ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН
ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН (1816, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. – 09.02.1899, Відень) – поет, журналіст, видавець.
Брат Я. Головацького. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, належав до гуртка “Руська трійця”. Закінчив медичний ф-т Віденського університету. Працював у Відні лікарем. З 1849 р. – співробітник газети “Галичо-руський вісник” у Львові; у 1850-1852 рр. – редактор цієї газети (під зміненою назвою: “Вісник… для русинів Австрійської держави”) у Відні. З того часу переходить на москвофільські позиції. Видав альманах “Вінок русинам на обжинки” (кн. 1 – 2, 1846 – 1847), де виступив із циклами сонетів “Торжество”, “Семая на чужині весна”, з кількома ліричними присвятами і статтею “Загадки руські”. Опублікував у “Зорі галицькій” (1849) рецензію на повість Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”. Друкувався також у виданнях “Зоря галицька яко альбум на год 1860” (переклад німецького вірша “Тайная любов” невідомого автора), “Галичанин” (1862, стаття з порівняльного мовознавства). Підготував і видав 1860 р. у Відні німецькою мовою поетичну хрестоматію “Російська читанка”, що складалася в основному з його перекладів (наведено російський оригінал).
Літ.: Возняк М. Два недруковані вірші Івана Головацького // ЗНТШ. 1910. Т. 94. Кн. 2; Студинський К. Причинки до історії культурного життя Галицької Русі в літах 1833- 1847 // Кореспонденція Якова Головацького в літах 1835 – 1849. Л., 1909.
М. Шалата





Related posts:
- ДІДИЦЬКИЙ БОГДАН ДІДИЦЬКИЙ БОГДАН (псевд. – Богдан Будегріш, Богданко, Шляхтиченко та ін.; 01.02.1827, м. Угнів, тепер Сокальського р-ну Львівської обл. – 19.01.1909, Львів) – письменник, літературознавець, журналіст і видавець, громадсько-культурний діяч. Навчався у Львівському (з 1846) та Віденському університетах (1850, 1858- 1859). Був одним із ідеологів “москвофільства”, писав твори суржиковим “язичієм”, за що його критикував І. Франко. […]...
- Руська Трійця: Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич Період національного пробудження й становлення нової літератури в Західній Україні припадає на 30-50-ті роки XIX ст., тобто охоплює час від початку діяльності “Руської Трійці” до творчого дебюту її основоположника Ю. Федьковича. У першій половині XIX ст. в Західній Україні, насамперед у Галицькій Русі (історична назва Східної Галичини), склалися певні передумови для національно-культурного відродження й становлення […]...
- Яків Федорович Головацький (1814-1888) Яків Федорович Головацький який у 30-х роках навчався у Львівській духовній семінарії та університеті, в духовній академії в Кошіце й університеті в Пешті, був насамперед ученим-славистом – фольклористом, етнографом, літературознавцем, істориком, мовознавцем, бібліографом. Серед його найважливіших розвідок – “Поділ часу у русинів”, “Очерк старославянского банословия, или Мифологии”. У своїй збирацькій і дослідницькій фольклористично-етнографічній діяльності особливу […]...
- Зоря галицькая яко альбум на год 1860 “Зоря галицькая яко альбум на год 1860” – “перший галицький літературний альманах на велику скалю” (І. Франко), виданий 1860 у Львові Б. Дідицьким з активною допомогою Я. Головацького і О. Духновича. Альманах об’єднав літературні сили Галичини і Закарпаття, представників різних політичних і стильових орієнтацій старшого і молодшого поколінь. У белетристичних відділах (“Поезія”, “Повісті”) заслуговували на […]...
- Високий пафос вірша “Гріє сонечко” – 8 клас – ІВАН ФРАНКО Співчуваючи селянам, розуміючи їхнє нужденне становище, І. Франко завжди намагався полегшити їх життя. Своїми творами він боровся за утвердження нового справедливого суспільного ладу. Показовим у цьому плані є вірш “Гріє сонечко”. Натхненно і захоплено оспівує І. Франко весняне пробудження природи: Гріє сонечко! Усміхається Небо ясне, Дзвонить пісеньку Жайвороночок… Вісник весни закликає селянина до праці: Встань, […]...
- ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН (04.12.1823, с. Палашівка, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 02.06.1903, Львів) – літературний діяч і журналіст “москвофільської” орієнтації. Народився в селянській родині. Навчався на теологічному факультеті Львівського університету. Був священиком у Калуському повіті, з 1854 р. – катехит в академічній гімназії у Львові, з 1861 р. – посол до крайового сейму у Львові, […]...
- Іван Франко – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ, ЙОГО ЧАС І ПИСЬМЕНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ І Добре роблять наші розумні та вчені люди, що згадують щороку і розказують простому народові про життя таких наших письменників та співаків, як Шевченко, Квітка, Шашкевич, Федькович, що своїм гарячим і чудово-красним словом будили наш народ зо сну, піднімали його до свідомості своєї людської і народної гідності. Добре роблять, що згадують і таких, що розсвічували […]...
- ДІВЧИНІ – ІВАН БАГРЯНИЙ – Іван Павлович Лозов’ягін В час вечірній, час печальний Я Тебе чекаю в храм мій – У кімнаті сонця сальви І махорки тиміям… Ти прийди, моя далека, Через хащі вечорові, – Обернись хоч в тінь лелеки І розправ крилаті брови. Підніми очей зіниці, Підведи до сонця профіль… Ну, чого кричать так птиці, На хрести чіпляють строфи? Над Собором, як […]...
- БІЛОЗЕРСЬКИЙ ВАСИЛЬ БІЛОЗЕРСЬКИЙ ВАСИЛЬ (1825, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівки Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 04.03.1899) – громадський і літературний діяч, журналіст. Брат Ганни Барвінок (Білозерської-Куліш) і М. Білозерського. Народився в небагатій дворянській родині колезького асесора. В 1841 – 1846 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. У 1846 – 1847 рр. викладав історію й […]...
- Іван Тобілевич (Іван Карпенко-Карий) (1845 – 1907) Творчість Івана Тобілевича, як зазначав Іван Франко, “наповнює нас почуттям подиву для його таланту. Обняти такий широкий горизонт, заселити його таким множеством живих людських типів міг тільки першорядний поетичний талант і великий обсерватор людського життя”. Іван Тобілевич виступив на літературних теренах на початку 80-х років – уже зрілим майстром пера. Усе написане […]...
- Іван Білинкевич – дослідник творчості І. Франка (1905-1996) 28 грудня – 100 років від дня народження Івана Білинкевича (1905-1996) з Коломиї, краєзнавця, просвітнього та громадського діяча, дослідника життя і творчості Івана Франка Іван Білинкевич прожив непросте життя. Багато подій пройшло через його особисте життя, але не дивлячись на всі труднощі, він залишив нам багато дослідницьких праць присвячених творчості величних синів України. Серед них […]...
- Вінок русинам на обжинки “Вінок русинам на обжинки” – літературно-фольклорно-науковий альманах, укладений І. Головацьким і виданий у Відні двома книжками (1846-47) у друкарні ченців-мехитаристів. Дохід від першої книжки планувався на допомогу селянам Галичини, які постраждали від повені. Друга була присвячена єпископу Й. Раячичу – “благороднійшому чоловіколюбцю, ревнительнішому защитителю благочестя, великодушному покровителю просвіщенія народного”. У доборі матеріалу І. Головацькому допомагав […]...
- Павлович Олександр (19 вересня 1819 – 25 грудня 1900) Павлович Олександр Павлович Олександр – поет, громадський діяч, педагог. У 1847 р. закінчив Трнавську духовну семінарію, працював священиком. Свого першого вірша “Гори, гори зелененькі, як вас не видати…” присвятив передчасно померлим батькові і матері. Вже у віршах студентських років проявив любов до рідного народу. Вірний своєму народові залишився […]...
- ІВАН ФРАНКО. ПОЛУДЕНЬ – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Івана Франка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, здатність відчувати красу поетичного слова; виховувати любов до рідної мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Гра “Алфавіт – стоп!” Ведучий гри мовчки вимовляє назви букв алфавіта. Один із гравців дає команду “стоп”, […]...
- ДІЯЧ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ – ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (Іван Карпенко-Карий) (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (Іван Карпенко-Карий) (1845-1907) Іван Карпенко-Карий З гордістю несемо З собою кращі здобутки минулого, – Отже, несемо і творчість Великого драматурга, Поборника правди І простоти на сцені – Івана Карпенка-Карого. М. Рильський “ДІЯЧ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ” Український театр, його історію неможливо уявити без яскравої особистості Івана Карповича Тобілевича (Карпенка – Карого), який не лише заклав […]...
- КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ (псевд – Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, ін., 12.02.1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. – 07.05.1881, Львів) – письменник, журналіст, видавець, громадсько-культурний діяч. Походив із родини священика. Здобув гімназіальну освіту в м. Станіславові (тепер Івано-Франківськ), служив чиновником. У 1862 р. переїхав до Львова. Невдовзі прилучився до народовського руху, став одним із […]...
- ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (Іван Карпович Тобілевич) (1845-1907) – Талант, подарований Україні – Надія національної драми Іван Карпович Тобілевич таке справжнє прізвище відомого українського драматурга Івана Карпенка-Карого. Він народився 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда Херсонської губернії. Карно Адамович Тобілевич, батько драматурга, походив із зубожілого дворянського роду. Євген Чикаленко1, хороший знайомий сім’ї, згадував, що в нього “були в зачатку всі ті таланти, що так яскраво розвинулись у його […]...
- БЕЛЕЙ ІВАН БЕЛЕЙ ІВАН (псевд. і крипт. – Роман Розмарин, Гнат Перевізник, Ів. Б. ей та ін., 1856, м. Войнилів, тепер смт. Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 20.10.1921, Львів) – журналіст, перекладач, критик і громадсько-політичний діяч. Закінчив юридичний факультет Львівського університету (1880). Належав до демократичної частини студентського товариства “Академический кружок”, був членом редакції журналу “Друї” (1876 – […]...
- КРАЩЕ СМЕРТЬ, НІЖ ТАКА ПОТЕРЯ… – ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (Іван Карпенко-Карий) (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА Кумедію нам дайте, кумедію, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків!.. Іван Карпенко-Карий У 1889 році Карпенко-Карий написав комедію “Гроші”, яка була заборонена цензурою до вистави, проте після переробки під назвою “Сто тисяч” уже в 1890 році відбувся її дебют. […]...
- Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Історична поема “Іван Вишенський”. TЛ: історична поема Тема. Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Історична поема “Іван Вишенський”. TЛ: історична поема. Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях І. Франка; ознайомити учнів з передісторією написання поеми “Іван Вишенський”; розвивати навички сприйняття інформації на слух, навички виразного читання, вміння коментувати прочитане; виховувати почуття гордості за приналежність до нації, яка має таких […]...
- Панас Мирний, Іван Карпенко-Карий, Іван Франко ПРОГРАМА – Панас Мирний. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – Іван Карпенко-Карий. “Мартин Боруля” – Іван Франко. “Гімн”, “Чого являєшся мені у сні”, “Мойсей” Опорні поняття Реалізм та його різновиди Соціально-психологічний роман Українська драматургія Театр корифеїв Трагікомедія Мотиви лірики Терцина ПАНАС МИРНИЙ (Панас Якович Рудченко) Панас Якович Рудченко народився у 1849 р. у Миргороді […]...
- Короткий переказ – Іван Вишенський – ІВАН ФРАНКО – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ІВАН ФРАНКО Під безхмарним небом у синьому морі височить зелена Афонська гора. Здається, що вона спить: не оживляють її ні спів, ні сміх, ні розмови. Лише тричі на день лунають сумні дзвони монастирів. “Ті ридання металеві – знак, що хтось розставсь із світом”, і це “щоденна новина”. Хто б не покинув світ – скитник, чернець, […]...
- Іван Феодосійович Корсак (Народився 16 липня 1908) Іван Корсак Іван Феодосійович Корсак (15 вересня 1946, Заболоття) – український письменник і журналіст. Почесний громадянин Луцька. Народився 15 вересня 1946 року у смт. Заболоття Ратнівського р-ну Волинської обл. Освіта агрономічна та журналістська. Редагував газету “Радянське Полісся” в м. Камінь-Каширському (1975-1990), “Народна трибуна” в м. Луцьку (1990-1995), шеф-редактор газети “Сім’я і […]...
- Доповідь на тему “Іван Тургенєв” Майбутній письменник народився в 1818 році в дворянській сім’ї Тульської губернії. Крім нього в сім’ї було ще двоє синів – Микола і Сергій. Батьки Івана Тургенєва були людьми зі складним характером. Його батько програв свій стан, тому змушений був одружитися на нелюбимої, але багатій жінці. Мати – Варвара Лутовинова – була досить жорсткою: чи не […]...
- Нодь Микола (1819 – 1862) Нодь Микола Нодь Микола – літератор, музикант, громадський діяч. Закінчивши Ужгородську богословську семінарію, став викладачем семінарії, потім парохом у Відні, ректором Віденської духовної семінарії. Налагодив зв’язки з галицькими українськими культурними діячами, підтримував український національний рух, проголошував єдність української культури. Видав дві збірки поезій: “Руський соловей” та збірку пісень для дітей “Пам’ять із […]...
- “Живі, грізні, огромнії сонети” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Перу Франка належать цикли “Вольні сонети”, “Тюремні сонети” – нове естетичне явище у тогочасній українській та європейській ліриці. До Франка поети висвітлювали переважно інтимну тематику. Новаторство його сонета полягає в тому, що митець наповнив класичну форму новим змістом, зокрема змалював життя пролетарів, боротьбу революціонерів за щастя і свободу народу. Франко відводив сонетам особливу роль, розглядаючи […]...
- УЖЕВИЧ ІВАН УЖЕВИЧ ІВАН (рр. нар. і см. невід.) – мовознавець XVII ст., поет. Походив із західних районів України (Волині або Наддністрянщини). Восени 1637 р. став студентом Краківського університету. 1641 р. надрукував у Кракові віршований панегірик польською мовою на честь молодоженців Пришленських. Після цього 2-3 роки навчався на богословському факультеті Паризької Сорбонни. Є припущення, що потім деякий […]...
- ЕТЮД ПРО ХЛІБ (Іван Драч) – Лірика – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Мета: ознайомити учнів із твором Івана Драча “Етюд про хліб”; удосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення, творчу уяву; виховувати шанобливе ставлення до хліба. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Діти читають хором. – Накрапає дощ (тихо). – Дощ пускається сильніше […]...
- ІВАН ФРАНКО. ДИВУВАЛАСЬ ЗИМА… ДРІМАЮТЬ СЕЛА… – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Івана Франка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, здатність відчувати красу поетичного слова; виховувати любов до рідної мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Нумо, діти, підведіться! Всі приємно посміхніться. Пролунав уже дзвінок, Починаємо урок!.. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Гра “Алфавіт – стоп!” Ведучий мовчки […]...
- ВАГИЛЕВИЧ ІВАН ВАГИЛЕВИЧ ІВАН (псевд: Далибор Вагилевич, Волк Заклика, Далибор; 02.09.1811, с. Ясень, тепер Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл. – 10.05.1866, м. Львів) – поет – романтик, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч. Навчався в Станіславській гімназії, Львівській семінарії з одночасним прослухуванням курсу філософії в університеті. Був одним із ініціаторів творення гуртка “Руська трійця”, видання альманаху, в якому вмістив […]...
- ПІВЕНЬ-ГОРЛОПАН – ІВАН СВІТЛИЧНИЙ – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Народився Іван Світличний на Луганщині. Доля поета була нелегкою, але він завжди залишався чесним, сміливим, принциповим. Іван Світличний любив людей – і люди відповідали йому любов’ю. Український поет Василь Стус називав Світличного доброоким. – Прочитай заголовок вірша. Яким ти уявляєш півня-горлопана? Читаючи твір, зверни увагу на виділені слова. ПІВЕНЬ-ГОРЛОПАН Півень – горлопан хвостатий – Закричав […]...
- Із янголом на плечі – ІВАН МАЛКОВИЧ Народився 1961 р. – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Старосвітська балада Краєм світу, уночі, При Господній при свічі Хтось бреде собі самотньо Із янголом на плечі. Йде в піде, в невороття, Йде лелійно, як дитя, І жене його у спину Сірий маятник життя, Щоб не вештав уночі При Господній при свічі, Щоб по світі не тинявся Із янголом на плечі. Віє вітер вировий, Виє […]...
- СТО ТИСЯЧ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (ІВАН ТОБІЛЕВИЧ) (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА (Комедія в 4 діях) (Скорочено) ДІЄВІ ЛЮДЕ Герасим Никодимович Калитка – багатий крестьянин. Параска – жінка його. Роман – син їх. Савка – кум Герасима, крестьянин. Банавентура – копач. Невідомий – єврей. Гершко – фактор1. Мотря – наймичка. Клим – робітник. ДІЯ ПЕРША До хати Герасима Никодимовича Калитки, сільського багатія, завітав єврей Невідомий із комерційною […]...
- Іван Франко “Фарбований лис” – Дитинство письменника – Українська література – шкільна програма Любов до казки Іван Франко виніс ще з раннього дитинства. Мов зачарований, слухав малий Івась цікаві казки про тварин, які розповідала йому мама. Згодом багато казок доводилося йому чути від сільських оповідачів – дідусів та бабусь. Чарівний світ казок з роками все більше і більше приваблював чутливого й допитливого хлопчика. З дев’яти років, навчаючись у […]...
- ТУРГЕНЄВ, Іван Сергійович (1818 – 1883) ТУРГЕНЄВ, Іван Сергійович (Тургенев, Иван Сергеевич – 09.11.1818, Орел – 03.09.1883, Бужіваль, побл. Парижа) – російський письменник. Тургенєв народився у сім’ї Сергія Миколайовича та Варвари Петрівни Тургенєвих. Його батько, відставний кавалерійський офіцер, належав до давнього дворянського роду, мати – до багатої поміщицької сім’ї Лутовинових. Дитинство Тургенєва минуло у батьківському маєтку, Спаському-Лутинові, що […]...
- У КОЖНОГО СВІЙ ТАЛАНТ. ІВАН СВІТЛИЧНИЙ “ПІВЕНЬ-ГОРЛОПАН”, “СЛУХАЛА ЛИСИЧКА СОЛОВ’Я” – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – IІ семестр Мета: ознайомити учнів із творчістю Івана Світличного; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати мислення, вміння зосереджуватися на виконанні завдань; виховувати любов до рідної мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над чистомовкою Сі-сі-сі – будьте впевнені усі. Уть-уть-уть – зимові місяці пройдуть. Не-не-не – засяє […]...
- Киевлянин “Киевлянин” – літературно-науковий альманах, виданий М. Максимовичем трьома випусками (1840, 1841, 1850. Перші два вийшли в Києві, останній – у Москві). До перших двох книг входили наукові статті М. Максимовича, присвячені стародавньому Києву, ряду давніх міст, їх історичним, культурним, писемним пам’яткам; статті В. Домбровського з історії Волині, а також вірші В. Жуковського, В. Бенедиктова та […]...
- Іван Карпенко-Карий (Іван Тобілевич) (1845-1907) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Основні колізії відомої п’єси І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” взято з батькових розповідей. Саме батько драматурга вів довгі роки судову справу про повернення дворянства родові Тобілевичів, що завдало йому чимало неспокою, турбот та грошових витрат. І все ніби вирішилося, проте хтось із писарів довідався, що в давніх паперах позивач мав прізвище Тобілевич, а в нових – […]...
- Золотий бумеранг – ІВАН БАГРЯНИЙ – Іван Павлович Лозов’ягін І В орбіті сонця Альма Матер Маршрутом зоряних фрегатів В етері з гуготом летить Крізь цілий ряд тисячоліть… Ані на мить, Ані на цаль Не схибивши, невтомно ходить – Космічний еліпсис виводить І разом з сонцем гне в безодні Непередбачену спіраль. З яких же воль? Якого бога? І з примхи дьявола якого? Куди й по […]...
- Вірш Декадент – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Історія написання. Причина полеміки між Іваном Франком і Василем Щуратом Як вам уже відомо, збірка “Зів’яле листя” І. Франка спричинилася до неоднозначної реакції галицької еліти. У 1896 р. “Зоря” надрукувала ювілейну розвідку “Літературні портрети. Доктор Іван Франко” Василя Щурата, у якій дуже виважено схарактеризовано друге видання збірки “З вершин і низин”. Доречно згадати, що сам […]...