Японія в міжвоєнний період (1920-1930-ті роки)

Після Першої світової війни Японія посилила свої економічні позиції в Азії, успішно витісняючи європейські товари. Післявоєнна криза і нестача продовольства були подолані, вже в 1920-і рр. японська економіка працювала безперебійно і постійно росла. Ядром японської економіки стає військово-промисловий комплекс.

Головним “мотором” народжується японського мілітаризму стала угруповання так званих “молодих офіцерів”. Її учасники були налаштовані рішуче і робили ставку на культ винятковості “жовтої раси” в особі японців, не боялися війни і боготворили силу. Для досягнення панування Японії в Азії і на Тихому океані вони були готові відмовитися від багатопартійної системи і встановити диктатуру. Парламентські партії побоювалися “молодих офіцерів” і прагнули стримати їх натиск, іноді включаючи представників угруповання в уряд.

У 1927 р до влади прийшов кабінет вельми рішуче налаштованого генерала Танака. У цей час влада відправила експедиційний корпус в китайський Шаньдун. Ця акція виявилася провальною і призвела до швидкого падіння уряду. Але “молоді офіцери” не збиралися поступатися. У 1930-і рр. вони взяли на озброєння метод політичних вбивств і неодноразово намагалися організувати путчі (державні перевороти). Їм вдалося домогтися від влади окупації Маньчжурії восени 1931 і створення там маріонеткової держави Маньчжоу-Го на чолі з колишнім китайським імператором Пу І. Ліга Націй не визнала нову державу, і Японія залишила цю міжнародну організацію. Незабаром японські війська вже марширували по китайській провінції Жехе і уздовж Великої Китайської стіни. У січні 1932 армія Японії висадилася в Шанхаї, але натрапила на відчайдушний опір китайців.

Пу І – глава держави Маньчжоу-Го

У листопаді 1936 року Японія підписала з Німеччиною Антикомінтернівський пакт, ставши союзником Гітлера. А влітку 1937 р відбувається вторгнення японської Квантунської армії в Китай. Початок бойових дій означало переклад економіки Японії на військові рейки, різке зростання мілітаристських настроїв та посилення авторитарності влади. Найбільші корпорації взяли в свої руки регулювання ринку робочої сили, ресурсів, цін і зарплат, вони ж тепер визначали, хто і на яких умовах отримає державні замовлення. Як і в країнах Європи, в економіці панували “дирижистські” методи.

Будівництво “нової політичної структури” передбачало розширення впливу “Асоціації допомоги трону” – реакційної і націоналістичної організації, яка закликала об’єднатися навколо імператора. Знаряддями пропаганди стали синтоїзм (офіційна державна релігія) і кодекс честі самурая.

Японія взяла курс на військове розширення своєї сфери впливу в Азії і на створення “Великої восточно-азіатської сфери спільного процвітання”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Японія в міжвоєнний період (1920-1930-ті роки)