Географія та історія Сінгапуру
Сінгапур – парламентська республіка, унітарна держава. Глава держави – президент. Законодавчий орган – однопалатний парламент. Столиця – Сінгапур (4900000. Чол.). Географічне положення: Південно-Східна Азія, острів Сінгапур і прилеглі дрібні острови на південь від півострова Малакка. Площа: 714 км2.
Населення: 4900000. Чол. Китайці (77%), малайці (14%), індійці (7%). Міське населення 100%. ВВП на душу населення: +51649 дол. США. Грошова одиниця: сінгапурський долар.
Сінгапур – місто-держава у самій південній частині півострова Малакка. З дня свого заснування він займав ключове положення на одній з найжвавіших у світі морських трас, що проходить через Малаккська протока. Сьогодні тут протягом дня проходять сотні судів з Європи, Азії, Америки та Австралії. Територія Сінгапуру складається з одного великого і півсотні дрібних островів. Пролив Джохор, ширина якого не перевищує кілометра, віддаляє Сінгапур від Малайзії. Через Джохор тягнуться дамби з розвідними мостами для проходу суден, по яких прокладені автомобільна і залізна дороги, що зв’язують го род-держава з материком.
Клімат Сінгапуру жаркий і вологий – острови, на яких він розкинувся, лежать на ближніх підступах до екватора. Протягом усього року термометр показує + 25-30 ° С, щодня випадають рясні опади. Європейцям доводиться нелегко в кліматичних умовах, що нагадують парову баню.
До початку 19 в. острів був покритий густими екваторіальними лісами, мангровими чагарниками і болотами. У наші дні ділянки лісів збереглися тільки в центральній частині острова, де знаходиться заповідна зона. Зникла і велика частина великих тварин – тигри, леопарди, мавпи та лісові антилопи. Зате леви, з ім’ям яких пов’язана назва острівного міста-держави (“Сінгапур” в перекладі з санскриту означає “Місто Лева”), тут ніколи не водилися.
На початку 14 ст. острів став великим транзитним і комерційним центром всього Малаккської протоки, але через кілька десятиліть його захопили і розгромили жителі Яви.
Долю Сінгапуру змінила Британська Ост-Індська компанія, що зуміла оцінити переваги його географічного положення. У 1819 р британці уклали з султаном місцевого малайського князівства договір про створення на острові британського торгового посту. У 1826 р Сінгапур увійшов до складу британської колонії Малайя, а через шість років став її адміністративним центром. Принаймні зростання ділової активності та збільшення торгового обороту, швидко зростало населення Сінгапуру, в основному за рахунок міграції з Китаю та Індії.
У 1959 р Сінгапур отримав статус автономної держави в складі Британської Співдружності, а з 1965 р став незалежною республікою.
Сінгапур – високорозвинена постіндустріальна країна з високим рівнем життя. Держава, населення якої складає всього соті від 1% людства, входить у другу “світову десятку” за показниками національного багатства, а золотовалютні резерви країни перевищують 100 млрд доларів США.
Відкритість економіки дозволила Сінгапуру стати великим експортером. При цьому країна продає в півтора рази більше, ніж виробляє, тому що займається реекспортом продукції іноземного походження – каучуку і олова з Малайзії, рису з Таїланду і багато чого іншого. Розвинені тут і багато галузей промисловості, в першу чергу нафтопереробка, суднобудування (виробництво морських бурових платформ), електроніка, електротехніка, хімія високомолекулярних сполук.
По вантажообігу сінгапурський порт посідає друге місце у світі, щодоби тут проходять повний цикл навантаження-розвантаження 150 судів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)