Твір-есе “Японія”
Країна висхідного сонця – так називають японські острови. Ця держава з дивовижною культурою та історією. Зараз Японією цікавляться багато. Адже з часів Другої світової війни японці зробили диво розвитку в плані інформаційних технологій, транспорту, торгівлі. Новітні телевізори, пристрої мобільного зв’язку та супутники, швидкісні потяги, “прориви” в медицині, в біотехнологіях – все це Японія в сучасності. І весь світ дивується: як народу Японії все це вдалося?
Я багато читав про традиційну культуру Країни висхідного сонця. Адже колись Японія була країною дуже замкнутою, там дуже насторожено ставилися до іноземців. Люди не спілкувалися з представниками інших культур, а зберігали свій замкнутий світ. У країні не знали вогнепальної зброї, і дуже злякалися, коли в один з портів припливла американська ескадра, озброєна гарматами.
В умовах суворої природи і замкнутості на островах японці привчалися багато трудитися. У старанності і працьовитості їм немає рівних. У Японії завжди стежили за тим, щоб діти отримували хорошу освіту. Мами-домогосподарки навіть приходили в школи, коли їх дитина хворіла, і записували за вчителем весь матеріал уроків. Так високо цінувалося в Японії отримання знань.
Я все думав-думав, у чому секрет “японського дива”. Що тільки не пишуть про це, яких тільки різних думок не висловлюють. Навіть про те, що японці здавна харчувалися натуральною їжею, їли сиру рибу, інші морепродукти, овочі, водорості. Мовляв, натуральна їжа зміцнює здоров’я, стимулює діяльність мозку.
Дивно, але “японське диво” проявилося після війни, яку мілітаристська Японія програла з розгромом. Чого коштували лише атомні бомбардування міст Хіросіма і Нагасакі, які раптово показали світові нове і нелюдське зброю.
Я думаю, що диво змогло статися тільки тоді, коли самі японці оцінили свою традиційну культуру, можливості і розум свого народу. Коли зрозуміли, що можна не тільки воювати, доводячи своє панування, але і йти шляхом творення. Винаходити, вивчати, досліджувати, будувати і допомагати один одному.
І, звичайно, краса японської культури, її самобутність теж допомогли розвиватися. Безліч гостей з різних країн стало приїжджати, милуватися маленькими японськими чудесами: театром кабукі, яскравими кімоно, садками бонсай, ляльковим театром бунраку, чудовими виставами прекрасних гейш. Визнання японських досягнень культури збагатило весь світ, а самим японцям дало поштовх проявляти себе і в сучасному світі, в ультранових технологіях.
Столиця Японії – Токіо, виросла з непримітною рибальського села. Зараз в Токіо жителів побільше, ніж в якій-небудь країні – понад тринадцять мільйонів. Велике завжди починається з малого.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)