Відкриття Нептуна і Плутона

До середини XIX ст. найбільш віддаленої від Сонця планетою вважався Уран. Однак астрономічні спостереження показували, що Уран рухається з деякими відхиленнями від тієї орбіти, яку розраховували для нього на основі законів класичної механіки. Англійський астроном Джон Кауч Адамі (1819-1892) і французький астроном Урбен Жан Жозеф Левер’є (1811 -1877) незалежно один від одного припустили, що за Ураном знаходиться ще одна планета, тяжіння якої і робить вплив на рух Урана. Так в 1846 р на основі закону всесвітнього тяжіння були розраховані координати передбачуваної планети, і коли ми навели у вказану точку телескоп, там дійсно виявили планету. Її назвали Нептуном.

Подібним же чином в 1930 р була відкрита ще одна планета – Плутон.

Про відкриття Нептуна і Плутона прийнято говорити, що ці планети були відкриті “на кінчику пера”. Дійсно, на відміну від інших планет, відкритих в ході астрономічних спостережень, відкриття Нептуна і Плутона було зроблено шляхом математичних розрахунків, виконаних на основі застосування законів класичної механіки.

Питання для самоперевірки

1. Яку швидкість в небесній механіці називають кругової; параболічної; гіперболічної?

2. Як закони Кеплера пояснюються законами класичної механіки?

3. Чому прийнято говорити, що планети Нептун і Плутон були відкриті “на кінчику пера”?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Відкриття Нептуна і Плутона