Географія та історія Японії
Японія – конституційна монархія, унітарна держава, що складається з 47 префектур. Глава держави – імператор. Законодавчий орган – двопалатний парламент (Палата представників і Палата радників). Столиця – Токіо (36 млн. Чол. Разом з містами, що входять до Токійську агломерацію). Географічне положення: Східна Азія, острови в північно-східній частині Тихого океану. Площа: 378 тис. Км2.
Населення. 127300000. Чол. Японці (99%), корейці, китайці. Міське населення 78%, найбільші міста: Йокогама, Осака, Нагоя. ВВП на душу населення: 33828 дол. США. Грошова одиниця: ієна.
Японія займає близько чотирьох тисяч островів, які простяглися дугою в 3400 км уздовж берегів Східної Азії. У цій дивовижній країні ультрасучасна архітектура і досягнення високих технологій сусідять з витонченістю, витонченістю і незбагненною легкістю стародавніх дерев’яних храмів, промислові гіганти – з потаємними куточками збереженою в недоторканності природи, традиції і духовний світ минулого – з діловитістю, енергією і практицизмом японців.
Острови Японського архіпелагу формою нагадують бумеранг, спрямований на схід – звідти, разом з Сонцем, приходить новий день, причому на кілька годин раніше, ніж у більшості інших країн світу. Не дивно, що Японію здавна називають “Країною висхідного сонця”.
Берегова лінія Японських островів сильно порізана. Загальна її довжина становить майже 30 тис. Км, що в чотири рази більше відстані від Токіо до Москви. Океан – найближчий “сусід” і найважливіший союзник Японії. Він пом’якшує клімат країни, дає мільйони тонн морепродуктів, з морського дна японці добувають марганцеві руди, а з океанської води витягають золото і уран. Океан в усі віки служив природним бар’єром, що відокремлює від материка не тільки територію Японії, але і її культуру, він “допоміг” відстояти країну в часи монгольської навали і сприяв формуванню унікальної цивілізації.
Більше двох третин території Японських островів займають молоді гори зі згладженими формами. Для цього району характерна висока сейсмічність – тут знаходиться одна з найактивніших зон “Тихоокеанського вогняного кільця”, з яким пов’язані численні землетруси і виверження вулканів. Підводні землетрусу, вірніше “моретрясения”, нерідко стають причиною виникнення великих цунамі.
З рухами земної кори пов’язана і вулканічна активність. На території Японії налічується 188 вулканів, більше 40 з них – діючі. Особливе місце серед них займає одна з найвищих вершин країни та її національний символ – згаслий вулкан Фудзіяма. Він немов парить рівнинами тихоокеанського узбережжя острова Хонсю, а в ясну погоду видно навіть з Токіо.
Велика частина Японських островів розташована в субтропічних широтах в зоні мусонів. Для країни характерно спекотне літо із затяжними дощами і похмурою погодою. Взимку на всій території Японії трапляються снігопади, але на півдні сніг сходить за кілька днів, а на півночі сніговий покрив тримається до 95 днів і досягає в горах 4,5 м товщини.
Перші державні утворення на території Японії з’явилися на рубежі нашої ери. Протягом декількох століть між найбільшими з них йшла запекла боротьба за панування. У другій половині 4 ст. японці вторглися на південь Кореї, що призвело до розширення контактів з державами, розташованими на континенті. Особливо великий вплив на культуру Японії мала більш розвинена китайська цивілізація – звідти до Японії прийшли багато ремесла, знання, писемність, мистецтва, буддійська релігія.
До 7-8 ст. відноситься поява самураїв – військово-феодального стану, яке протягом наступного тисячоліття зіграло вирішальну роль в історії країни. Майстерність цих природжених воїнів відточувалося в постійних сутичках з ворогами. Кодекс честі цих “східних лицарів” – “бусідо” – справив величезний вплив на формування традиційної культури японського народу.
З 1603 по 1868 р країною правили сегуни (намісники) з роду Токугава. Саме в цей період і завершилося становлення того способу життя, вірувань і культурних уподобань, які ми вважаємо характерними для японської цивілізації.
У 1889 р в Японії була прийнята перша конституція. Двадцяте століття ознаменувався швидким розвитком промисловості і одночасно низкою воєн і територіальних захоплень, в яких брала участь країна. У період Другої світової війни Японія вступила в союз з Німеччиною та Італією, розгромила головну військово-морську базу США на Тихому океані Перл-Харбор і окупувала багато материкові і острівні території в Південно-Східній Азії. Війна завершилася в 1945 р поразкою Японії, яка пережила американські ядерні удари по Хіросімі і Нагасакі, під час яких обидва міста були практично стерті з лиця землі.
Країна лежала в руїнах, але японці знайшли в собі сили і мужність, щоб здійснити грандіозний економічний ривок, який до 70-м рокам 20 в. вивів Японію в світові лідери в багатьох галузях промисловості, а її економіка стала однією з найбільш потужних і стабільних серед розвинених країн.
Населення Японії однорідне, майже всі її жителі – японці. Найбільш щільно заселені рівнини Тихоокеанського узбережжя, де природні умови більш сприятливі. Тут сконцентровані промислові міста, у тому числі найбільше місто світу – Токіо.
У країні два переважаючі релігії – синтоїзм і буддизм. Традиційно синтоїзм “відповідає” за “посюстороннему” життя японців, а буддизм – за “потойбічну”. Так, якщо одруження найчастіше здійснюють синтоистские священики, то траурні церемонії з нагоди похорону проходять в буддійських храмах.
Центральну роль в економіці цієї високорозвиненої постіндустріальної країни продовжує грати промисловість. Найважливіше значення мають машинобудування, чорна металургія, хімічна і нафтохімічна промисловість, електронна промисловість, а також електроенергетика.
Завдання сільського господарства Японії – постійно забезпечувати продовольством країну з багатомільйонним населенням. Однак це не завжди вдається, і якщо власного рису, овочів і фруктів японцям вистачає, м’ясо-молочна продукція переважно імпортується.
Японці – природжені рибалки, а морепродукти становлять значну частку їхнього раціону. Під прапором Країни висхідного сонця веде промисел ціла армада – більше десяти тисяч суден у всіх куточках Світового океану. Одночасно велика кількість риби і молюсків розводять в прісноводних водоймах, на морських фермах і плантаціях в прибережних водах островів.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)