Біотичні і абіотичні компоненти екосистеми

Related posts:

1. Функціональні властивості екосистеми і її основні компоненти Основні властивості екосистеми визначає її положення в просторі, зокрема географічна широта і довгота, а також входять до її складу живі організми (види рослин, грибів і тварин). При цьому кожний вид входить в екосистему не окремими особинами, а популяціями. Популяція – це частина виду, що займає однорідне простір (біогеоценоз, екосистему), здатна до саморегулювання і підтримці певної […]...
2. Гетеротрофи – доповідь У біології гетеротрофи – це організми, які отримують поживні речовини разом з готовою їжею. На відміну від автотрофів гетеротрофи не здатні самостійно утворювати з неорганічних сполук органічні речовини. Загальний опис Прикладами гетеротрофів в біології є: Тварини від найпростіших до людини; Гриби; Деякі бактерії. Будова гетеротрофів передбачає можливість розщеплення складних органічних речовин до більш простих сполук. […]...
3. Трофічна структура біоценозу, її компоненти Біоценоз, як ми вже відзначали в підрозділ. 4.1, характеризується певною трофічної, або харчової, структурою. Трофічна структура біоценозу зазвичай представлена ​​трьома категоріями організмів: продуцентами, консументами і редуцентами (рис. 14). 1. До продуцентів, або виробникам, відносять всі зелені рослини, синьо-зелені водорості. В океані – це організми фітопланктону, т. Е. Мікроскопічні водорості, ціанобактерії, плаваючі в товщі води. На […]...
4. Доповідь “Споживачі і руйнівники екосистеми” Будь-яка природна система є сукупністю живих і неживих організмів, способів їх взаємодії в межах середовища проживання. Для функціонування кожної системи потрібно підтримувати безперервний круговорот речовин. За це відповідають організми, що мешкають в межах системи. Умовно їх можна розділити на три типи: виробники, споживачі і руйнівники. В цілому вони утворюють загальну ланцюг харчування. Виробники в свою […]...
5. Біогеоценоз і його основні компоненти Термін біогеоценоз ввів у науку в 1940 р російський вчений Володимир Миколайович Сукачов (рис. 203). Згідно з ним, біогеоценоз (від грец. – Біос – життя, гео – Земля та койнос – загальний) – це однорідний ділянка земної поверхні з певним складом організмів (біоценоз) і комплексом неживих компонентів, до яких відносяться приземний шар атмосфери, сонячна енергія, […]...
6. Екосистеми – екологія Біоценоз визначається насамперед характером рослинності. Тропічні ліси, тайга, степи і пустелі мають властиві їм рослинні співтовариства. Тропічні ліси відрізняються від тайги не тільки деревостанів, а й підліском, і трав’яним покривом. У кожному рослинному співтоваристві мешкають властиві йому співтовариства тварин, грибів і мікроорганізмів, які отримують необхідні речовини та енергію від рослин, а також з навколишнього середовища […]...
7. Стійкість екосистеми Існують певні механізми, що забезпечують функціонування екосистем. Однією з найважливіших характеристик екосистеми є її стійкість. Цей параметр залежить від різних чинників: Видового різноманіття і здатності видів заміщати один одного; Функціональності механізмів саморегуляції і здатності, при зовнішньому впливі повертатися якщо не в початкове, то близький до нього стан; Достатньої інтенсивності кругообігу речовин і енергії. Якщо раніше […]...
8. Біогеоценози, екосистеми і біосфера Кожен живе організм пов’язаний з навколишнім середовищем потоками речовини та енергії, що проходять через його тіло. Споживаючи і виділяючи речовина і енергію, живі організми впливають на середовище свого існування вже тим, що живуть. Результати життєдіяльності кожної окремої істоти можуть бути невеликі й малопомітні. Але всі разом вони зливаються в потужну силу, перетворюючу земну поверхню. видатний […]...
9. Чим відрізняється агроекосистема від поняття екосистеми Поняття “агроекосистема” з’явилося зовсім недавно. Людина вже вивчив принципи утворення екосистем і встановив рівень шкоди, якої завдає йому й природі користувальницьке, нераціональне ведення сільського господарства. Тому продумана агроекосистема повинна забезпечувати людство продуктами харчування і не завдавати шкоди залишилися на Землі екосистемам. Що таке агроекосистема і екосистема Агроекосистема – це різновиди екосистем, які створила людина з […]...
10. Типи харчування живих організмів За типами харчування все живі організми поділяються на дві групи: Автотрофні. До них відносяться фототрофи – зелені рослини, і хемотрофи – деякі Найпростіші, гриби і бактерії. Це організми, які є продуцентами, що виробляють органічні речовини з неорганічних. Вони розташовуються схематично на першому місці екологічної піраміди. Гетеротрофні. Це – організми, що живляться органічними речовинами, виробленими іншими […]...
11. Харчові ланцюги та екологічні піраміди Усередині екологічної системи органічні речовини створюються автотрофними організмами (наприклад, рослинами). Рослини поїдають тварини, яких, у свою чергу, поїдають інші тварини. Така послідовність називається харчової ланцюгом; кожна ланка харчового ланцюга називається трофическим рівнем (грец. trophos “харчування”). Організми першого трофічного рівня називаються первинними продуцентами. На суші більшу частину продуцентів складають рослини лісів і лугів; у воді це, […]...
12. Біотичні фактори середовища. Антибіоз Відносини між видами можуть мати характер, протилежний симбіозу, коли один вид наносить шкоду іншому. Паразитизм (<грец. Parasitos нахлібник) – взаємини двох видів, при яких один з них (паразит) використовує іншого (хазяїна) як середовища існування або джерела їжі, завдаючи йому шкоди, але не викликаючи негайної загибелі. Паразитизм може бути зовнішнім або внутрішнім, обов’язковим або факультативним, постійним […]...
13. Взаємозв’язок спільноти живих організмів і екосистеми Взаємозв’язок спільноти живих організмів і екосистеми Світ природи характеризується великою кількістю складних взаємодій і взаємин між тваринами, рослинами і навколишнім середовищем. Кожен індивідуум є складовою частиною популяції, різновидності, спільноти і екосистеми. Потоки енергії від одного організму до іншого через різні форми взаємовідносин і наявність однієї популяції впливає на навколишнє середовище і інші популяції. Ми можемо […]...
14. Доповідь на тему “Споживачі і руйнівники екосистеми” Екосистема або екологічна система – це місце існування живих організмів, які забезпечені всім для повноцінної життєдіяльності. Наприклад, ставок, в ньому живуть риби, для них навколишнє середовище – це вода, так само риби забезпечені харчуванням, це інші організми, за рахунок яких виживають риби. Так же само і люди, живуть на суші, люди дихають повітрям, п’ють воду, […]...
15. Співвідношення організмів-продуцентів, консументів, редуцентів Будь-яке природне співтовариство складається із сукупності організмів, які за типом харчування можна розділити на функціональні групи. Першою функціональною групою біоценозу є автотрофи-виробники (продуценти) органічних речовин, здатні акумулювати сонячну енергію в процесі фотосинтезу і утворювати органічні речовини. Найчастіше в ролі продуцентів виступають зелені рослини. До другої функціональної групи належать гетеротрофні організми, яким для харчування необхідні вже […]...
16. Екосистеми океану Близько 70% поверхні земної кулі покрито океаном, в водах якого живе більше живих істот, ніж у всіх інших зонах проживання разом. Особливості екосистем океану більше залежать від глибини і віддаленості від берега, ніж від географічної широти, бо коливання температури води в океані значно менше, ніж коливання температури в наземних місце проживання. Басейн океану зазвичай за […]...
17. Чому акваріум можна назвати моделлю екосистеми Акваріум є екосистемою. Адже саме так ми називаємо співтовариство тварин і рослин, яке існує в певних умовах. Як і інші екосистеми, акваріум включає в себе кілька основних груп організмів, між якими відбувається безперервний обмін речовин. Всі подібні співтовариства наділені певнною подібністю. Акваріум, по суті, є зменшеною моделлю гідро-екосистеми. Між акваріумом і природним водоймищем, зрозуміло, існує […]...
18. Абіотичні фактори зовнішнього середовища При оцінці впливу абыотичного фактора використовують характеристику інтенсивності його дії на живу матерію. Найбільш важливі – обмежують (лімітуючі) фактори середовища. Розрізняють оптимум (найбільш сприятлива інтенсивність) і межі витривалості, за якими слід загибель організму. До основним обмежуючим абіотичних факторів середовища відносяться: – Температура (більшість видів пристосоване до вузького діапазону температур, існують різні пристосування для запобігання негативного […]...
19. Біотичні фактори середовища. Симбіоз Види організмів природних біоценозів співіснують у тісному і дивно злагодженому взаємодії. Одні вчені вважають, що такі взаємодоповнюючі відносини склалися в результаті мільйонрічного дії природного відбору, інші визнають автором цієї гармонії Творця Всесвіту. Взаємодія з іншими організмами дає харчування і можливість розмноження, захист, пом’якшує несприятливі умови середовища. Взаємовідносини організму з іншими видами бувають трьох типів: симбіоз, […]...
20. Екосистеми на Землі Під системою взагалі розуміється сукупність елементів, що знаходяться у відносинах і зв’язках один з одним, утворюють певну цілісність, тобто структурно-функціональну єдність. З одного боку система в науці розглядається як єдине ціле, з іншого – як сукупність елементів. Причому ціле має нові, особливі властивості, які відсутні у його складових елементів (наприклад, молекула володіє іншими властивостями, ніж […]...
21. Морські екосистеми Кожний організм живе не сам по собі, а пов’язаний: З іншими організмами та водою; З її фізичними і хімічними параметрами; З іншими багатьма взаємозалежними зв’язками. Ця розмаїтість взаємозв’язків утворює морську екосистему. Найважливішою функцією екосистеми, зокрема морської, є переміщення (перенесення) речовини й енергії. Отже, найважливішим завданням є виявити і простежити виробництво органічної речовини, з’ясувати швидкість її […]...
22. Значення птахів для людини та екосистеми Значення птахів для людини та екосистеми Землі можна зрозуміти, вивчивши загальні характеристики класу Птахів, а також познайомившись з різноманітністю класу птахів. Птахи вживають величезну кількість тваринної і рослинної їжі завдяки великій чисельності популяцій та високому рівню життєдіяльності, тому мають значний вплив на природні біоценози. Птахи відіграють важливу роль у регуляції чисельності гризунів та комах. Також […]...
23. Типи екосистем Екосистеми дуже різноманітні. За походження розрізняють такі типи екосистем: Природні (природні) екосистеми – це такі екосистеми в яких біологічний кругообіг протікає без прямої участі людини. Наприклад болота, моря, ліси, Антропогенні (штучні) екосистеми – екосистеми, створені людиною, які здатні існувати тільки за підтримки людини. Наприклад: Агроекосистеми (rpeч. agros – поле) – штучні екосистеми, що виникають в […]...
24. Межі екосистеми – коротко У більшості випадків екосистеми не мають чітких меж, для спільнот, що утворюються на кордонах різних екосистем навіть створено спеціальний термін, їх прийнято називати Екотон. Для зручності вивчення, розглядаються два типи кордонів екосистем: Видові – цей тип кордонів визначається ареалом розселення окремих особин, що живуть в конкретній екосистемі; Просторові – визначаються найчастіше ландшафтними. Луг з одного […]...
25. Біотичні фактори природного середовища Біотичні чинники також вельми різноманітні. Взаємодіють один з одним особини як одного виду, так і належать різним видам. При таких взаєминах, як хижацтво, паразитизм, растительноядность (фітофаги), одна особина поїдає іншу (або пошкоджує її) і тим самим або знищує її, або знижує життєздатність і можливість самовідтворення. Конкуренція (від лат. Concurro – стикаюся), коли особини не можуть […]...
26. Абіотичні фактори і екології Численні фактори неживої природи називаються абіотичними. Залежно від природи вони поділяються на кліматичні, едафічні (грунтові), топографічні та інші фактори фізичної природи (хвилі, морські течії, вогонь та ін.). Кліматичні чинники включають в себе світло, температуру, вологість, вітер, тиск повітря і його склад. Світло є джерелом енергії для фотосинтезу, який лежить в основі всіх енергетичних процесів переважної […]...
27. Природні та штучні екосистеми Крім зазначених, виділяють природні та штучні екосистеми. Природні екосистеми відрізняються значним видовим розмаїттям, існують тривалий час, вони здатні до саморегуляції, володіють великою стабільністю, стійкістю. Створена в них біомаса і поживні речовини залишаються і використовуються в межах біоценозів, збагачуючи їх ресурси. штучні екосистеми – агроценози (поля пшениці, картоплі, городи, ферми з прилеглими пасовищами, ставки рибоводів та […]...
28. Біогеоценози, екосистеми Праці видатних натуралістів ХІХ ст. О. Гумбольдта, Ч. Дарвіна, В. Докучаєва та інших дали небувалий поштовх для розвитку багатьох нових напрямів природничої науки. Одним з таких прогресивних напрямів дослідження живої й неживої природи виявилося вчення про угруповання живих організмів та їх природне довкілля. Розвиток цього напряму розпочався наприкінці ХІХ ст., коли ботаніки, зоологи та біогеографи […]...
29. Екосистеми боліт Болота і заболочені землі займають більше 20% території Росії. За багатьма функціям – збереження біологічного різноманіття, участі в глобальному циклі вуглецю і води – вони мають загальносвітове значення. Болотні екосистеми мають підвищеним видовою різноманітністю, оскільки часто розташовані на кордонах між іншими типами екосистем. Це створює можливість для сусідства та спільного проживання організмів, що належать до […]...
30. Біотичні фактори середовища – реферат На ріст і розвиток організмів впливає не тільки навколишнє неорганічна середу. Організми утворюють спільноти, де вони знаходяться в постійних взаєминах між собою. Ці відносини досить різноманітні. Живі організми служать джерелом їжі (рослини – для тварин-фітофагів, тварини – для хижаків), середовищем проживання (господар – для паразита, великі рослини – для епіфітів), сприяють розмноженню (запилювачі рослин), надають […]...
31. Гетеротрофи і редуценти До консументам належить більшість тварин, а також деякі гриби, рослини і прокаріоти. Зазвичай серед них виділяють консументів першого порядку, що використовують в їжу продуцентів, і консументів другого порядку, які споживають консументов-перше. Консументів першого порядку найчастіше називають фитофагами, тобто поїдають рослини, а консументов-друге – хижаками (якщо вони повністю знищують жертву) або паразитами (якщо вони використовують її […]...
32. Характеристика консументів і продуцентів Продуценти – це організми, здатні виробляти (продукувати) органічну речовину з неорганічних речовин. У природних співтовариствах роль продуцентів найчастіше виконують рослини, дуже рідко – деякі прокаріотів, здатні до фотосинтезу або хемосинтезу. Таким чином, характеристика А відноситься до групи 2. Ланцюги харчування зазвичай починаються з продуцентів, тобто з рослин. Оскільки зазначено, що ланцюг харчування пасовищний, то однозначно […]...
33. Загін евгленові (Euglenida) Евглена зелена (Euglena viridis) (рис. 1)-живе в прісних водоймах, веде планктонний спосіб життя. Має один джгутик, одне ядро, постійну форму тіла внаслідок наявності пеллікули. У передній частині клітини розташовані стигма і скорочувальна вакуоль, в цитоплазмі-хроматофори і зерна парам (резервне поживна речовина). Евглени при наявності освітленості харчуються автотрофно, тобто синтезують органічні речовини з вуглекислого газу і […]...
34. Загальна характеристика біогеоценозів Біогеоценоз – система взаємодіючих живих істот (біоценозів) і навколишнього їх неживої природи (гідросфери, літосфери, атмосфери). Біоценоз (біотична частина, головний компонент біогеоценозу) – цілісна, саморегулююча біологічна система, до складу якої входять живі організми, що мешкають на одній території (рослини, тварини, бактерії, гриби, віруси). Біогеоценоз – відкрита система, до якої надходять енергія Сонця, гази атмосфери, вода, мінеральні […]...
35. Агроценози і природні екосистеми Основна особливість екосистем – здатність природного розвитку і насамперед самовідновлення протягом 1 – 2 поколінь. Не можна розглядати агроценози як екосистеми або одну зі стадій (початкову або проміжну) сукцессіонного ряду. Агроценози сільськогосподарських культур, зокрема однорічних, живуть тільки за умови безперервного втручання людини. При припиненні цього втручання часто починається вторинна сукцесія зі стадії, яку називають бур’янами. […]...
36. Екосистеми урбанізованих територій Екосистеми урбанізованих територій змінені людиною в максимальному ступені. Процеси урбанізації призвели до практично повної трансформації природних екосистем і формуванню на їх місці комплексів житлової та промислової забудови, транспортних мереж і ізольованих ділянок живої природи. Вкрай недостатній облік завдань збереження природних співтовариств в ході розвитку міських і промислових територій в період їх бурхливого зростання в другій […]...
37. Екосистеми прісних водойм Якість поверхневих вод більшості водних об’єктів Росії, незважаючи на спад виробництва та зменшення обсягу скидання забруднюючих речовин, як і раніше не відповідає нормативним вимогам. Особливо тяжке становище – в басейні Волги, Північно-Західному регіоні, в деяких районах Півночі, в басейнах Дону, Кубані, Обі, Єнісей, Печори, води яких оцінюються як “забруднені”, а їх притоки – як “сильно […]...
38. Рівні вивчення біосфери Вивчення організмів біосфери відбувається на різних рівнях: популяції, спільноти, екосистеми. Популяція – група особин одного виду, що знаходяться у взаємодії, спільно населяють загальну територію і відтворюють себе в поколіннях, тобто екологічна популяція – населення одного виду на певній території. Співтовариства організмів пов’язані з неорганічної середовищем щонайтіснішими матеріально-енергетичними зв’язками. Тільки завдяки постійному надходженню в рослини вуглекислого […]...
39. Компоненти природи (природні умови) Компоненти – це елементи природи, які взаємодіють один з одним і створюють умови для життя живих організмів на Землі. Всі ці компоненти розвивалися протягом тривалого часу, і вони мають тісний взаємозв’язок. Сукупність компонентів природи в певній місцевості називається природно-територіальним комплексом (ПТК). Географічна оболонка нашої планети є природним комплексом і її компонентами виступають: Верхня частина літосфери […]...
40. Екосистеми гір – конспект Різні екологічні системи на суші не завжди чітко розмежовані. Одна система часто накладається на іншу, так як поширення екосистем не завжди визначається широтою місцевості, а залежить від змін клімату, викликаних близькістю морських течій, зміною висоти місцевості та іншими факторами. Особливо великий вплив на формування екосистем в певній галузі надає висота місцевості. Так, на півдні Мексики […]...