у жовто-чорній ризоньці, шукач гудучий, віється й мерщій тікає понад травою. Світло. Звідкись – хмара. Тінь. І от тоді тюльпани так таємно в тій […]...
- ПРИ САМОТІ – ВАСИЛЬ БАРКА – Іван Павлович Лозов’ягін При самоті моїй: галуззя скине Печаль огненну, й неживе… Хоч, мов стіною, світло – все блакитне, Де димна глибина пливе. Тріпочеться листок, до крови кожний, Та зілля доцвіта останнє. Уже тебе побачити не можна, Хоч море гаснути не стане. А листя: світлене, веселе-зорне, Прогляне, спалахнувши в щирість. Така ж печаль мене тоді огорне, Як берег […]...
- ПОРЯТУНОК – ВАСИЛЬ БАРКА – Іван Павлович Лозов’ягін Від узгір’я тонкорукий кущик Обізвався білотою. Ні негода впівночі не скрушить; Чи – як він, до дня достою? Здіймуться вали пожеж небесних, Плотик місяця женучи. Враз: галузками душі простертись, Та – до сонця в тихі учні… Та від нього брати на обриві Приступець найнедорожчий – Тільки й місця: молитвам! добрівши З вихору – в старій […]...
- СУДНА ДОРОГА – ВАСИЛЬ БАРКА – Іван Павлович Лозов’ягін І Дві неділі, дві вінечні долі, Над гризню гармат рідніли. Хоч від гілки віолет медовий Близько брався до одвірків. Грішник, де з навал незваних танків Близять розблиски в розбої, – Став: стріляйте! а не згоден знати Тьми з неправди гробової. І калікою з обжинків крови, Дотерпівши смерть, як прірву, Звівся – кривду ночі відбороти: В […]...
- ОСТАННІЙ МІСТ ПОЛКОВНИКА – ІВАН ДРАЧ ОСТАННІЙ МІСТ ПОЛКОВНИКА Вдарили сурми в маєво листя зеленого, Крила наметів лячно залопотіли, Зорі летіли в очі молодо і черлено, І сон оксамитив непрочумане тіло. Багнетами хряснули карабіни холодні, Сіялась ніч крізь рожеве решето. Смачно кричали сколошкані взводні, І шикувались солдати нарешті. Ковтали останні сонливі шепоти, Сопіли друзям у теплі потилиці. В уяві блукали несмілі […]...
- ДІВЧИНІ – ІВАН БАГРЯНИЙ – Іван Павлович Лозов’ягін В час вечірній, час печальний Я Тебе чекаю в храм мій – У кімнаті сонця сальви І махорки тиміям… Ти прийди, моя далека, Через хащі вечорові, – Обернись хоч в тінь лелеки І розправ крилаті брови. Підніми очей зіниці, Підведи до сонця профіль… Ну, чого кричать так птиці, На хрести чіпляють строфи? Над Собором, як […]...
- Золотий бумеранг – ІВАН БАГРЯНИЙ – Іван Павлович Лозов’ягін І В орбіті сонця Альма Матер Маршрутом зоряних фрегатів В етері з гуготом летить Крізь цілий ряд тисячоліть… Ані на мить, Ані на цаль Не схибивши, невтомно ходить – Космічний еліпсис виводить І разом з сонцем гне в безодні Непередбачену спіраль. З яких же воль? Якого бога? І з примхи дьявола якого? Куди й по […]...
- ГУЛЯЙ-ПОЛЕ – ІВАН БАГРЯНИЙ – Іван Павлович Лозов’ягін Лежить Гуляй-Поле в крові і в сльозах, Потоптане, смертю розоране, В бомбових кратерах і черепах, В гільзах, В ожугах, В м’язах, В трісках… І навіть не крячуть ворони – Жахаються круки, минають здаля, – Шкіриться жаско, смердить земля. Смердить і душить фосфором і тротилом, Паленим м’ясом і динамітом… І вже не збагнеш тут, де ж […]...
- Василь Барка У нього неквапна хода і задумливий погляд, спрямований у далину і водночас ніби в самого у себе, живе аж надто скромно, аскетично й усамітнено, навіть на зустріч із земляками, що приїздять у Глен Спей (а це українське поселення неподалік Нью-Йорка), приходить не завжди. Той погляд несе в собі тепле світло, той погляд продовжує жадібно вбирати […]...
- Письменники української діаспори (Василь Барка) Ім’я Василя Барки – видатного українського письменника, що проживає далеко за межами рідної землі (США), про твори якого в діаспорі написано багато критичних та літературознавчих досліджень, для нас, українців на Україні, щойно відкривається. Нам не доводилось читати ні його прозових речей, ні поетичних творів, ні, тим паче, філософських праць релігійної тематики. Але нинішні можливості ліквідації […]...
- Скорочено – ЖОВТИЙ КНЯЗЬ – ВАСИЛЬ БАРКА Василь Барка 1 Мати наряджає доню й радіє. Але вдушу закрадається тривога – знову навіщось повели чоловіка в сільраду. Чіпляються і гризуть: давай – як не гроші, так хліб. Сім’я зі страхом чекає батька – чи не станеться чогось жахливого. Збираються йти до церкви. Оленка несміливо питає, чи, може, їй не йти, а то з […]...
- Барка Василь – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Василь Барка (справжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет) народився 16 липня 1908 р. у селі Солониця Лубенського району на Полтавщині в козачій родині. Батько його служив у козачій частині, повернувся покаліченим із російсько-японської війни. Сім’я постійно бідувала, батько теслював, доглядав із трьома синами чужі сади, під час громадянської війни працював інструктором у майстернях, що виробляли […]...
- Улас Самчук і Василь Барка Кінець 20-х – початок 30-х років ХХ ст. ознаменувався для України, яка була тоді в складі СРСР – найстрашнішого, мабуть, прикладу тоталітарної держави в історії, приходом тяжких, дуже тяжких часів. За підрахунками Юрія Лавріненка, одного з небагатьох діячів національного відродження, якому вдалося вижити і під час Другої світової війни виїхати на Захід, в УРСР у […]...
- Василь Костянтинович Барка(Очерет)- Біографія (Народився 16 липня 1908) Василь Барка ‘ я – Василь Костянтинович Очерет) АВТОБІОГРАФІЯ 16 липня 1908 – село Солониця: дата і місце народження. Село невелике, примітне тільки старовинною церквою, валами – рештками козацького табору Северина Наливайка – та широкими солончаками поблизу: звідти в час біди люди, приходячи за десятки верст, брали “ропу” замість соли; можливо, […]...
- Короткий переказ – Жовтий князь – ВАСИЛЬ БАРКА ВАСИЛЬ БАРКА Мати наряджає доню й радіє. А в душі тривога – навіщо чоловіка знову повели в сільраду. Мабуть, знову – давай як не гроші, так хліб. Оленка несміливо питає, чи можна їй не йти до церкви, а то з неї сміються і вчителі, й учні. Син-первісток підкорився загалові і вважає віру пережитком. Мати сказала […]...
- Скорочено – ЖОВТИЙ КНЯЗЬ – ВАСИЛЬ БАРКА – 11 КЛАС 1 У неділю Дарія Олександрівна збирає свою дочку, щоб піти разом у церкву. Оленка трохи опирається, бо боїться, що з неї будуть сміятися у школі. Сини взагалі кудись побігли, щоб не йти до церкви. Оленка тримає на колінах зошита. Колись мати дуже її посварила за погані літери, і тепер дівчинка хоче похвалитися своїми успіхами. Батька […]...
- Грюнвальдський міст Грюнвальдський міст – підвісний міст у Вроцлаві через річку Одер. Грюнвальдський міст є одним з найдовших мостів у Польщі: 112 метрів в довжину, 18 метрів завширшки і вагою 2,3 тонни. Побудований з стали, цегли і граніту. Будівництво моста проходило з 1908 по 1910 рік. Спочатку міст отримав назву Імператорський, пізніше був перейменований в міст Свободи. […]...
- Василь Барка – УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-ЕМІГРАНТИ Василь Костянтинович Барка (справжнє прізвище – Очерет) народився у селі Соло-ниця біля міста Лубни на Полтавщині 16 липня 1908 року. Батько після поранення на фронті Першої світової війни змушений був продати ділянку землі й переїхати до Лубен. Василь почав вчитися в духовному училищі (“бурсі”), котре після революції було реорганізоване на “трудову школу”. 1927 року він […]...
- Міст мозку (Варолієв міст) Міст мозку розташовується попереду довгастого мозку у вигляді потовщеного валика. Поперечні волокна моста формують праву і ліву середні ніжки мозочка, які сполучають міст з мозочком. Задня поверхня мосту, прикрита мозочком, бере участь разом з довгастим мозком в утворенні дна IV шлуночка – так званої ромбовидної ямки. З мосту виходять черепні нерви (з V по VII […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – ІІ варіант – 11 клас – ВАСИЛЬ БАРКА – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Нічого страшнішого за голодомор, мабуть, не відбувалося в українській землі. Про нього пам’ятають як про нашесть, яка змела з лиця землі більшість українців, вкоротивши віку і старим людям, і маленьким дітям. Здавалося, що українців збираються зовсім знищити. Мабуть, так і було, бо письменники, яким довелося жити в ті роки й які не схотіли мовчати, намагаючись […]...
- Жовтий князь – Василь Барка – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС початку XX століття (1900-1930 pp.) У романі Василя Барки “Жовтий князь” відтворені реальні події і явища голодомору. Тема голоду в Україні 1932-1933 pp. – найболючіша оповідь В. Барки, якій він, крім поетичних творів, присвятив великі епічні полотна – романи “Жовтий князь” і “Рай”. За основу твору “Жовтий князь” письменник взяв спогади земляка, який описав долю близької йому родини. Крім цього, […]...
- Василь Барка – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС початку XX століття (1900-1930 pp.) Василь Барка належав до того покоління митців, якому доводилося розпочинати літературу нової соціалістичної доби, а отже, якому у вирі пореволюційних літ просто неможливо було уникнути помилок. А якщо таких помилок і не було, то їх усе одно знаходили: сталінська репресивна машина нависла над усім, що називалось українським. Працював науковим працівником Краснодарського художнього музею і закінчував […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – IV варіант – 11 клас – ВАСИЛЬ БАРКА – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Голодомор… Моторошне слово. Страшне воно не тільки тим, що означає трагедію, смерть, загибель багатьох людей, а й тим, що ця загибель – частина чийогось нелюдського задуму, що вона влаштована штучно. Неможливо уявити, щоб хтось міг спланувати страждання мільйонів людей, спокійно дивитися на ці муки та ще й казати: “Жити стало краще, жити стало веселіше”. А […]...
- Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) – Павло Тичина (1891 – 1967) – Українська література 1920-1930 років Павло Тичина (1891 – 1967) Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) Павло Тичина оспівав духовне і національне відродження народу, його волелюбність і державотворчу роль. Поет брав участь у багатотисячному мітингу на Софійській площі під час проголошення незалежності України. Тоді у всіх церквах Києва одночасно забили у дзвони: Україною поширився золотий гомін свободи. Переживши глибоке потрясіння від […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – І варіант – 11 клас – ВАСИЛЬ БАРКА – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Є в історії нашої країни сторінки, які чомусь і не хочеться згадувати, настільки вони страшні, настільки жахають усіх своїм натуралізмом та, на жаль, ганебністю. Це, зокрема, голодомор 1933 року. Але про нього треба пам’ятати, щоб не допустити повторення, яке може назавжди припинити написання нових сторінок української історії. Жили на українській землі письменники, які не схотіли […]...
- Аспарухов міст Аспарухов міст – залізобетонний міст міста Варни, длиннейшее споруда такого типу в Болгарії. Крім цього, він є частиною магістралі E-87 та автомобільної магістралі “Чорне море”. Міст перекинутий через канали, які з’єднують Варну і Чорне море. Висота конструкції – 50 метрів, а довжина – 2050 метрів, при цьому палі в деяких місцях досягають глибини 4 метри. […]...
- Міст Понте Веккіо Понте Веккіо – самий древній міст міста, і не тільки тому, що це єдиний міст, що зберіг свій первісний вигляд, але також і тому, що він знаходиться на тому самому місці, де були побудовані три попередніх моста: міст давньоримської епохи; міст, що обрушився в 1117 році, і міст, знесений під час повені 1333. Міст, який […]...
- Ангельський міст “Інглісільд” Ангельський міст був побудований в 19 столітті. Він перекинутий через вулицю Лосі, яка проходить вздовж долини, між схиламипагорба Домберг. На містку є напис “Оtium reficit vires” (“Відпочинок відновлює сили”), яка схиляє вас відпочити і набратися сил в старовинному парку на пагорбі. Міст “??Інглісільд” побудували на місці тимчасового містка в 1814-1816 роках. Архітектором проекту був І. […]...
- ЦВІТЕ ТЕРЕН, ЦВІТЕ ТЕРЕН – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Цвіте терен, цвіте терен, А цвіт опадає. Хто в любові не знається, Той горя не знає. А я, молода дівчина, Та й горя зазнала, Вечероньки не доїла, Нічки не доспала. Ой візьму я кріселечко, Сяду край віконця, І ще очі не дрімали, А вже сходить сонце. Хоч дрімайте, не дрімайте – Не будете спати, Десь […]...
- Роль великих міст У нових геополітичних і соціально-економічних умовах наростають територіальні диспропорції в розвитку міст. Серед них чітко виділяються великі міста: великі впливові центри, що володіють економічною мобільністю, відкритістю до інновацій, культурними традиціями. Це міста-лідери. Вони виходять на міжнародну арену, підключаються до глобальної мережі світових міст, що підвищує потенціал їх розвитку і забезпечує ефект постійного оновлення. В Україні […]...
- Міст Зітхань Міст Зітхань, назва якого на італійській мові звучить як Понте дей Соспірі, – це, мабуть, одна з найвідоміших визначних пам’яток Венеції. Міст був побудований в 1602-му році за проектом архітектора Антоніо Контіні, чий дядько, до речі, був автором іншого венеціанського мосту – Ріальто. Критий Понте дей Соспірі побудований з білого вапняку і має віконні прорізи […]...
- Олександрівський (Сизранський) міст У 1880 році на території Симбірської губернії, в десяти кілометрах від міста Сизрань відкрився залізничний міст через річку Волгу, що зводився протягом чотирьох років. Крупне технічна споруда, протяжністю 1436 метрів, більше двадцяти років вважалося найбільшим в Європі і займало шосте місце в світі за довжиною. Проектуванням споруди займався професор інституту залізничних шляхів міста Петербурга – […]...
- Анічков міст Одним з найвідоміших мостів, причому не тільки в Петербурзі, але і в Росії, є Анічков міст. “За Великою своєю Невою на Фонтанній річці по першпектіва зробити міст” – цими словами петровського указу почалася в 1715 році його історія. Спочатку міст був дерев’яним, побудованим солдатами військової частини інженера-підполковника М. О. Анічкова, в честь якого міст і […]...
- Виникнення і розквіт середньовічних міст Країнами, в яких середньовічні міста почали утворюватися раніше за все, були Італія і Франція, причиною цьому послужило те, що саме тут вперше почали зароджуватися феодальні відносини. Саме це послужило відділенню сільського господарства від ремесла, що посприяло підвищенню продуктивності, а значить і зростанню торгівлі. Передумови до виникнення середньовічних міст Торговельні зв’язки були тим перевагою, яку сприяло […]...
- ЛИСТІВКИ З ВИДАМИ МІСТ – Джанні Родарі (1920-1980) – ПОЕТИЧНЕ БАЧЕННЯ СВІТУ – ПРИГОДИ І ФАНТАСТИКА Поштові листівки з видами міст Купує в Італії кожен турист. Ось Рим, Колізей1, Капітолій2 і Форум3… Мілан із славетним готичним собором. Ось Піза з своєю похилою вежею. Венеція краля з каналів мережею. Ось Генуя – гавань, палаци блискучі, Неаполь затока, Везувій димучий… Чудово! Прекрасно! Розкішні види! А глянь за картинки – чи так воно вийде? […]...
- Програми оновлення міст До 1980 р увагу політиків в основному приділялася відмінностям між регіонами, а проблеми неоднорідного розвитку всередині самих регіонів залишалися на другому плані. Але від цього вони тільки посилювалися. Так, оскільки багато старих підприємства промисловості і торгівлі закриваються, а нові на їх місці не виникають, в багатьох частинах країни центри великих міст руйнуються і занепадають. Інша […]...
- ТЕСТ 27. Іван Драч (“Балада про соняшник”). Василь Стус (“Як добре те, що смерті не боюсь я”, “О земле втрачена, явися!..”) 1. Укажіть на особливість поетичного стилю Івана Драча: А наскрізний ліризм, ніжність Б постійний, безупинний рух, змінність, розвиток В монотонність розповіді, надзвичайний спокій, статичність Г надмірне захоплення пейзажними замальовками 2. “Балада про соняшник” Івана Драча – це роздум про А глибинний зв’язок ліричного героя зі своїм народом Б самоаналіз власної душі і долі В суть […]...