Спільнота живих організмів (екосистема)
Зазвичай під екосистемою розуміють будь-яка спільнота живих організмів в сукупності із середовищем проживання. Іншими словами: екосистема – це функціональне ціле абіотичних і біотичних (живих і неживих) компонентів і умов їх існування. Більш чітке визначення дав Н. Ф. Реймерс (1990), він вважає, що екосистема – інформаційно-саморозвивається, термодинамічно відкрита сукупність біотичних екологічних компонентів і абіотичних джерел речовини та енергії, єдність і функціональна зв’язок яких в межах характерного для певної ділянки біосфери часу і простору забезпечують перевищення на цій ділянці внутрішніх закономірних переміщень речовини, енергії та інформації над зовнішнім обміном (у тому числі між сусідніми аналогічними сукупностями) і на основі цього невизначено довге саморегуляцію і розвиток цілого під керуючим впливом біотичних і біогенних складових.
Виділяють екосистеми різного рангу:
Мікроекосистеми (невелика водойма, труп тварини з населяють його організмами або стовбур дерева в стадії розкладання, акваріум і навіть калюжка або крапля води, поки вони існують і в них присутні живі організми, здатні здійснювати кругообіг речовин);
мезоекосістеми (ліс, ставок, річка, водозбір або їх частини тощо);
макроекосистеми (океан, континент, природна зона тощо);
глобальна екосистема – біосфера в цілому.
Таким чином, як жартівливо зазначив великий вчений-географ і письменник Ю. К. Єфремов, екосистема – це будь природне утворення “від скоринки до оболонки” (мається на увазі географічна оболонка, або біосфера).
“Безрозмірний” екосистем привела до спроби якось визначити їх межі. У 1942 р академік В. Н. Сукачов ввів термін “біогеоценоз”, який часто використовується як синонім екосистеми. Однак визначення біогеоценозу дещо інше, ніж екосистеми. Це еволюційно що склалася, щодо просторово обмежена, внутрішньо однорідна природна система функціонально взаємозалежних живих організмів і навколишнього їх абіотичного середовища, що характеризується певним енергетичним станом, типом і швидкістю обміну між речовиною та інформацією. Особливо істотно, що біогеоценоз розглядається як ділянка біосфери, через який не проходить жодна суттєва біогеоценотіческіе, мікрокліматична, грунтова, геоморфологічна, гідрологічна і гідрохімічна межа, тобто це елементарна одиниця біосфери. Останнім часом, прагнучи надати терміну “екосистема” більшу визначеність, багато екологів використовують уявлення про відсутність в просторі, зайнятому екосистемою (площа для наземних організмів, обсяг для водних організмів), відповідних рубежів.
Важливість поняття про екосистему призвела до того, що деякі вчені стали вважати екологію наукою про екосистемах, вважаючи, що її основне завдання – дослідження структури, динаміки властивостей цих природних (а також штучно створених) систем. Слід розрізняти природні, природно-антропогенні та антропогенні системи. Перші з них виникли і існують незалежно від людини, другі значною мірою залежать від людської діяльності, і, нарешті, останні цілком створені людиною, при цьому неважливо, чи буде це штучне насадження (наприклад сквер), вирубка, що виникла на місці лісу, або замкнута система зі штучним життєзабезпеченням типу космічного корабля.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)