БІЛОЗЕРСЬКИЙ ВАСИЛЬ

Related posts:

1. БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА (1833, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівка Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 11.06.1896, м. Борзна) – фольклорист і етнограф. Брат Ганни Барвінок і Василя Білозерського. Навчався у Петербурзі. Присвятив себе журналістсько-видавничій діяльності. Редагував “Черниговские губернские ведомости”, видав збірник “Южнорусские летописи, открытые и изданные Н. Белозерским” (1856). Чимало зібраних ним пісень уміщено в […]...
2. ГОГОЛЬ ВАСИЛЬ ГОГОЛЬ ВАСИЛЬ (Гоголь-Яновський; 1777, х. Купчинський, тепер у складі с. Гоголевого Шишацького р-ну Полтавської обл. – квітень 1825, с. Кибинці, тепер Миргородського р-ну, тієї ж обл.; похований у Гоголевому) – письменник. Батько М. Гоголя. Народився в сім’ї миргородського полкового писаря, що належала до поміщицького стану. Навчався в Полтавській духовній семінарії. Служив на поштамті. 1805 р. […]...
3. Кирило-Мефодіївське братство, або Українсько-Слов’янське товариство Св. Кирила й Мефодія Кирило-Мефодіївське братство, або Українсько-Слов’янське товариство Св. Кирила й Мефодія – таємна політична антицаристська організація, виникла у Києві в середовищі національно свідомої української інтелігенції у грудні 1845 – січні 1846, проіснувала до березня 1847. Попередником К.-М. б. був київський гурток 1843-45 (П. Куліш,, О. Навроцький, О. Маркович, Д. Пильчиков, В. Білозерський, М. Гулак, М. Костомаров та […]...
4. КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО – перша політична організація української інтелігенції. Назва за Статутом – “Слов’янське товариство святих Кирила і Мефодія”, за царською охранкою – “Украйно – слов’янське товариство”, в радянській історіографії – “Кирило-Мефодіївське товариство”. М. Драгоманов, М. Грушевський називали це об’єднання братством, як і Шевченко в листі до М. Костомарова від 1 лютого 1847 р. Виникло в […]...
5. Часопис Основа “Основа” – щомісячний український літературно-науковий часопис, виходив у Петербурзі з січня 1861 по жовтень 1862. Вийшло 22 номери. Матеріали друкувалися українською та російською мовами. Ініціаторами створення журналу були колишні кирило-мефодіївці П. Куліш, М. Костомаров, В. Білозерський (редактор),які у програмній заяві визначили головне його завдання – “всебічне і безпристрасне дослідження південно-руського краю”. Журнал мав розділи: художня […]...
6. ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН (1816, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. – 09.02.1899, Відень) – поет, журналіст, видавець. Брат Я. Головацького. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, належав до гуртка “Руська трійця”. Закінчив медичний ф-т Віденського університету. Працював у Відні лікарем. З 1849 р. – співробітник газети “Галичо-руський вісник” у Львові; у 1850-1852 рр. – редактор цієї […]...
7. Пантелеймон Олександрович Куліш – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Пантелеймон Куліш відомий в історії української літератури як письменник, поет, драматург, перекладач з багатьох європейських мов. Він зробив величезний внесок у розвиток української культури, літератури та мистецтва як літературознавець та критик, фольклорист, історик, етнограф, педагог, видавець і громадський діяч. Народився Пантелеймон Олександрович Куліш (псевдонім Панько Олелькович) 7 серпня,(26 липня) 1819 р. у містечку Вороніж Глухівського […]...
8. Тести для самоконтролю – Діяльність та доля Кирило-Мефодіївського братства у контексті життя і творчості Тараса Шевченка 1. Хто із дослідників творчості Т. Шевченка вперше поставив поета на один рівень із Пушкіним і Міцкевичем та відзначив його народність: А) П. Куліш; Б) М. Костомаров; В) І. Франко; Г) М. Драгоманов? 2. Хто із науковців довгий час очолював Наукове товариство імені Т. Шевченка і започаткував видання “Записок наукового товариства ім. Т. Шевченка”: А) […]...
9. БРАТСТВА БРАТСТВА. Наприкінці XVI ст. в Україні й Білорусі виникають численні громадсько-політичні та освітні організації, названі братствами. На межі XVI – XVII ст. братський рух стає масовим. Братські громади існували, як правило, при православних церквах і за своїм спрямуванням та обрядовістю були до певної міри й релігійними організаціями. Все ж їхня діяльність мала здебільшого світський характер. […]...
10. “Буду свій світ різьбити, як камінь” (Василь Стефаник) – Василь Стефаник (1871 – 1936) – Українська література 10-х років Перші новели Стефаника вразили читача своєю правдою, а критиків – новаторством. “Йому не довелось шукати навмання дороги, як Федьковичеві,- зазначала Леся Українка,- ні боротись за своє літературне існування, як Кобилянській. Чи то яскравість таланту, чи приступність сюжетів зробили його одразу популярним. Він досконало володіє формою і має подиву гідний смак у доборі своїх творчих засобів. […]...
11. МИЛОРАДОВИЧ ВАСИЛЬ МИЛОРАДОВИЧ ВАСИЛЬ (13 01.1846, с. Токарі, тепер Лохвицького р-ну Полтавської обл. – 1911, с. Литвяки, тепер Лубенського р-ну Полтавської обл.) – етнограф і фольклорист. 1869 р. закінчив юридичний факультет Харківського університету зі вченим ступенем кандидата. Деякий час працював помічником присяжного повіреного у Полтавському окружному суді, а потім, до виходу на пенсію (1890), мировим суддею в […]...
12. ДМИТРЕНКО ВАСИЛЬ ДМИТРЕНКО ВАСИЛЬ (рр. нар. і см. невід.) – актор і режисер середини XIX ст. Автор популярного водевілю “Куммірошник, або Сатана в бочці”. Біографічних відомостей про нього дуже мало. У 40-х роках XIX ст. був режисером у кріпацькому театрі В. Хорвата (с. Головчине на Харківщині), який давав вистави українських п’єс і в Харкові. З березня 1850 […]...
13. Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко Серед активних борців за майбутнє України, за утвердження нашої мови, культури в кінці першої половини – другої половини XIX століття були Тарас Шевченко та Пантелеймон Куліш. Доля цих людей різна, а об’єднує їх одне – любов до України, до її співучої мови, бажання бачити її вільною серед інших країн. Народилися митці майже в один час: […]...
14. ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ – КОСТЯНТИН ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ – КОСТЯНТИН (бл. 1526, Турів? – 23.02.1608, Острог?) – видатний політичний і культурний діяч, меценат. Належав до знатного аристократичного роду. Син князя Костянтина Івановича Острозького та Олександри Слуцької. Виховувався й здобував освіту у “домоначальному граді” Острозі. Володіння великими маєтностями на Правобережній Україні й Галичині та знатне походження дали йому змогу відігравати впродовж тривалого […]...
15. МИ ЙДЕМО – ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ Ми йдемо по Україні: Від степів до гір, Від лісів до морів – Звідусіль виходимо на прадавні шляхи, І немає нам ліку. Ми чинимо волю наших прадідів, Це вони нас послали у путь, Щоб ми йшли нашою віковічною землею Із нашими багатолюдними містами, Із нашими тихомрійними селами, Із нашими золотоверхими церквами. Ми гордо йдемо шляхами […]...
16. Віра в перемогу нового світу – за поезією В. Чумака – В. Еллана-Блакитного – 11 клас – ВАСИЛЬ ЧУМАК – ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Василь Чумак є одним із найцікавіших ліриків революційної доби. Поет з надзвичайною свіжістю почуттів передав визвольний порив і радість боротьби за національне і соціальне оздоровлення суспільства. Дмитро Павличко писав, що книжка “Заспів”, яка належить перу Василя Чумака, засвідчує поета не просто першорядного, а видатного. Ця книжка побачила світ вже після трагічної загибелі автора. Василь Чумак […]...
17. “Тут я почну зажинок…”(Василь Симоненко) – Василь Симоненко (1935-1963) – Українська література другої половини XX століття Не шукаю до тебе ні стежки, ні броду – ти у грудях моїх, у чолі і в руках. Упаду я зорею, мій вічний народе, на трагічний і довгий Чумацький твій шлях. (Василь Симоненко) Багатьом талановитим українцям доля відвела обмаль часу на землі. Тарас Шевченко, Борис Грінченко, Василь Стус прожили тільки 47 років, Леся Українка – […]...
18. Скорочено – МИ ЙДЕМО – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО – 7 КЛАС Ми йдемо по Україні: Від степів до гір, Від лісів до морів – Звідусіль виходимо на прадавні шляхи, І немає нам ліку. Ми чинимо волю наших прадідів, Де вони нас послали у путь, Щоб ми йшли нашою віковічною землею Із нашими багатолюдними містами, Із нашими тихомрійними селами, Із нашими золотоверхими церквами. Ми гордо йдемо шляхами […]...
19. О ДУМИ МОЇ! О СЛАВО ЗЛАЯ! – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Пригадайте, які саме твори написав Шевченко в період його перебування в Україні. Що саме найбільше хвилювало й непокоїло поета в той час? У 1846 році в Києві було засновано Кирило-Мефодіївське братство. Тарас Григорович зблизився із членами цього політичного товариства. Кирило-мефодіївці висували вимоги: скасувати кріпосне право, ліквідувати поділ суспільства на стани, звільнити слов’янські народи від […]...
20. Петербурзький період: “Основа”, смерть Шевченка Кінець 1850-х – початок 60-х XIX ст. в російсько-українських відносинах, мабуть, найпродуктивніший час. Напередодні скасування кріпосного права Росія перебуває в світлих надіях і “радісною метушливості” . У Петербург повертаються із заслання братчики. Куліш з’являється тут раніше за інших. Він допрацьовує Чорна рада, що став першим романом в українській літературі. У 1857 відкриває власну друкарню, де […]...
21. МАРКОВИЧ ОПАНАС МАРКОВИЧ ОПАНАС (псевд. – А. М.; М-ч А. В.; Опанас; 08.02.1822, с. Кулажинці, тепер Гребінківського р-ну Полтавської обл. – 01.09.1867, Чернігів) – фольклорист і етнограф. Освіту здобув на історично-філологічному факультеті Київського університету (1843 – 1847). Ще студентом брав участь у фольклорно-діалектологічній експедиції, записував фольклор по селах Полтавщини. 1845 р. вийшла перша публікація “О гадании малороссиян […]...
22. Василь Стус – незламний лицар правди і свободи – 11 клас – ВАСИЛЬ СТУС – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів XX століття. Це була Людина з великої літери, яка відважно й самозречено виступала за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей, за національну гідність і самосвідомість народу. Поезія Василя Стуса – це складний філософський світ осмислення дійсності, прагнення до розкріпачення […]...
23. МОВА ВАСИЛЬ МОВА ВАСИЛЬ (псевд. – Лиманський; 13.01.1842, х. Солодкий Лиман, тепер Каневського р-ну Краснодарського краю – 13.06.1891, Катеринодар, тепер Краснодар) – письменник, педагог, лексикограф, перекладач. Син сотника Чорноморського козацького війська. Навчався у військовій гімназії в Катеринодарі та в Харківському університеті. Працював учителем словесності на Кубані, судовим слідчим і мировим суддею (дві останні посади дали змогу зібрати […]...
24. Ми йдемо – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО – скорочено Ми йдемо по Україні: Від степів до гір, Від лісів до морів – Зві, цусіль виходимо на прадавні шляхи, І немає нам ліку. Ми чинимо волю наших прадідів, які нас послали у путь, щоб ми йшли нашою віковічною землею. Ми гордо йдемо шляхами України: Ви, які виглядаєте у вікна, як сусіди, Щоб подивитись на нас, […]...
25. КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН (псевд – Белебень, Т. Вешняк, Гладкий, Гургурдядько, Данило Юс, Денис Федоренко, Євгеній Горницький, Іван Горза, Іродчук, Ломус, Макаров, Макогон, Необачний, Николай М., Опанас Прач, Йанько Нєбреха, Петро Забоцень, Ратай Павло, Панько Казюка, Панько Олелькович, Ф. П. Хорчечко, Хуторянин, Kulesz Pantaleon, К, ПК, Н. М. та ін.; 07.08.1819, м. Воронеж, тепер Шосткінського р-ну Сумської […]...
26. ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ ВАСИЛЬ (псєвд. – Плака, Альбов, Василій Київський; 1701, Київ – 07.10.1747, Київ) – мандрівник, вчений – орієнталіст, письменник. Син дрібного крамаря. У 1715 – 1723 рр. навчався в Київській академії. Влітку 1723 р. вирушив до Львова, наступного року помандрував до Італії. Пройшов пішки через Словаччину, Угорщину, Австрію, побував у багатьох містах Італії, описав їх […]...
27. Письменники української діаспори (Василь Барка) Ім’я Василя Барки – видатного українського письменника, що проживає далеко за межами рідної землі (США), про твори якого в діаспорі написано багато критичних та літературознавчих досліджень, для нас, українців на Україні, щойно відкривається. Нам не доводилось читати ні його прозових речей, ні поетичних творів, ні, тим паче, філософських праць релігійної тематики. Але нинішні можливості ліквідації […]...
28. КАПНІСТ ВАСИЛЬ КАПНІСТ ВАСИЛЬ (23.02.1758, с. Велика Обухівка, тепер Миргородського р-ну Полтавської обл. – 09.11.1823, с. Кибинці, тепер Миргородського р-ну Полтавської обл., похований у Великій Обухівці) – поет і громадський діяч, член Російської Академії (з 1785). Дід був родом із Греції; боровся проти турецької навали й змушений назавжди залишити батьківщину. Батько – сотник Слобідського полку, згодом полковник […]...
29. Запитання для самоконтролю – М. Костомаров і П. Куліш у літературному процесі 1-ї половини ХІХ століття Українська література XIX століття – 2016 1. У чому полягало новаторство М. Костомарова як професійного історика? 2. Яке завдання ставив перед собою М. Костомаров – прозаїк, працюючи над історичними повістями? 3. Які відомі твори і збірки (оповідань, фольклорних матеріалів) надрукував П. Куліш у власній друкарні? 4. Чому журнал “Основа” проіснував лише два роки? 5. Хто […]...
30. “Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ”(Василь Симоненко) – Василь Симоненко (1935-1963) – Українська література другої половини XX століття У літературі Василеві Симоненкові судилося працювати менше, ніж п’ять років, проте він встиг увічнити своє ім’я. Як і Григір Тютюнник, Василь Симоненко добре знав і художньо відтворював умови життя, прагнення і сподівання народу. Він гостро переймався його бідами, невлаштованістю, беззахисністю перед бюрократами. Животрепетні, актуальні, викривальні поезії “Баба Онися”, “Дід умер”, “Дума про щастя”, “Жорна”, “Злодій”, […]...
31. ВАСИЛЬ ДОВЖИК (нар. 1943) ВАСИЛЬ ДОВЖИК “Якщо не знаєш Василя Довжика, – стверджує його колега Світлана Короненко, – перше враження таке, що спілкуєшся з юнаком – веселим задоволеним, допитливим, іронічним і завжди закоханим. Лише поспілкувавшись із ним певний час, відчуваєш у ньому якусь глибинну, заховану далеко далеко, глибоко-глибоко від усіх печаль…” У 2003 році київському письменникові й […]...
32. ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО (Народився 1945 року) Моє слово не вогнисте, в моїй поезії – метелики, бджоли. Але я засвідчую перед світом. Богом і людьми: тут Україна, і ви – українці. Василь Голобородько “Надія української літератури” Якщо доля колись закине вас до Мельбурна або Вашингтона, Ріо-де-Жанейро або до Торонто, то в найбільших місцевих бібліотеках ви обов’язково знайдете книги Василя […]...
33. Короткий переказ – Ми йдемо – ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ – МИ – УКРАЇНЦІ ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ Ми йдемо по Україні: Від степів до гір, Від лісів до морів – Звідусіль виходимо на прадавні шляхи, І немає нам ліку. Ми чинимо волю наших прадідів, Це вони нас послали у путь, Щоб ми йшли нашою віковічною землею ,із нашими багатолюдними містами, Із нашими тихомрійними селами, Із нашими золотоверхими церквами. Ми гордо […]...
34. Улас Самчук і Василь Барка Кінець 20-х – початок 30-х років ХХ ст. ознаменувався для України, яка була тоді в складі СРСР – найстрашнішого, мабуть, прикладу тоталітарної держави в історії, приходом тяжких, дуже тяжких часів. За підрахунками Юрія Лавріненка, одного з небагатьох діячів національного відродження, якому вдалося вижити і під час Другої світової війни виїхати на Захід, в УРСР у […]...
35. Василь Барка У нього неквапна хода і задумливий погляд, спрямований у далину і водночас ніби в самого у себе, живе аж надто скромно, аскетично й усамітнено, навіть на зустріч із земляками, що приїздять у Глен Спей (а це українське поселення неподалік Нью-Йорка), приходить не завжди. Той погляд несе в собі тепле світло, той погляд продовжує жадібно вбирати […]...
36. Василь Королів-Старий. “Потерчата”, “Хуха-Моховинка” А. Ситченко, Доктор педагогічних наук; Н. Огренич, Миколаїв “Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору. Добро і зло в цих казках. Світлий, життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот. Наскрізний гуманізм казок. ТЛ: портрет”. Після короткої довідки про письменника (вчитель може скористатися статтею про В. Короліва-Старого, вміщеною в підручнику, а […]...
37. Шкільний твір на тему – Значення творчості та діяльності П. Куліша для української літератури Видатний діяч української літератури П. Куліш майже 60 років фальсифікувався ідеологами комуністичного режиму, його творча спадщина заборонялася, але зараз повернулася в скарбницю духовного життя українського народу, допомагає нам краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії. Пантелеймон Куліш служив українській національній ідеї. Так, у листі до Г. Рентель (1862) він писав: “Кращого від українців в […]...
38. Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні. Василь Стус – Творча робота з української літератури Упасти зерном… Упасти в рідній стороні, щоб прорости величаво над світом зла, жорстокості й неправди. Прорости на зло ворогам. На радість Україні. Тій Україні, що стукотіла грудочкою рідної землі у гарячім серці Василя Стуса. Важкий хрест своєї гіркої долі ніс на плечах поет. Його поезії – це новий крок у розвитку української літератури. Крок, зроблений […]...
39. ДОМАНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ ДОМАНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ (псевд. – Вітер, Василь Потребитель, Звенигородець, Колодянин, Колодянський; 19.03.1877, с. Колодисте, тепер Тальнівського р-ну Черкаської обл. – 11.09.1910, м. Аркашон у Франції, похований у с. Колодистому) – письменник, учений-філолог, історик, бібліограф, фольклорист, етнограф, археолог, перекладач, редактор, видавець. Народився в сім’ї священика. Навчався в київській гімназії, закінчив історико-філологічний факультет Київського університету (1900). Вчителював. Працював […]...
40. Василь Земляк (1923 – 1977) Творчість Василя Земляка практично з перших його серйозних кроків у літературі привернула до себе увагу, а після появи “Лебединої зграї” (перша публікація: Дніпро. 1971. №№ 1-3) письменник на тривалий час став об’єктом дискусій про українську прозу 70-х років, хоча спершу критика була не вельми одностайною в оцінці цього роману. Та все ж […]...