Географія міжнародного туризму
Для поширення сучасного міжнародного туризму характерна значна територіальна нерівномірність. У найзагальнішому вигляді вона відображає різні рівні соціально-економічного розвитку Півночі і Півдня (Центру та Периферії світового господарства). Так, згідно з наявними розрахунками, на постіндустріальні країни нині доводиться 57% всіх туристських прибуттів, на країни, що розвиваються – 30 і на країни з перехідною економікою – 13%.
За основу регіонального аналізу міжнародного туризму найкраще прийняти те членування світу на туристські макрорегіону, якого дотримується Всесвітня туристська організація. Вона виділяє шість таких регіонів: 1) Європейський (всі країни Європи, країни на території колишнього СРСР, а також Туреччина, Кіпр та Ізраїль); 2) Американський (всі країни Північної, Центральної та Південної Америки, острівні держави і території Карибського басейну); 3) Азіатсько-Тихоокеанський (всі країни Східної і Південно-Східної Азії, Австралія і Океанія); 4) Близькосхідний (країни Південно-Західної Азії, а також Єгипет і Лівія); 5) Африканський (всі країни Африки, за винятком Єгипту та Лівії); 6) Південноазіатський (країни Південної Азії). Статистика СОТ дозволяє не тільки оцінити сучасний стан цих макрорегіонів у світовому туризмі, а й простежити динаміку змін, при характеристиці якої обмежимося трьома з половиною останніми десятиліттями (табл. 167).
* У чисельнику – число прибуттів (млн чоловік), в знаменнику – надходження від міжнародного туризму (млрд дол.)
З даних, наведених у таблиці 167, з усією очевидністю випливає, що для всіх шести туристських макрорегіонів світу характерна поступальна динаміка розвитку. Протягом останніх десятиліть в ній не було жодного сильного збою. І проте темпи зростання прибуттів (і доходів від туризму) в перерахованих макрорегіонах були однаковими. Тому їх рейтинг в загальносвітових показниках змінювався, що наочно демонструє малюнок 122. Ще в 1970 р. у світі було тільки два великих туристських макрорегіону – Європа і Північна Америка, які брали 94% всіх міжнародних туристів, а в 1990-х рр.. до них додався третій, Азіатсько-Тихоокеанський регіон, де темпи зростання туристичних потоків виявилися найбільш високими. Нині на три цих макрорегіону припадає 90% всіх світових туристських прибуттів (у тому числі на Європу – 54%, на Америку – 16, АТР – 20%) і 95% всіх грошових надходжень від міжнародного туризму.
Незважаючи на деяке скорочення його частки, головним туристським макрорегіонів світу продовжує залишатися Європа. Це пояснюється, з одного боку, наявністю тут найрізноманітніших рекреаційних (природних і культурно-історичних) ресурсів, а з іншого – дією сприятливих для розвитку туризму соціально-економічних та інфраструктурних факторів (високий середній рівень життя, урбанізованість, транспортна рухливість). Дуже важливий для Європи і фактор географічного положення, особливо близького сусідства більшості країн. Одна з найважливіших географічних особливостей цього регіону – переважання в ньому внутрирегионального обміну туристськими потоками. Майже 9/10 приїжджають в країни Європи – це туристи з європейських же країн (серед них переважають німці, англійці, французи, жителі Скандинавських держав, країн Бенілюксу, Швейцарії), які, до речі, відрізняються і високими витратами на міжнародний туризм з розрахунку на одного жителя (500-1000 дол і більше). Основна географічна спрямованість їх потоків – меридиональная: від більш північних районів до південних теплих морів. З позаєвропейських регіонів найбільш значний потік туристів до Європи формується в Північній Америці (в основному в США), хоча останнім часом він дещо зменшився.
Статистика СОТ дозволяє також виявити роль, яку відіграють в європейському туризмі окремі субрегіони. І за кількістю туристських прибуттів, і по надходженнях від туризму перше місце займає, як і можна було очікувати, Південна, средіщемноморская Європа. Від Південної – що теж цілком зрозуміло – лише трохи відстає Західна Європа. На два цих субрегіону разом припадає близько 70% всіх прибуттів туристів до Європи. Третє місце займає Центрально-Східна Європа, частка якої в прибуття складає 1/5, але в надходженнях від туризму в два рази менше (через більш низьких цін і гіршої якості обслуговування). Ще менше туристів приваблює субрегіон Північної Європи, але за доходами від туризму він випереджає країни Центрально-Східної Європи. А замикають цей перелік країни Східного Середземномор’я.
Американський макрорегіон, як випливає рідного туризму в його ВВП в середньому становить близько 1/3. Ще більше вона в експорті товарів і послуг: на Британських Віргінських островах, на Антигуа і Барбуда ця частка перевищує 80%, на Гренаді і Ангілья – 60, на Кубі, Барбадосі, Ямайці, Мартініці, Гваделупі знаходиться в межах від 40 до 50%. Особливо виділяється Карибський басейн по морських круїзах, які розраховані насамперед на американських туристів. У наші дні в цьому басейні концентрується 3/4 всіх морських круїзів світу.
Трохи більше 1/4 всіх міжнародних туристів, які відвідують Америку, приїжджає з інших регіонів світу, головним чином з Європи та Азії (насамперед – з Великобританії і Японії). Ці інтуристи також спрямовуються переважно в США, Канаду і Карибський басейн.
АТР – самий бурхливо розвивається туристський макрорегіон світу. Чисельність міжнародних туристів з 1970 р. збільшилася тут в 31 разів, а доходи від цієї галузі зросли в 140 разів! Середні темпи зростання туристських прибуттів тут також найвищі; вони зменшилися тільки в 1997-1998 рр.. у зв’язку з азіатською фінансовою кризою, через яку, за деякими оцінками, Азіатсько-Тихоокеанський регіон позбувся як мінімум 3 млн приїжджих. Такий стрибок АТР в області світового туристського бізнесу пояснюється загальним прискореним соціально-економічним розвитком регіону, поглибленням інтеграційних процесів, поліпшенням геополітичної обстановки, успіхами індустрії туризму. У цьому макрорегіоні також переважає внутрішньорегіональної туризм (близько 4/5). З окремих його субрегіонів провідне місце належить Східній Азії – в першу чергу завдяки Японії, Китаю, Республіці Корея і Тайваню. На другому місці – Південно-Східна Азія (особливо Малайзія, Сінгапур), тоді як роль Австралії та Океанії поки що порівняно невелика. А із зовнішніх туристських ринків, куди виїжджають громадяни з країн АТР, найбільшою популярністю користуються США, Європа і Індія.
Африка, незважаючи на те що темпи зростання міжнародного туризму в цьому регіоні останнім часом помітно зросли, все ще залишається в числі його аутсайдерів. Це пояснюється сильною соціально-економічною відсталістю більшості африканських країн, нерозвиненістю індустрії туризму та туристської інфраструктури, політичною нестабільністю, що зберігається ще загрозою різного роду захворювань. Тут туристів, що прибувають в основному з Європи, цікавлять тільки деякі країни Північної (Туніс і Марокко), Західної (Мавританія), Східної (Кенія, Танзанія) і Південної (Зімбабве, ПАР) Африки. Туристські потоки між самими африканськими країнами, а тим більше виїзд туристів в інші регіони світу великого розвитку не отримали.
Поки ще сильно відстає у наданні туристських послуг (за винятком релігійного паломництва) і макрорегіон Близького Сходу. Тут відсутня належна державна підтримка туризму, йому заважає політична нестійкість, що провокує військові конфлікти і окремі спалахи екстремізму (досить згадати терористичну акцію в єгипетському Луксорі в 1997 р., коли терористи вбили і поранили багато десятків ні в чому не винних західних туристів). На Близькому Сході деякий розвиток отримали і міжрегіональний, і внутрішньорегіональної туризм. Головними приймаючими країнами стали Єгипет, Саудівська Аравія, ОАЕ, Бахрейн, Йорданія, Сирія і Кувейт.
На останньому, шостому, місці серед туристських макрорегіонів світу знаходиться величезна по населенню Південна Азія, в якій до того ж половину всіх інтуристів приймає одна Індія. Але державну підтримку туризму надають і в деяких невеликих країнах цього макрорегіону – в Непалі, Шрі-Ланці, Мальдівах.
Такий рейтинг туристських макрорегіонів в чому зумовлює і участь в міжнародному туризмі окремих країн (табл. 168).
Якщо розподілити перераховані в таблиці 168 країни по шести туристським макрорегіонах, то виявиться, що Європа представлена??13 державами (включаючи Росію), Америка – трьома, Азія – трьома. Додамо, що країни Африки (ПАР, Туніс) з’являються тільки в третій десятці туристських країн, а країни Близького Сходу (Єгипет, Саудівська Аравія) – у четвертій десятці. Цікаво й те, що в таблиці згадані 15 економічно розвинених країн і 5 розвиваються. А за доходами від туризму вже давно позаконкурентних перше місце у світі займають США.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)