Біогеоценоз і його основні компоненти
Термін біогеоценоз ввів у науку в 1940 р російський вчений Володимир Миколайович Сукачов (рис. 203). Згідно з ним, біогеоценоз (від грец. – Біос – життя, гео – Земля та койнос – загальний) – це однорідний ділянка земної поверхні з певним складом організмів (біоценоз) і комплексом неживих компонентів, до яких відносяться приземний шар атмосфери, сонячна енергія, грунт та інші природні умови, об’єднані обмінами речовин і потоком енергії (рис. 204).
Функціональні групи організмів в біогеоценозах. Всі організми в біогеоценозах, як і в біоценозах, пов’язані між собою, перш за все ланцюгами живлення. Одні з них – автотрофні організми. Це зелені рослини, фотосинтезуючі і хемосинтезирующие бактерії – створюють органічні речовини з неорганічних. При цьому рослини і мікроорганізми-фотосинтетики використовують енергію сонячного світла, а бактерії-хемосинтетики – енергію, що звільняється при окислюванні ними неорганічних речовин. Автотрофні організми – первинні виробники органічної речовини, або продуценти (від лат. Продуценс – виробляє, створює).
Функціональні групи організмів біогеоценозу
Всі інші організми – тварини, гриби, багато бактерії – гетеротрофи. Вони харчуються готовими органічними речовинами, постачальниками яких служать організми-продуценти. Серед гетеротрофов розрізняють споживачів органічних речовин, або консументів (від лат. КОНСУМ – споживаю), і руйнівників органічної речовини, або редуцентов (від лат. Редуцентіс – повертає, відновлює).
До консументам відносять рослиноїдних і м’ясоїдних тварин, а до редуцентам – бактерії, гриби, деяких тварин, переробних органічні залишки, наприклад дощових черв’яків. При цьому одні з редуцентов, харчуючись органічними речовинами мертвих рослин, тварин і мікроорганізмів, викликають їх розкладання і гниття. Інші редуценти минерализуют органічні залишки до утворення неорганічних речовин – води, вуглекислого газу, аміаку та мінеральних солей, які потім можуть знову використовуватися продуцентами.
Таким чином, будь біогеоценоз включає три функціональні групи організмів: продуцентів, кон-сументов і редуцентов (рис. 205). Окреме існування кожної з цих груп організмів неможливо. Якби на Землі існували тільки рослини (продуценти), то в кінці кінців всі мінеральні речовини виявилися б зв’язаними в цих організмах (або в їх мертвих рештках) і відсутність вільних мінеральних речовин призвело б до голоду рослин і їх зникнення. Не могли б існувати на Землі тільки продуценти і редуценти: у природі виявився надлишок органічних речовин і закладеною у них енергії.
Харчові (трофічні) рівні в біогеоценозах. Сукупність організмів природних співтовариств, об’єднаних типом харчування, називають трофическим рівнем. Продуценти складають в біогеоценозах перший трофічний рівень. Утворені ними речовини і укладена в них енергія передаються первинним споживачам, або консументам першого порядку – рослиноїдних тварин, які належать до другого трофічного рівня. М’ясоїдні тварини, а також деякі хижаки, що харчуються рослиноїдних тваринами, – це вторинні споживачі, або консументи другого порядку. Вони складають третій трофічний рівень (рис. 206). Види організмів, що займають вищі трофічні рівні, мають невисоку чисельність, що пов’язано з обмеженням кількості їжі. Види організмів нижчих рівнів краще забезпечені харчуванням, тому їх чисельність вище і, вони схильні до інтенсивного винищування, наприклад, зайці, яких знищують лисиці, вовки і сови.
Присутність в біогеоценозах організмів різних трофічних рівнів становить його харчову (трофічну) структуру. При харчуванні одних організмів іншими організмами органічні речовини і укладена в них енергія переходять від попереднього трофічного рівня на наступний.
Організми кожного трофічного рівня споживану їжу перетворять в органічні речовини свого тіла неповністю, оскільки значна її частина витрачається на процеси життєдіяльності. Крім того, частина виділеної з їжі енергії організмами не засвоюється і віддаляється в зовнішнє середовище.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)