Павлович Олександр

(19 вересня 1819 – 25 грудня 1900)

Павлович Олександр

Павлович Олександр – поет, громадський діяч, педагог.

У 1847 р. закінчив Трнавську духовну семінарію, працював священиком.

Свого першого вірша “Гори, гори зелененькі, як вас не видати…” присвятив передчасно померлим батькові і матері.

Вже у віршах студентських років проявив любов до рідного народу. Вірний своєму народові залишився протягом усього життя. У своїй творчості виступив як активний поборник єдності слов’ян. “Чтоби ріки словянской жизни злилися в одно море”, – заявив він у вірші “Дума об отамане Подкове”. За життя опублікував лише одну збірку – “Песник для маковецкой руской детви” (1860). Збірка віршів “Венец стихотворений” вийшла після смерті О. Павловича у 1920 р.

З великим зацікавленням стежив за розвитком літературного життя слов’янських сусідів. В українцях, які жили на північному схилі Карпат, вбачав своїх кровних братів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Павлович Олександр