Географія нетрадиційних джерел світу

Нетрадиційними джерелами енергії називаються ті види енергії, які вкрай рідко зустрічаються в сучасній практиці.

До перспективних джерел нетрадиційної енергії відноситься внутрішнє тепло, або геотермальна енергія.

Геотермальної енергією багаті активні, з точки зору тектоніки, пояси Землі. Перші геотермальні електричні станції (ГеоТЕС) з’явилися в США, Росії, Японії, Італії, Китаї, Мексиці, Новій Зеландії, Філіппінах і ін. (Всього в 20 країнах світу).

Широко використовують внутрішнє тепло Землі для обігріву приміщень в Ісландії.

Іншим джерелом нетрадиційної енергії є енергія припливів. Приливні електростанції (ПЕС) діють у Франції, США, Канаді, Росії та Китаї. Перша приливна станція була споруджена в Японії.

Вельми перспективним в енергетиці напрямком вважається використання сонячної енергії. В даний час в ряді країн – США, Японії, Ізраїлі, Кіпрі та ін. Діють геліостанції, якими обігріваються будинку і підприємства. Геліостанції побудовані і функціонують у Франції, Іспанії, Італії, Японії, США, Україні. В Узбекистані введена в лад досвідчена геліостанція.

Сила вітру також відноситься до нетрадиційних джерел енергії. Людство здавна використовує енергію вітру в господарських цілях. Наприклад, парусні судна, вітряні млини і т. д.

В епоху науково-технічної революції сила вітру стала використовуватися для отримання промислової енергії. Лідерами в цьому напрямку вважаються США, Данія, Швеція, Німеччина, Іспанія, Греція, Канада та інші розвинені країни.

До нетрадиційних джерел енергії відноситься і синтетичне паливо. Синтетичне паливо витягають хімічним способом з вугілля, горючих сланців, конденсату і навіть з біомаси. Синтетичне паливо являє собою високовуглецевого з’єднання, етиловий спирт або газ. Перспективи використання синтетичного палива в енергетиці через їх необмеженість великі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Географія нетрадиційних джерел світу