ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН
ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН (04.12.1823, с. Палашівка, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 02.06.1903, Львів) – літературний діяч і журналіст “москвофільської” орієнтації.
Народився в селянській родині. Навчався на теологічному факультеті Львівського університету. Був священиком у Калуському повіті, з 1854 р. – катехит в академічній гімназії у Львові, з 1861 р. – посол до крайового сейму у Львові, делегат Державної Ради. Займався громадською і культурною діяльністю, зокрема працював громадським інспектором народних шкіл, укладав шкільні підручники. Видавав часописи “Новини” і “Пчола” (1849), “Дом и школа” (1863 – 1864), був співробітником часопису “Зоря галицька” (1851-1852) та його редактором (1854). З 1866 р. став москвофілом. Автор поетичних збірок “Стихотворения” (1848), “Цвіти із наддністрянської левади” (1852), “Поезії” (1861, 1879), “Галицькії отголоси” (1880), “Стихотворения” (1884), “Балканские думы” (1891), мелодрами “Сєльские пленипотенты” (1870).
Більшість творів з ранньої лірики І. Гушалевича вирізняються народнопісенною основою, мелодійністю, традиційними мотивами туги та любов’ю до рідної землі. Окремі його вірші, покладені на музику, стали народними піснями, серед них – патріотична пісня “Мир вам, браття”. І. Гушалевич відомий як автор популярної “комедії зі співами” “Підгоряни” (1865), музику до якої написав М. Вербицький. Згодом її переробив і поставив на сцені М. Кропивницький (1882).
Літ.: Гординський Я. Іван Гушалевич і його літературна діяльність. Л., 1905; Аристов Ф. Ф. Карпато-русские писатели. М., 1916. Т. 1; Франко І. Іван Гушалевич // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. К” 1982. Т. 35.
Л. Коломієць
Related posts:
- ІВАН ФРАНКО – Микола Вороний В 40-літній ювілей його подвижницької праці Іван Франко – трибун народний, Пророк-ватаг, ратай-співець І громадянин благородний… Як той Орфей, герой рапсодний, Він з неба віщий посланець! Іван Франко – мов дух стихії, Що творить в нас і серед нас, Що будить сили молодії. Руйнує зло, живить надії На Україні в лютий час! Іван Франко – […]...
- ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН (1816, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. – 09.02.1899, Відень) – поет, журналіст, видавець. Брат Я. Головацького. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, належав до гуртка “Руська трійця”. Закінчив медичний ф-т Віденського університету. Працював у Відні лікарем. З 1849 р. – співробітник газети “Галичо-руський вісник” у Львові; у 1850-1852 рр. – редактор цієї […]...
- Пастелій Іван (27 січня 1741 – 1799) Пастелій Іван Пастелій Іван – педагог, історик, літератор і громадський діяч. Після навчання працював викладачем у Мукачівській богословській школі, а також священиком. З його історичних робіт виявлено “Історію Мукачівської єпархії” (додаток до праці М. Лучкая “Історія карпаторусів”) та “Про походження русинів”. У цих працях (зокрема другій) велика кількість матеріалу стосується […]...
- Іван Франко “Фарбований лис” – Дитинство письменника – Українська література – шкільна програма Любов до казки Іван Франко виніс ще з раннього дитинства. Мов зачарований, слухав малий Івась цікаві казки про тварин, які розповідала йому мама. Згодом багато казок доводилося йому чути від сільських оповідачів – дідусів та бабусь. Чарівний світ казок з роками все більше і більше приваблював чутливого й допитливого хлопчика. З дев’яти років, навчаючись у […]...
- “Іван Франко – трибун народний”. Життя та доля письменника І. Франка Іван Франко – визначний письменник, великий Каменяр, творчість якого становить цілу епоху в розвитку національної культури XIX-XX століття. Народився І. Франко у 1856 році в родині сільського коваля. Вогонь кузні свого батька він зберіг на все життя. Тяжка доля судилася йому. Жахи тюрми, переслідування, приниження. І як наслідок – зачинені двері переляканих обивателів, розлука з […]...
- Глибока любов поета до рідної землі – 8 клас – ІВАН ФРАНКО Щирий син свого народу, І. Франко палко любив Батьківщину, присвятив служінню Вітчизні все життя. Це підтверджує уся його творчість. Свою віддану любов до рідної землі змалював І. Франко у вірші “Моя любов”. Поет милується красою Вітчизни: Вона так гарна, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. Але не стільки […]...
- ІВАН ФРАНКО – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Івана Франка називають розумом і серцем українського народу, українським Каменярем. Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині (тепер Львівська область). Його батько був ковалем. У кузні завжди збиралося багато людей. Вони розповідали різні історії про своє життя, які так любив Слухати маленький Ясь – у майбутньому великий український […]...
- Франко Іван Якович (1856-1916) Народився 27 серпня 1856 р. в селі Нагуєвичі (нині с. Івана Франка) Львівської області. Після Дрогобицької гімназії вступив до Львівського університету. Через 16 років закінчує Чернівецький університет. У 1893 р. захистив у Відні докторську дисертацію. Організатор видань “Громадський друг”, “Дзвін”, “Молот”. Його друкована спадщина сягає 50 томів “Зібрання творів”. Відомий визначними творами політичної лірики: […]...
- Короткий переказ – Безмежнеє поле в сніжному завою. – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН ФРАНКО Безмежнеє поле в сніжному завою. Ох, дай мені обширу й волі! Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною І в серці нестерпнії болі. Неси ж мене, коню, по чистому полю. Як вихор, що тутка гуляє, А чень утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває. Коментар У вірші “Безмежнеє поле…” І. […]...
- Вияв мужності й стійкості борців за визволення трудового народу з-під гніту (за поезією “Каменярі”) – ІІ варіант – 8 клас – ІВАН ФРАНКО У Львові є могила, на якій стоїть пам’ятник – постать каменяра з молотом у руках. Тут похований Великий Каменяр – Іван Якович Франко. Невгасима любов до знедоленої Батьківщини, до чесних трударів, віра у визволення рідного народу з-під гніту темних сил самодержавства – джерела Франкової поетичної сили, бездонна криниця, яка надихала його на написання кращих творів. […]...
- Іван Липа Наприкінці XIX століття над могилою Тараса Шевченка пролунала пристрасна присяга до загину боротися за незалежність України. Її склали юнаки, які прийшли туди, щоб започаткувати Братство Тарасівців. Серед них був й Іван Липа. Іван Львович Липа народився у Керчі. Ріс хлопчина розумним і допитливим, мріяв стати лікарем. Тому вступив на медичний факультет Харківського університету, але закінчити […]...
- Іван Франко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. в с Нагуєвичі на Львівщині в родині коваля. Навчався у початковій (1862- 1864) та німецькій нормальній (1864-1867) школах, пізніше – у Дрогобицькій гімназії (1867-1875). 1875 року вступив на філософський факультет Львівського університету, який залишив через арешт у червні 1877 р. Пізніше був заарештований ще двічі (1880; 1889). […]...
- Іван Вишенський Вершиною української полемічної літератури кінця XVI і першої половини XVII ст. була творчість Івана Вишенського, який викривав не тільки римсько-католицьких і уніатських владик, а й “власть мирскую”, польсько-шляхетських і українських гнобителів. Народився І. Вишенський десь між 1545 – 1550 pp. у містечку Судова Вишня в Галичині (теперішня Львівська область) у міщанській родині. З творів письменника […]...
- Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Титан духу і думки Іван ФРАНКО (1856-1916) ■ Іван Франко (Михайло Жук, 1925) Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі на Львівщині. Його батько був ковалем, мати походила зі збіднілого шляхетського роду. Від батька успадкував любов до праці та життєвий оптимізм. “На дні моїх спогадів,- зізнавався письменник,- і досі горить маленький, […]...
- Скорочено – МУЗИКА, ЩО ПІШЛА – ІВАН МАЛКОВИЧ – 8 КЛАС Коли вона плелася в коси – Чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу В таку непевну, звабну ніч? Ох, смиче, теж дививсь куди ти? – Вже ж сивина спадає з пліч, – Як босу музику пустити В таку непевну, звабну ніч?.. Візьму собі землі окраєць, Піду блукати по світах, – Хай тільки вітер завиває […]...
- Значення творчості – Іван Якович Франко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття Серед культурно-громадських і політичних діячів слов’янства останньої чверті XIX століття одне з найпочесніших місць належить І. Я. Франкові. Значення його творчості в розвиткові громадської думки виходить далеко за межі України. Провідною ідеєю його складного життя була ідея дружби народів без різниці рас, вір і національностей, у визвольній боротьбі проти світу рабства, капіталістичної експлуатації й дискримінації […]...
- Музика, що пішла – ІВАН МАЛКОВИЧ – скорочено Коли вона плелася в коси – Чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу В таку непевну, звабну ніч? […] Візьму собі землі окраєць, Піду блукати по світах, – Хай тільки вітер завиває В моїх розхристаних слідах… О мамо, тату, як спитають, Куди ваш син подався з віч – Скажіть: він музику шукає, Що босою […]...
- Пустовий Іван Тимофійович (1952 р. н.) Пустовий Іван Тимофійович Іван Тимофійович Пустовий народився у 1952 році в селі Тополівка Віньковецького району Хмельницької області. Освіту здобував у Київській студії естрадно-циркового мистецтва, згодом закінчив Київський державний інститут культури ім. О. Є. Корнійчука. Понад двадцять завідує музичною частиною Хмельницького обласного академічного лялькового театру. Відомий на Поділлі і в Україні як композитор, […]...
- БЕЛЕЙ ІВАН БЕЛЕЙ ІВАН (псевд. і крипт. – Роман Розмарин, Гнат Перевізник, Ів. Б. ей та ін., 1856, м. Войнилів, тепер смт. Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 20.10.1921, Львів) – журналіст, перекладач, критик і громадсько-політичний діяч. Закінчив юридичний факультет Львівського університету (1880). Належав до демократичної частини студентського товариства “Академический кружок”, був членом редакції журналу “Друї” (1876 – […]...
- ІВАН КРИП’ЯКЕВИЧ (1886-1967) ІВАН КРИП’ЯКЕВИЧ Ім’я Івана Крип’якевича можна зустріти на багатьох підручниках з історії України. А “Історія української культури”, видана за загальною редакцією Крип’якевича, є найнеобхіднішим посібником у вивченні побуту, письменництва, образотворчого мистецтва, театру та музики українського народу з давніх часів до першої третини XX століття. Крім того, його перу належить низка праць з української геральдики, […]...
- ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ – Українська література Ренесансу і бароко – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Іван Вишенський народився під м. Дрогобичем (нині Львівська область), помер на горі Афон (Греція). До наших днів дійшло мало відомостей про те, ким були його батьки, як минало дитинство і де він здобув освіту. Відомо, що в зрілому віці Іван Вишенський жив у містах Волині, Галичини й Поділля. Цікавою сторінкою його життя є переселення в […]...
- ЛИСИЧКА І ЖУРАВЕЛЬ – ІВАН ФРАНКО – КАЗКИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ІВАН ФРАНКО Український геній Іван Франко здобув визнання не лише на батьківщині, а й далеко за її межами. Діяльність цього митця була надзвичайно різноманітною. Він писав вірші й прозу, перекладав з багатьох мов світу, був ученим, громадським і політичним діячем. Саме тому його називали “академією в одній особі”. Особливе місце у творчості Франка посідають твори […]...
- Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі Тема. Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі. Мета: формувати самостійне, творче, критичне мислення учнів на основі засвоєння ними знань у процесі аналізу художнього твору через самостійну його оцінку; розвивати загальнокультурний рівень учнів через ознайомлення з високими моральними цінностями людини; виховувати почуття національної […]...
- Історична правда і художній вимисел у поемі І. Франка “Іван Вишенський” – твір з української літератури Історична правда і художній вимисел у поемі І. Франка “Іван Вишенський” У 1990 році І. Франко створює одну з найвеличніших своїх поем – “Іван Вишенський”. Присвячена Агатангемові Кримському, поема ввійшла у збірку “Із днів журби”. Про сюжетну канву твору автор писав у передмові до окремого видання 1911 p.: “Основа поеми – печерне життя і смерть […]...
- ВИШЕНСЬКИЙ ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ ІВАН (бл. 1550 р., м. Судова Вишня, тепер Львівської обл. – після 1621 р. на Афоні) – письменник – полеміст, мислитель. Про його життя відомо небагато: Іван – це ім’я чернече, а Вишенський могло означати місце народження, хоч у м. Судова Вишня фіксується прізвище Вишенський (В. Щурат). Навчався спершу в рідному місті, потім у […]...
- МАНЖУРА ІВАН МАНЖУРА ІВАН (псевд. – М-ра; Мара І.; Калічка Ів. та ін.; 01.11.1851, Харків – 15.05.1893, Катеринослав, тепер Дніпропетровськ) – поет, фольклорист, етнограф. Народився в родині дрібного чиновника, з 13 років осиротів і виховувався тіткою (дружиною О. Потебні). На кошти родини О. Потебні навчався в повітовій школі, згодом як кращий учень – на казенний кошт у […]...
- Список рекомендованої літератури – Життєвий шлях і світогляд І. Франка 1. Зеров М. Франко-поет / М. Зеров // Твори : в 2 т. – К. : Дніпро, 1990. – Т. 2. – С. 457-491. 2. Франко-Ключко А. Франко і його родина / А. Франко-Ключко // Дзвін. – 1994. – № 2-3. – С. 109. 3. Погребенник Ф. Чотири арешти Івана Франка / Ф. Погребенник // […]...
- Фольклорні мотиви в поезії І. Франка – І варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО В пісні те лиш живе, Що життя дало. І. Франко Травневий тихий вечір у моєму селі. Спалахнули ясні зорі, серед них гордо пишається золотий місяць. Повітря чисте, свіже. Стою й милуюсь садом, покритим білим серпанком. Здалека долинула задушевна пісня. Заслухалась… Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Та це ж […]...
- Франко Іван Якович – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ І. Я. Франко народився 27 серпня 1856 р. у підгірському виселку Нагуєвичі Дрогобицького повіту в родині сільського коваля. Вчився він у сільській школі, спочатку в Нагуєвичах, а потім у Ясениці Сільній, у Губичах; з 1864 по 1867 рр. – у Дрогобицькій школі василіян, а далі у гімназії, яку закінчив 1875 р. Його батько Яків Іванович […]...
- ІВАН ФРАНКО (1856-1916) ІВАН ФРАНКО Коли ми думаємо про Івана Франка, у нашій уяві постає перш за все титан думки і праці, людина, в якої “дух і тіло рве до бою” заради поступу і щастя людського, українець, корені якого сягають глибини народного життя і переходять у дерево, квіт якого величний, щедрий, добрий… Той корінь бере початок з […]...
- Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Історична поема “Іван Вишенський”. TЛ: історична поема Тема. Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Історична поема “Іван Вишенський”. TЛ: історична поема. Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях І. Франка; ознайомити учнів з передісторією написання поеми “Іван Вишенський”; розвивати навички сприйняття інформації на слух, навички виразного читання, вміння коментувати прочитане; виховувати почуття гордості за приналежність до нації, яка має таких […]...
- ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. ПОЕМА ЕНЕЇДА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст 45. Іван Котляревський. Поема “Енеїда”. 46. Іван Котляревський. П’єса “Наталка Полтавка”. 47. Григорій Квітка-Основ’яненко. Повість “Маруся”. 48. Тарас Шевченко – основоположник сучасної української літератури. 49. Тарас Шевченко. Вірш “До Основ’яненка”. 50. Тарас Шевченко. Образи у поемі “Катерина”. 51. Тарас Шевченко. Поема “Гайдамаки”. 52. Тарас Шевченко. Поема “Кавказ”. 53. Тарас Шевченко. Поема “Сон” (“У всякого своя […]...
- АРМАШЕНКО (ГАРМАШЕНКО) ІВАН АРМАШЕНКО (ГАРМАШЕНКО) ІВАН (рр. нар. і см. невід.) – старший друкар Києво-Печерської лаври. Вважався спеціалістом з друкування польських книг, друкував і редагував вірші Лазаря Барановича. У віщанні “Синопсиса” 1680 р. є його акровірш “К читателю сего літописна от типографов”. Переклав з латинської мови на книжну українську житіє св. Макарія Римського (збереглося в рукописі). Літ.: Шляпкин […]...
- Короткий переказ – Гімн – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН ФРАНКО Вічний революцьонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю. Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані. Ні гармати лаштовані. Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ […]...
- Короткий переказ – Ой ти, дівчино, з горіха зерня – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН ФРАНКО Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – […]...
- Доповідь на тему “Іван Тургенєв” Майбутній письменник народився в 1818 році в дворянській сім’ї Тульської губернії. Крім нього в сім’ї було ще двоє синів – Микола і Сергій. Батьки Івана Тургенєва були людьми зі складним характером. Його батько програв свій стан, тому змушений був одружитися на нелюбимої, але багатій жінці. Мати – Варвара Лутовинова – була досить жорсткою: чи не […]...
- Іван Франко – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ, ЙОГО ЧАС І ПИСЬМЕНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ І Добре роблять наші розумні та вчені люди, що згадують щороку і розказують простому народові про життя таких наших письменників та співаків, як Шевченко, Квітка, Шашкевич, Федькович, що своїм гарячим і чудово-красним словом будили наш народ зо сну, піднімали його до свідомості своєї людської і народної гідності. Добре роблять, що згадують і таких, що розсвічували […]...
- “Живі, грізні, огромнії сонети” (Іван Франко) – Іван Франко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Перу Франка належать цикли “Вольні сонети”, “Тюремні сонети” – нове естетичне явище у тогочасній українській та європейській ліриці. До Франка поети висвітлювали переважно інтимну тематику. Новаторство його сонета полягає в тому, що митець наповнив класичну форму новим змістом, зокрема змалював життя пролетарів, боротьбу революціонерів за щастя і свободу народу. Франко відводив сонетам особливу роль, розглядаючи […]...
- ВАГИЛЕВИЧ ІВАН ВАГИЛЕВИЧ ІВАН (псевд: Далибор Вагилевич, Волк Заклика, Далибор; 02.09.1811, с. Ясень, тепер Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл. – 10.05.1866, м. Львів) – поет – романтик, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч. Навчався в Станіславській гімназії, Львівській семінарії з одночасним прослухуванням курсу філософії в університеті. Був одним із ініціаторів творення гуртка “Руська трійця”, видання альманаху, в якому вмістив […]...
- ДІЯЧ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ – ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (Іван Карпенко-Карий) (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (Іван Карпенко-Карий) (1845-1907) Іван Карпенко-Карий З гордістю несемо З собою кращі здобутки минулого, – Отже, несемо і творчість Великого драматурга, Поборника правди І простоти на сцені – Івана Карпенка-Карого. М. Рильський “ДІЯЧ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ” Український театр, його історію неможливо уявити без яскравої особистості Івана Карповича Тобілевича (Карпенка – Карого), який не лише заклав […]...