Чим відрізняється біогеоценоз від екосистеми
Поняття “біогеоценоз” і “екосистема” більшість вчених вважають словами-синонімами. Лише дуже тонкий фахівець може знайти семантичні відмінності між цими поняттями, виключивши різницю в написанні та звучанні цих слів.
Що таке біогеоценоз і екосистема
Біогеоценоз – це система, яка складається з певного набору або співтовариства живих організмів. Істоти ці проживають на одній території, пов’язані між собою і впливають один на одного цілим рядом факторів.
Екосистема – це система, в яку входять живі організми, місце їх проживання і зв’язки, які між ними здійснюються. Екосистема є базовим поняттям науки екології.
Порівняння біогеоценозу та екосистеми
У чому ж різниця між биогеоценозом і екосистемою? Біогеоценоз – це спільнота рослин, тварин, грибів і одноклітинних, які проживають на певній ділянці суші. Біотопом в біогеоценозах називають комплект живих істот, а екотопом – представників неживої природи, які організми використовують і на які вони впливають. До біотопу відносяться: кліматичні характеристики, стан грунту, підстильні гірські породи та водойми.
Будь-який біогеоценоз має ряд показників, які дозволяють його ідентифікувати саме таким чином. До них відносяться:
- Стабільний видовий склад. Наприклад, в кратері вулкана Нгоронгоро проживають леви, антилопи, слони, носороги і зебри. Введення в цю западину коней, верблюдів чи тигрів може порушити сформований біогеоценоз; Біомаса – кількість організмів продуцентів-консументів-редуцентів, виражене в одиницях маси. Наприклад, збільшення або зменшення кількості / маси консументів-левів може привести до деградації всього співтовариства;
продуктивність; Стійкість. Система з даними видовим та кількісним складом здатна існувати тривалий відрізок часу; Здатність до саморегулювання. При непередбачених обставинах (ураган, землетрус, епідемія) видовий і кількісний склад здатний швидко відновитися – повернутися до вихідних параметрів; Система бере участь у загальному круговороті речовин у природі.
Живі істоти в біогеоценозі пов’язані різними типами відносин: хижацтвом, паразитизмом, конкуренцією, сімбіотізмом, сотрапезнічеством, квартірантством або аменсалізмом.
Екосистема – поняття трохи ширше, ніж звичайний біогеоценоз. Найбільшою екосистемою названа біосфера, в якій зібрані всі екосистеми і всі біогеоценози Землі.
Екосистеми можуть бути як природними (ліс, озеро, болото), так і штучними (токійський акваріум, сільський ставок, поле з ріпаком, міське звалище, кладовище або парк).
Екосистема сформувалася протягом досить тривалого тимчасового відрізка з урахуванням конкуренції населяючих її живих організмів і процесу природного відбору.
У екосистему входять:
- Підстильні гірські породи, які, руйнуючись, включаються в круговорот неорганічних речовин; Клімат і його основні характеристики: температура і вологість; Органічні сполуки, отримані шляхом фотосинтезу і хемосинтезу; Продуценти, що перетворюють біотичні і абіотичні фактори в життєву енергію; Консументи різних рівнів; Редуценти, які розкладають органіку і повертають її в глобальний кругообіг речовин на Землі. Продуктивність, стійкість і стабільність екосистеми може творити і регулюватися людиною.
Відмінність біогеоценозу від екосистеми полягає в наступному:
- Термін “екосистема” частіше вживається у вітчизняній науці. Поняття “екосистема” має ширше значення, ніж “біогеоценоз”. Термін “біогеоценоз” вживається лише стосовно природних співтовариств, в екосистему включені Біосфера, Людина та її вплив на інші Компоненти співтовариства.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)