Географія та історія Азербайджану
Азербайджан – президентська республіка, унітарна держава, що складається з 66 районів, 11 міст республіканського значення та Нахічеваньській Автономної Республіки. Глава держави – президент. Законодавчий орган – Міллімеджліс (однопалатний парламент). Столиця – Баку (2 млн. Чол.). Географічне положення: Південно-Західна Азія, Закавказзя, на узбережжі Каспійського моря. Межує з Росією, Грузією, Іраном, Вірменією і Туреччиною. Площа: 86,6 тис. Км2 (в два рази більше Московської області).
Населення: 9100000. Чол. Азербайджанці (91%), лезгини (2%), росіяни, вірмени, талиші. Міське населення 54%, найбільші міста: Гянджа, Сумгаїт. ВВП на душу населення: 10340 дол. США. Грошова одиниця: азербайджанський манат.
У палітрі фарб Азербайджану поєднуються блакить Каспію, білизна гірських снігів, зелень вологих субтропіків, стримані кольори сухих субтропіків і чорнота нафти, яку тут можна зустріти навіть на поверхні грунту. Більше половини території країни займають гори Великого і Малого Кавказу – побілені снігами вершини і глибокі ущелини, льодовики і бурхливі гірські потоки, сплячі вулкани і міжгірські долини.
На сході, в нижній течії найбільшої річки Закавказзя – Кури і її притоки Араксу розташована велика Кура-Араксинская низовина. Вона вклинюється між хребтами Великого і Малого Кавказу і на окремих ділянках лежить нижче рівня Світового океану. Ще одна низовина – Ленкоранська, відокремлює Талишські гори на кордоні з Іраном від Каспійського моря.
На території Азербайджану існує кілька типів клімату – від вологих субтропіків до гірської тундри. На Кура-Араксинськой низовини панує клімат сухих субтропіків, а місцевість нерідко нагадує напівпустелі, покриті рослинністю, в якій переважають полину і солянки. Зовсім інакше виглядає Ленкоранська низовина. Поряд з надлишком сонячного тепла тут велика кількість вологи, тому й рослинність субтропічна.
Закавказзі здавна славиться як комора корисних копалин. Найбільше значення для Азербайджану мають родовища високоякісної нафти на суші і на морському шельфі. Перша нафтова свердловина тут була пробурена ще в 1848 р, а через п’ятнадцять років в Баку був побудований перший гасовий завод.
До набуття державності азербайджанський народ йшов довгим і тернистим шляхом. До початку нашої ери територія країни входила до складу декількох близькосхідних держав – Мани, Мідії, Мидийской Атропатени. Згідно з однією з версій, “ім’я” сучасного Азербайджану пов’язано зі словом “Азер”, яке на мові фарсі означає вогонь. Відповідно, географічне найменування “Азербайджан” перекладається як “країна вогнів”. Прихильники зороастризму, стародавньої релігії, одним з районів розповсюдження, якої була територія Азербайджану, зводили свої храми в місцях виходу з-під землі природного газу, супутнього нафти. Тільки за цієї умови в храмах міг вічно горіти вогонь, як того вимагали їхні вірування.
У 11-15 вв. Закавказзі пережило навали турків-сельджуків, монголів, полчищ Тамерлана. У кінцевому рахунку тут осіли тюркомовні (огузские) кочові племена. З їх появою в основному завершилося формування азербайджанської етнічної спільності.
На початку 19 ст. в Закавказькому регіоні різко зросла вплив Російської імперії, якому намагалися протидіяти правителі Персії. Дві російсько-перські війни (1804-1813 і 1826-1828 рр.) Закінчилися поразкою економічно більш відсталою Персії, і Азербайджан був розділений між Персією і Росією. Кордон між державами пройшла по р. Араку.
У 1922 р Азербайджан був включений в СРСР як союзної республіки і залишався в його складі до самого розпаду цієї держави.
У 1991 р проголошена незалежність Азербайджану.
Національний склад Азербайджану досить однорідний: дев’ять з десяти жителів – азербайджанці. Більшість з них сповідують іслам, причому 70% азербайджанців – шиїти, а 30% – суніти. Цікаво, що навіть на початку 20 ст. такого народу, як азербайджанці, офіційно не існувало. Чиновники Російської імперії називали жителів країни кавказькими татарами чи закавказькими мусульманами, підкреслюючи їх приналежність до ісламу.
Азербайджан – аграрно-індустріальна країна. У його економіці провідну роль відіграють видобувна промисловість, нафтопереробка і агропромисловий комплекс. Нафтопромисли і нафтопереробні підприємства виробляють різні види палива, синтетичний каучук, полімерні смоли.
В агропромисловому комплексі переважають виноробство, консервна, чайна та текстильна промисловість. У субтропічних районах Ленкоранський низовини вирощують рис, пшеницю, виноград, чай, гранат, баштанні культури. Головна культура Кура-Араксинськой низовини – бавовник. Значний прибуток дають вівчарство, птахівництво та шовківництво.
Азербайджан здавна займав важливе стратегічне положення на Великому шовковому шляху, що пов’язувало Європу та Азію. В даний час створюється транспортний коридор з Європи через Чорне море і Східне Закавказзя в Центральну Азію, який дозволить розширити обсяги міжнародної торгівлі і відновити економічні зв’язки, обірвані після розпаду СРСР. Новий “Шовковий шлях” стає реальністю.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)