Що є космічним тілом?
Позаземне простір заповнений величезною кількістю об’єктів різного походження. На питання про те, що є космічним тілом, а що – ні, можна відповісти однозначно: космічними тілами припустимо вважати знаходяться поза Землею об’єкти, що виникли природним шляхом, в результаті еволюції Всесвіту (на відміну від об’єктів техногенного походження – штучних супутників, міжпланетних станцій і космічного сміття, виробленого на Землі і виведеного на орбіту за допомогою ракет, “загублених” космонавтами порожніх балонів, інструментів, вимірювальних приладів і тому подібних предметів). Космічні тіла розрізняються розмірами, віком, складом і походженням.
Що вважати космосом?
На перший погляд, відповідь проста: весь простір, що лежить поза планети. Але тут відразу ж виникають питання-уточнення: а де проходить межа? На якій відстані від поверхні починається космос? Цікаво, що, незважаючи на більш ніж півстолітню історію космічних польотів, чіткого, усталеного і загальноприйнятого думки щодо того, де “закінчується планета” і “починається космос”, не існує.
Міжнародна авіаційна федерація вирішила вважати космосом все, що вище рівня океану на 100 кілометрів (лінія Кармана). Астрономи вирахували, що кордон, на якій припиняється дія атмосферних вітрів і починається дія космічних часток, лежить на висоті 118 кілометрів. А в NASA вважають, що вона знаходиться трохи вище – в 122 кілометрах від поверхні нашої планети. Саме на цій висоті “космічні човники”, опускаючись на Землю, переключаються з маневрування за допомогою тільки ракетних двигунів на аеродинамічні, застосовувані для польотів в атмосфері.
Класифікація
Астрономи розрізняють наступні види космічних тіл:
Комети;
метеорити;
планети;
зірки;
астероїди;
інші об’єкти.
До “іншим об’єктам” можна віднести досить велика кількість космічних тіл, які не потрапляють в перші п’ять розрядів: вони розташовані далеко від Сонячної системи і, як правило, не видно неозброєним оком. Це квазари, чорні діри, туманності і багато інших об’єктів. Хоча їх класифікація – предмет окремої грунтовної розмови. Наприклад, туманностями на зорі астрономії називали будь нерухомий і протяжний об’єкт. А пізніше виявилося, що серед них багато галактик, як, наприклад, знаменита Туманність Андромеди.
Характеристики деяких космічних тіл
Найбільш великими з космічних тіл є зірки, хоча і серед них є такі, які за розмірами не набагато більше іншої планети. Але в цілому зірка має масу близько 99 відсотків від маси своєї планетної системи, не є винятком і наше Сонце. Найменшій зіркою вважається відкрита недавно OGLE-TR-122b, за розмірами вона всього на 16 відсотків більше Юпітера, хоча за масою перевершує його в 95 разів. А найбільшої із зірок є VY із сузір’я Великого Пса. Її діаметр становить 3000 млн кілометрів, що в 2200 разів більше діаметра Сонця.
Однак найбільш масивними космічними об’єктами вважаються чорні діри. Щоб покинути сферу їхнього притягання, друга космічна швидкість матеріального тіла повинна перевищувати швидкість світла. Тому чорні діри неможливо спостерігати за допомогою телескопів, їх вивчення ведеться шляхом спостереження за сусідніми об’єктами і областями простору. Цікавими об’єктами є нейтронні зірки, які при масі, порівнянної з сонячної, мають діаметр близько 10-20 кілометрів. Тобто щільність “матеріалу” такої зірки в кілька разів перевищує щільність атомного ядра.
Наприкінці 80-х років минулого століття був відкритий новий вид (правильніше буде назвати його все ж підвидом) об’єктів – екзопланети. Даним терміном прийнято називати планети, що обертаються навколо інших зірок. Спостереження і вивчення екзопланет вкрай ускладнені через величезні відстаней, тому в першу чергу астрономи відкривають великі планети, значно перевищують за розмірами Землю. На сьогодні відомо майже дві тисячі планет біля інших зоряних систем.
У 2014 році астрономи виявили у зірки Kepler-186 планету, приблизно рівну за розмірами Землі, окрім цього, вона лежить у так званому поясі життя – тобто має умови для існування води в рідкому вигляді. Правда, перша планета в “поясі життя” у сонцеподібної зірки в сузір’ї Лебедя була відкрита ще в 2011 році, але вона має радіус в 2,4 рази більше земного. Зрозуміло, що і сила тяжіння на ній набагато вищі, ніж на Землі. Природно, для колонізації ця планета не підходить навіть гіпотетично, у віддаленому майбутньому.
У міру розширення наших знань про Всесвіт ми більше дізнаємося і про об’єкти, її складових. Безсумнівно, і критерії визначення, що є космічним тілом, з часом будуть змінюватися. Вже зараз в ужиток астрономів увійшло таке поняття, як безперервність об’єкта. За цим параметром планета або зірка визнаються і космічними об’єктами, і космічними тілами. А ось Галактика – вже тільки космічним об’єктом, так як у неї відсутній критерій безперервності, адже вона складається з великої кількості найрізноманітніших космічних тіл і об’єктів.