Географія в античному світі

Географія в античному світі

Знання про світ, накопичені народами Сходу, були примножені великими мислителями Стародавньої Греції. Вчені античного світу намагалися створити теорії про походження і будову навколишнього їх світу, зобразити відомі на той час країни у вигляді креслень (карт).

Географічні відомості вперше приведені Геродотом у його класичній праці ” Історія в дев’яти книгах”. Він описав країни, розташовані по берегах Середземного моря і за його межами. Геродот говорив про величезні розміри Землі і підкреслював невідомість її кордонів в той час. Математик, астроном і географ Ератосфен у II ст. до н. е.. вперше виміряв коло Землі. У своїх працях Ератосфен виділив території, що відрізняються один від одного природними умовами, особливостями життя і побуту населення. Одна з книг називалася ” Географіка “, що по – давньогрецькому означає ” Землеописание “. Так вперше прозвучало назва нашої науки.

Філософ Арістотель, вчитель знаменитого полководця Олександра Македонського, шляхом тривалих спостережень за затемненнями Місяця і Сонця прийшов до висновку про те, що Земля повинна мати форму кулі.

Географи Стародавньої Греції вперше висловили припущення про залежність природних умов від географічної широти. У межах ойкумени вони виділяли три ” пояса “: північний – сирий і холодний (Скіфія), південний – сухий і пустельний (Єгипет і Аравія) і середній, найбільш сприятливий для життя людей (Середземномор’я).

Відомий звід географічних знань античного часу – ” Географію ” у 8 томах – склав Птолемей. У II ст. до н. е.. він розробив способи побудови карт світу, зібрав відомості про більш ніж 8000 географічних назв і координат майже 400 точок (міст, гирла річок, гірських вершин, островів).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Географія в античному світі