Франческо Петрарка (1304-1374) – ВІДРОДЖЕННЯ
Франческо Петрарка – італійський поет та літописець, ранній гуманіст. Один із засновників гуманізму, його називають “батьком гуманізму”. Народився 20 липня 1304року у місті Ареццо, що поблизу Флоренції.
Батько його був другом та однодумцем Данте, якого, як і Данте, було вигнано з рідного міста у 1302 році. Невдовзі після народження майбутнього поета родина перебирається у Пізу, а в 1312 році в Авіньйон (Франція), де на той час знаходилась папська резиденція. Там Франческо отримує початкову освіту, навчається в юридичній школі в Монтельє, у 1320 році разом з братом їдуть в Болонський університет вивчати право. Але у 1326 році помирає батько, і брати повертаються додому в Авіньйон. У цей час Петрарку вже цікавить літературна діяльність. Щоб мати засоби для життя, Петрарка приймає духовний сан.
Б квітня 1327, відбувається подія, яка вплинула на всю поетичну творчість поета. В авіньйонській церкві Св. Клари він вперше зустрічає жінку на ім’я Лаура, яка викликає у нього сильні почуття, надихає на творчість, яка принесе йому славу “співця Лаури”. Коли відбулася їхня перша зустріч, їй було двадцять років, йому – двадцять три. Історичні джерела не дають однозначної відповіді, чи були особисто знайомі Лаура і Петрарка, чи спілкувалися, чи відповіла вона на почуття поета, який через все своє життя проніс світле почуття до неї.
Своє кохання поет висловлює у сонетах, які і сьогодні вважаються вершиною в спадщині італійської поезії. Смерть Лаури у квітні 1348 року не обірвана творчості поета. Він продовжував оспівувати її у численних ліричних віршах. До останніх хвилин свого життя Петрарка залишався вірним пам’яті Лаури. Світлому образу коханої дівчини присвячено близько дев’яноста сонетів, які ввійшли в “Книгу пісень”(“Канцоньєре”).
Існує і така думка, що це кохання поет вигадав як джерело натхнення своїх віршів.
У 1330 році в Авіньйоні Петрарка поступає на службу до кардинала Джованні Колонна, якого у своїх творах змальовує як друга, близьку духовно йому людину. В цей час поет найбільше у житті поціновує свободу і незалежність, в його творчості з’являється інтерес до власного внутрішнього світу, любов до життя, природи, честолюбна жага до слави. Поет вважає, що тільки розумом і почуттям потрібно керуватись у житті.
Петрарка захоплюється античністю, вивчає стародавні рукописи, багато подорожує. Його ваблять міста, люди, природа, історичні пам’ятки. У 1337 році він здійснює свою першу подорож до Риму, де він знайомиться з культурою Риму.
На той час літературна діяльність приносить Петрарці європейську славу, за рішенням римського сенату 8 квітня 1341 року його було увінчано лаврами поета. До 1353 року Петрарка живе у своєму невеличкому маєтку Восклюз (Франція), де присвячує себе творчості і науці.
В той час поет намагається впливати на суспільне життя країни. Він хоче бачити Італію мирною, об’єднаною, могутньою державою.
У 1353 році Петрарка покидає Восклюз і назавжди виїжджає до Італії. Протягом двадцяти наступних років він активно займається літературною діяльністю. Саме тоді створює збірку “Канцоньєре” італійською мовою. Найбільша частіша спадщини поета – латино – мовні твори.
У 1367 Петрарка переїжджає до Падови, де живе до кінця своїх днів.
19 липня 1374 Петрарка помирає в Аркві (поблизу Падови), не доживши одного дня до свого сімдесятиріччя. Він заповідає свою бібліотеку рукописів місту Венеція, ці рукописи стали важливою часткою бібліотеки Св. Марка у Венеції. Як твердить легенда, помер Фр. Петрарка за своїм робочим столом, поклавши голову на розгорнуту книгу.
З латинської спадщини Петрарки значний інтерес становлять морально-філософські твори. Так у трактаті “Про презирство до світу” поет утверджує гуманістичний погляд на людину. Цей твір вважають своєрідним коментарем до найвидатнішого твору Петрарки – “Канцоньєре” (“Книги пісень”).
“Канцоньєре” (“Книга пісень”) – збірка віршів італійською мовою, яку Петрарка розпочав писати ще в 30-ті роки, а закінчив незадовго до смерті.
Мері Спарталі Стилман. “Перша зустріч Петрарки і Лаури”.
Існує дев’ять редакцій збірки. Остання містить 365 віршів різних ліричних жанрів, з них – 317 сонетів. Збірка поділена на дві частини. Перша -“На життя мадонни Лаури”, друга – “На смерть мадонни Лаури”. Основна тема збірки – кохання поета до Лаури. Використавши досвід любовної лірики, Петрарка створив поезію нового типу, дав початок розвитку нової гуманістичної лірики.
Його поезія наближена до реального, земного життя. По новому у збірці зображено образ жінки, кохання. Хоча Лаура ідеалізується, та постає як жива жінка, із справжніми, земними рисами.
Поета найбільше хвилює її зовнішній вигляд, краса. По новому зображений і ліричний герой, який прислухається до власних почуттів, заглиблюється у свій внутрішній світ.
До “Книги пісень” входять вірші на політичні та моральні теми. Є вірші про дружбу, природу, філософські роздуми.
У пісні (канцоні) “Італія моя” поет висловлює свою любов до батьківщини, засуджує міжусобні війни, закликає до єдності і миру.
У своїх віршах Петрарка створив образ нової людини з її складним, глибоким внутрішнім світом. Він надав сонету класичної, витонченої форми. Його наслідування породило в європейській поезії цілу течію “петраркізм”.
Сонети Петрарки вважаються зразком жанру. Мова творів Петрарки, Данте та Боккаччо заклала основу сучасної італійської мови, зокрема першого словника італійської, виданого у 1612 році.
Значення Петрарки в історії гуманізму полягає в тому, що він заснував всі напрямки ранньої гуманістичної літератури з її глибоким інтересом до всіх сторін внутрішнього життя людини, з її критичним відношенням до сучасності й до минулого, з її спробою знайти в древній літературі засади й опору для вироблення нового світогляду й виправдання нових потреб.
З творами Петрарки українською мовою ми знайомимося в перекладах Григорія Кочура, Дмитра Павличка, Дмитра Паламарчука, Михайла Ореста та ін.
Ареццо, будинок, де народився Петрарка
Сонет 61
Благословенні будьте, день і рік,
І мить, і місяць, і місця урочі,
Де постеріг я ті сяйливі очі,
Що зав’язати світ мені навік!
Благословен вогонь, що серце пік,
Солодкий біль опечаленої ночі
І лук Амура, що в безоболоччі
Пускав у мене стріл ясний потік!
Благословенні будьте, серця рани
І вимовлене пошепки ім’я
Моєї донни – ніжне і кохане,
І ці сторінки, де про неї я
Писав, творивши славу, що не в’яне, –
Й ти, неподільна радосте моя!
Переклад Дмитра Павличка
Сонет 61
Благословенні місяць, день і рік,
Пора, година, край, містина мила,
Коли краса її очей сп’янила
Мене, і став я бранцем їх повік.
Благословенні: біль, що в душу вник,
Що об’явилась ним Ерота сила,
Лук і стріла, що серце проразила,
І рана, що пройшла в його тайник.
Ім’я моєї пані називав,
Мої зітхання, порив, плач і мрія.
Благословенні і рядки, що склав
Я їй на честь і мисль моя: до неї
Вона іде, до неї однієї.
Переклад Михайла Ореста
Працюємо з текстом
Виразно прочитайте один з перекладів сонета № 61. Порівняйте:
1. Яким настроєм наповнена поезія?
2. Що ви відчуваєте, передайте свої відчуття.
3. Чому Петрарка так часто використовує слова “благословен, благословенні”? Що він цим хоче сказати?
4. Як свою кохану описує поет? Зачитайте рядки, які її характеризують.
Сонет 267
Де погляд ніжний, де чарівний вид;
Де постать горда, де струнка постава,
Де мова та бентежна й величава,
Що завдає негідникові встид?
Де сміх, що жалить того, хто набрид?
Де та душа, що, мов зоря яскрава,
Висока й гідна владарського права,
Небесну нам осяяла блакить?
Я вами дихаю, для вас палаю,
Я народивсь для вашого єства,
Без вас мені нема й не треба раю;
Як радість відійшла моя жива,
В словах надію я плекав безкраю,
Та вітер порозвіював слова.
Переклад Дмитра Павличка
Сонет 132
Як не любов, то що це бути може?
А як любов, то що таке вона?
Добро? – Таж в ній скорбота нищівна.
Зло? – Але ж муки ці солодкі, Боже!
Горіти хочу? Бідкатись негоже.
Не хочу? То даремно скарг луна.
Живлюща смерте, втіхо навісна!
Хто твій тягар здолати допоможе?
Чужій чи власній долі я служу?
Неначе в просторінь морську безкраю,
В човні хисткому рушив без керма;
Про мудрість тут і думати дарма –
Чого я хочу – й сам уже не знаю:
Палаю в стужу, в спеку – весь дрижу
Переклад Григорія Качура
Лаура, зображення XV століття, Бібліотека Лауренціана.
Працюємо з текстом
1. Прокоментуйте рядки:
Як не любов, то що це бути може? А як любов, то що таке вона? Чому поет сумнівається?
2. Які почуття переживає автор?
3. Проаналізуйте стан ліричного героя.
Завдання за рівнями
І
1. Розкажіть про основні життєві події Франческо Петрарки.
2. Назвіть найвідоміший твір Петрарки.
3. Дайте визначення літературознавчого терміну “сонет” (“тирцена”, “катрен”).
II
1. Чому Петрарку називають “батьком гуманізму”?
2. Яка подія у житті Петрарки вплинула на створення “Канцоньєре”?
3. Визначте основну тему збірки поезій “Канцоньєре”.
4. У чому полягає заслуга Петрарки як поета?
IІІ
1. Розкрийте образ Лаури через сонети Петрарки.
2. Як по новому у своїх сонетах Петрарка розкрив образ жінки, кохання?
3. Доведіть, що в сонетах Петрарки зображена людина зі своїми людськими почуттями.
IV
1. Порівняйте образ Беатрічче Данте з образом Лаури Петрарки.
2. Які почуття викликає у вас лірична поезія Петрарки? Для відповіді використовуй рядки із “Канцоньєре”.
3. Які кольори відповідають вашому сприйняттю сонетів Петрарки? Емоційна забарвленість яких слів, словосполучень відповідає обраним кольорам?
4. Що вам допомогло зрозуміти почуття ліричного героя сонета 61 Петрарки?
5. Які почуття передає Петрарка в сонеті 132?
6. Якого кольору кохання в сонетах Петрарки? Спробуйте пояснити вибір кольорів
Індивідуальні завдання
1. Створіть буклет до творчості Фр. Петрарки.
2. Поясніть ваше розуміння кохання в сонетах Петрарки, уклавши діаманту з першим словом кохання.
3. Спробуйте написати власний сонет за класичною схемою.
4. Доберіть музичний твір до сонетів Ф Петрарки.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)