Дослідження Урана і Нептуна космічним апаратом “Вояджер-2”

Дослідження далеких планет одна з довгострокових і найскладніших завдань космічного агентства NASA. Це стосується в тому числі і таких небесних об’єктів як Уран і Нептун. Космічний апарат для їх дослідження був відправлений ще 20 серпня 1977 року по ініціативі NASA. Його назва – “Voyager-2”.

Спочатку його місією було дослідження Сатурна і Юпітера, а також їх супутників. Однак траєкторія польоту була розрахована так, щоб пролетіти повз Урана і Нептуна з метою їх дослідження. Завдяки спеціальному гравітаційному маневру, “Вояджер-2” зумів скоротити тривалість свого перельоту на Нептун в середньому на 20 років.

Траєкторія польоту “Вояджер-2” почалася з Юпітера, до якого він максимально наблизився 9 липня 1979. Потім він підійшов до Європи і Ганімеду, а також декільком галілеєвих супутникам, які не зміг досліджувати його попередник – “Вояджер-1”. Він зумів сфотографувати поверхню цих небесних об’єктів, на основі яких потім проводилися дослідження і були висунуті гіпотези про існування рідкого океану нижче рівня поверхні в Європі.

Наступним гігантом, який досліджував “Вояджер-2”, був Сатурн. Зближення з ним сталося 25 серпня 1981 року. Також були досліджені його супутники Тефия і Енцелада.

24 січня 1986 апарат максимально зблизився з Ураном. Докладні знімки кілець допомогли дослідникам зрозуміти природу даного феномена. Завдяки експедиції “Вояджер-2” були виявлені ще 11 нових супутників Урана, про які раніше нічого не було відомо.

У серпні 1989 року відбулося максимальне зближення з Нептуном і Тритоном. У 2007 році “Вояджер-2” увійшов в область геліопаузой (практично межа Сонячної системи за якою починається міжзоряний простір).

На даний момент апарат “Вояджер-2”, разом з апаратом “Вояджер-1”, який відлетів ще далі і за деякими припущеннями покинув межі Сонячної системи, є самими віддаленими штучними космічними об’єктами. Станом на 2011 рік “Вояджер-2” перебував на дистанції в 14 млрд км від Сонця, а його побратим “Вояджер-1” на відстані 17 млрд км від Сонця. Безперервно в космічному просторі він перебуває вже близько 34 років. Передбачається використовувати його ще не менше 10 років.

Приблизно через 10 – 20 років “Voyager-2” покине Сонячну систему, вийшовши за межі геліопаузой. Опинившись в міжзоряному просторі, не маючи можливості для потужності передачі сигналів на Землю по радіозв’язку, космічний апарат назавжди втратить зв’язок із Землею.

У 8571 році Voyager-2 пролетить в 4 світлових роках від Зірки Барнарда

У 20319 році Voyager-2 буде в 3,5 світлових років від зірки Проксима Центавра

У 296036 році Voyager-2 буде пролітати Сіріус на відстані 4,3 світлових роки
А що буде далі?

Якщо уявити, що з оболонкою апарату теоретично нічого не повинно статися, то приблизно через 1000000 років Voyager-2 буде знаходиться на відстані 47,4 світлових років від Сонця


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Дослідження Урана і Нептуна космічним апаратом “Вояджер-2”