Твір на тему: “Театр абсурду” Ежена Йонеско
Французький драматург румунського походження Ежен Йонеско (1909-1994) увійшов в історію світової літератури як найяскравіший і найпослідовніший теоретик і практик “театру абсурду”.
Сам Йонеско завжди говорив, що “театр абсурду” почався саме з його перших п’єс, з “Голомозої співачки”, “Стільців”, “Жертв обов’язку”. Хоча значнішим кроком у розвитку цього напряму Йонеско вважав прихід у театр у 1963 році Самюеля Беккета з його славнозвісною п’єсою “В очікуванні Годо”. “Театр абсурду” був від свого початку для Йонеско “театром боротьби”: проти буржуазного театру, який він іноді пародіював, і проти реалістичного театру. Реалізм Йонеско вважав просто “театральною школою”, стверджував, що сама реальність “нереалістична”. У буржуазному театрі Йонеско не приймав його надмірної заангажованості: надто багато уваги в такому театрі приділяється питанням економіки та політики. Що ж нового приніс “театр абсурду”? Йонеско хотів вивести на сцену саме “екзистенціальне існування людини”, показати повноту і цілісність цього існування і водночас його глибокий трагізм, трагізм, який виникає із усвідомлення абсурдності світу. Йонеско згадує слова шекспірівського героя: “Світ – це історія, розказана ідіотом, сповнена шуму, позбавлена будь-якого смислу і значення”. Саме таку історію хотів передати Ежен Йонеско.
У 1948 році він починає роботу над п’єсою “Голомоза співачка”. Не приймаючи ні реалістичного, ні буржуазного театру, Йонеско намагається створити певну пародію на театр взагалі. У п’єсі Йонеско є відверто пародійні елементи, які відтворюють поширені театральні штампи. Наприклад, славнозвісний монолог пожежника під назвою “Нежить”. У композиційному плані такий монолог повинен відігравати роль ключового для всього твору в цілому, але у Йонеско цей монолог – найяскравіший приклад абсурду. Але, можливо, найважливішим є те, що “пародія на театр” виявляється і пародією на щоденне життя, дуже схоже на реальність, що викликає ненависть у обивателя.
Коли ж з’явилася найвідоміша п’єса Йонеско “Носороги”, вона була сприйнята як п’єса антифашистська. Сам Йонеско погоджувався із таким трактуванням свого твору, але й наголошував на тому, що “Носороги” – ще й п’єса, спрямована проти усіх видів колективної історії, за чим би вони не були приховані. Він досліджує саму психологію насилля і підкорення, якому служить сучасна масова свідомість.
На прикладі Ежена Йонеско ми спостерігаємо дуже поширену розбіжність між декларацією творчості і самою творчістю. П’єси Йонеско, написані, здавалося б, за законами “театру абсурду”, переросли сам авторський задум і стали чимось більшим, ніж пародія на театр.
Related posts:
- Західна драматургія “Театр абсурду” “Театр абсурду” – найбільш значне явище театрального авангарду другої половини XX століття. З усіх літературних течій і шкіл “театр абсурду” є найумовнішим літературним угрупованням. Річ у тім, що представники його не лише не створювали жодних маніфестів чи програмних творів, а й узагалі не спілкувалися один з одним. Термін “театр абсурду” ввійшов у літературний обіг після […]...
- “Театр абсурду” – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК “Театр абсурду” – найбільш значне явище театрального авангарду другої половини XX століття. З усіх літературних течій і шкіл “театр абсурду” є найумовнішим літературним угрупованням. Справа в тому, що представники його не лише не створювали жодних маніфестів чи програмних творів, а й узагалі не спілкувалися один з одним. До того ж, більш-менш чітких хронологічних меж, не […]...
- Шкільний твір на тему – Наше життя – театр абсурду (за творами Василя Стуса) Тепер ніхто не скаже, коли саме до Василя Стуса прийшло розуміння того, що правда і справедливість, про які трубили на кожному кроці, були насправді облудою, кривдою та свавіллям розбещених можновладців. За їхніми амбіціями (і це добре розумів Стус!) ховалося зверхнє ставлення до людей, люта ненависть В демократії. Чолом мудрого, далекоглядного і відчайдушного українця Василь Стус […]...
- Шкільний твір на тему – Сутність опору Беранже (за п’єсою Ежена Йонеску “Носороги”) Життя людей сповнене проявів, які при уважнішому розгляді можуть здатися нелогічними чи навіть абсурдними. Особливо це вражає, коли йдеться про явища суспільного життя, коли кожна окрема людина діє за законами особистої логіки, а в поєднанні виходить щось майже безглузде. Глобальні політичні експерименти XX сторіччя неодноразово закінчувалися трагедіями цілих народів, вони здійснювалися на очах письменників, що […]...
- Твір на тему Великий театр Великий театр є одним з найстаріших і найбільших театрів Росії. Він також є одним з найвідоміших театрів опери і балету в світі. Люди іноді коротко називають його “Великий” і він знаходиться в центральній частині Москви. Спочатку це був Імперський театр. Архітектор, який спроектував будівлю для Великого – Йосип Бове. Воно було побудовано між 1821 і […]...
- Сутність опору Беранже (за п’єсою Е. Йонеско “Носороги”) – шкільний твір 11 клас ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ П’єса видатного письменника французької літератури Ежена Йонеско “Носороги” була написана у 1959 році. Цей родоначальник “драми абсурду”, класик, у якому критики бачать “в’їдливого спостерігача, безжалісного колекціонера людської глухоти”, був тонким психологом, який закликав людство отямитися, змінити свої духовні орієнтири, щоб не скотитися у прірву бездуховності і зневіри. П’єса […]...
- Драма абсурду Драма абсурду – сукупність явищ авангардистської драматургії в європейському театрі XX ст., узмістовлених філософією екзистенціалізму, в якій проблема абсурду буття – одна із центральних. Д. а. виникла після паризьких прем’єр п’єс Е. Іонеско “Голомоза співачка” (1950) та С. Беккета “Чекаючи на Годо” (1952). У них проглядалися основні риси такої драми: гротескно-комічний прояв оманливості форм, зокрема […]...
- ЕЖЕН ЙОНЕСКО – Життя і творчість письменника (народився 1912) Ежен Йонеско, французький драматург, народився 26 листопада 1912 року в Румунії, у місті Слатіно. Його батько, адвокат за професією, був румуном, мати – француженкою. Ледь дитині виповнився рік, родина переїхала до Франції. Рідною мовою для Ежена Йонеско стала французька. І своєю батьківщиною він завжди вважав і продовжує вважати не Румунію, а Францію. Спочатку […]...
- ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ТЕАТРУ. РОЗВИТОК ДРАМИ-ПРИТЧІ. ВИНИКНЕННЯ “ТЕАТРУ АБСУРДУ” – ЗАХІДНА ДРАМАТУРГІЯ 1950-1970-х рр Мета (формувати компетентності): предметні (знання про характер та особливості розвитку європейської драматургії 1950-1970-х рр., її найвідоміших представників; розуміння понять “театр абсурду” та “драма-притча”); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в групі; інформаційні: навички самостійної роботи із джерелами інформації; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти та загальнокультурного самовдосконалення, естетичний смак, читацьку активність, світогляд). […]...
- Театр як школа життя – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Ідея заснування театру в Галичині належала Юліану Лаврівському, керівникові просвітницького товариства “Руська бесіда”. Навесні 1864 року відбулася перша театральна вистава. Це була мелодрама за повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”. ■ Перша трупа театру товариства “Руська бесіда” (1864) ■ Омелян Бачинський ■ Юліан Лаврівський Першим директором театру став Омелян Бачинський. Актори “Руської бесіди” з великим успіхом гастролювали […]...
- Найдавніший театр Галичини – Коломийський обласний драматичний театр На думку члена-кореспондента Академії мистецтв України, професора, ректора Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого Ростислава Пилипчука, така важлива мистецька подія, як зародження професійного театру, не випадково сталася саме на Покутті. Ось як описує він цю подію: ” .1848р., на хвилі австрійської революції, що дала поштовх українському національному рухові, виник український театр. у Львові […]...
- Великий театр Великий театр – найбільший в Росії і один з найзначніших в світі театрів опери та балету. Історію театру прийнято вести з березня 1776, коли губернський прокурор князь Петро Васильович Урусов отримав високого дозволу імператриці Катерини II “утримувати… театральні всякого роду вистави, а також концерти, воксали і маскаради”. Князь почав будівництво театру, який – за місцем […]...
- Театр і корифеї – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Розвиток театру зазвичай залежить від глядачів. У XIX столітті значний глядацький попит на українські п’єси стримували суворі цензурні заборони. У багатьох українських містах і містечках існували самодіяльні театральні гуртки. Не дивно, що після послаблення тиску цензури стався справжній вибух театральної активності. У 1881 році в Російській імперії було дозволено професійні українські вистави, щоправда, у театрі […]...
- Бургаський оперний театр Оперний театр міста Бургас є значущою частиною культурного життя міста, щорічно приймаючого десятки тисяч туристів. З початку двохтисячних опера і філармонія міста Бургас виступають на одній сцені, що дозволило значно розширити і урізноманітнити пропонований глядачам репертуар. Численні культурні заходи міста, в яких колектив опери Бургаса активно бере участь, обов’язково зацікавлять вибагливого глядача: п’ятиденний квітневий фестиваль […]...
- Античний Римський театр Античний Римський театр, розташований на пагорбі Сан П’єтро у Вероні, був побудований в кінці 1 століття н. е. між мостами Понте П’єтра і Понте Постум. До наших днів добре збереглися Напівциркулярна Каве зі ступенями, схени з задником з цегли та орхестра з місцями для знатних відвідувачів. Перед сценою знаходиться авансцена, за якою свого часу розташовувався […]...
- Твір на тему “27 березня – День театру” Все наше життя гра, а ми в ній просто актори. Це прекрасне вираз характеризує життя і підходить для театральної діяльності. 27 березня є днем театру. Театр – це чудове місце, де можна дізнатися що – щось нове насолодитися грою акторів і отримати заряд гарного настрою. Актори – це унікальні люди, у яких, виходить, перевтілюватися в […]...
- ТЕАТР КОРИФЕЇВ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Історія українського професійного театру розпочалася 27 жовтня 1882 р., коли в Єлисаветграді М. Кропивницький поставив на сцені міського театру драму “Наталка Полтавка” І. Котляревського. Розквіт театру пов’язаний з іменами братів Тобілевичів І. Карпенка-Карого, М. Садовського й П. Саксаганського; з іменами М. Кропивницького, М. Старицького, М. Заньковецької та інших, хто був справжнім подвижником національного мистецтва. Згодом […]...
- Факти про театр Театр – видовищний вид мистецтва, який представляє сукупність різних мистецтв і має свою специфіку. Цікаві факти про театр будуть представлені тут. Основи театру зародилися ще в античні часи. Давньогрецькі театральні виступи були присвячені богам землеробства, в основному Діонісу. В ті часи були п’єси лише двох жанрів – трагедія і комедія, а всі ролі виконувалися чоловіками. […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2. КОНТРОЛЬНИЙ ТВІР – ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ТВОРЧІСТЬ ІВАНА КАРПЕНКА-КАРОГО Мета (формувати компетентності): Предметні: вдосконалення вмінь учнів писати твори-роздуми на основі систематизованих та узагальнених знань про театр корифеїв та творчість І. Карпенка-Карого; Ключові: уміння вчитися: розвиток творчих здібностей учнів, уміння послідовно викладати свої думки, робити висновки, наводити відповідні аргументи; загальнокультурну: розвиток логічного мислення, пам’яті, прищеплення інтересу до наслідків власної праці; громадянську: виховання почуття пошани до […]...
- Драматургія і театр – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Новий український театр виник, як і вся нова українська література, на тлі занепаду феодально-кріпосницького ладу і появи нових соціально-культурних відносин у суспільстві. Українські шкільні театри, які досягли піку свого розвитку в першій половині XVIII століття, зникли вже у середині століття внаслідок заборони, а також реорганізації духовної академії. Але традиції шкільного театру після його занепаду не […]...
- Твір на тему: Новаторство “Епічного театру” Бертольта Брехта Кожний визначний драматург ХХ століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Йонеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик […]...
- Анатомічний театр Будівля Анатомічного театру входить до складу комплексу Казанського (Приволзького) федерального університету. Воно розташоване у дворі, зі зворотного боку головного корпусу університету. Будівля використовується за прямим призначенням. В ньому проходять заняття у студентів університету. Будівля Анатомічного театру була спроектована архітектором М. П. Коринфским, закладено у червні 1834. Був відслужений молебень та проведено водосвяття місця будівництва. В […]...
- Коли з’явився перший театр? Театр – це один з видів мистецтва. На сцені перед глядачами актори розігрують різні за змістом п’єси: трагедії, драми, комедії. Що таке театр? Лондонський театр “Глобус” був заново відбудований в 1614 р, після того як роком раніше пожежа знищила колишнє будівлю. Глядачі тут розташовувалися на галереях або стояли біля сцени. Саме в “Глобусі” відбулися прем’єри […]...
- “Епічний театр” Брехта Яскравим явищем театрального мистецтва ХХ ст. став << епічеський театр “німецького драматурга Бертольта Брехта (1898- 1956). З арсеналу епічного мистецтва він використовував багато способи – коментування події з боку, уповільнення ходу дії і його несподівано швидкий новий поворот. У той же час Брехт розширив драму за рахунок лірики. У спектакль включалися виступу хору, пісні-зонги, своєрідні […]...
- Чим відрізняється сучасний театр від давньогрецького Перші театральні вистави з’явилися приблизно 2500 років тому в Стародавній Греції. Саме там зародився вид мистецтва, широко поширений в сучасному світі. Однак театр 21-го століття істотно відрізняється від видовищ минулого. У чому ж різниця між сучасним театром і давньогрецьким? Виникнення театру в Стародавній Греції тісно пов’язане з традицією святкування Великих Діонисеїв – весняних гулянь на […]...
- Аналіз роману Моема “Театр” Вільям Сомерсет Моем був і залишається видатним британським письменником ХХ століття, в його репертуарі значиться безліч п’єс і романів, а також одне оповідання. Виділяється він тим, що стиль його робіт простий, доступний і динамічний. У своєрідній сповіді “Підводячи підсумки” він говорить, що вважає за необхідне писати саме так, адже твір має бути зрозумілим кожному, а […]...
- Й – Короткі відомості про письменників – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Короткі відомості про письменників Й Йонéско Ежéн (1909-1994) – французький драматург, один із засновників “театру абсурду”. Основні твори: “Лиса співачка” (1950), “Урок” (1951), “Стільці” (1952), “Безкорисливий вбивця” (1958), “Носороги” (1959), “Король вмирає” (1963). Народився в Румунії. Батько його був румуном, а мати – француженкою. Невдовзі родина переїздить до Франції. Рідною мовою майбутнього письменника стає французька, […]...
- Життя і творчість К. Гольдоні. Погляди драматурга на театр “Дель Арте” – ІТАЛІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА XVIII СТ. К. ГОЛЬДОНІ І К. ГОЦЦІ Найвизначніший драматург Італії, блискучий комедіограф, виступав одночасно і як носій кращих національних, народних традицій і як послідовник французьких просвітників. Народився у Венеції. Його дід був багатим юристом, який влаштовував на своїй розкішній віллі у передмісті Венеції постійні святкування та вистави. Коли Карлу виповнилося 4 роки, батько подарував йому ляльковий театр маріонеток. Свою першу п’єсу Гольдоні […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1.Сцена – “могутній орудок до розвиття самопізнання народного” (М. Старицький). 2.Жанрова різноманітність драматичних творів І. Карпенка-Карого. 3. П’єса “Хазяїн” І. Карпенка-Карого – це новий тип твору для тогочасного театру 4. У чому полягає феномен родини Тобілевичів? 5.Тематичний та жанровий діапазон п’єс І. Карпенка-Карого. 6. Трагікомічне звучання образу головного героя комедії І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля”. 7.Гідність […]...
- Життєвий і творчий шлях І. Карпенка-Карого. Багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів: трагікомедії (Сто тисяч, Мартин Боруля), сатирична комедія (Хазяїн), соціально-психологічна драма (безталанна), історична трагедія (Сава Чалий). І. Карпенко-Карий і театр корифеїв. Драматургічне новаторство письменника – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА Мета: познайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменника, драматургічним новаторством, роллю в розвитку новочасного українського театру, жанровою різноманітністю його творів; розвивати навички конспектування (складання плану, тез залежно від можливостей учня), сприйняття інформації на слух, виділення головного, дослідницької роботи, узагальнення; розширювати словниковий запас учнів, виховувати вміння співпрацювати, працювати самостійно, прищеплювати інтерес до здобутків національної культури. […]...
- Музика в театральному житті – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Репертуар українського театру збагачувався здобутками талановитих композиторів. Петро Ніщинський створив музичну картину “Вечорниці” – яскраву вставну сцену до вистави за п’єсою Т. Шевченка “Назар Стодоля”. Визначними культурними явищами стали опери “Запорожець за Дунаєм” Семена Гулака-Артемовського і “Тарас Бульба” Миколи Лисенка. Зіркою театру корифеїв була Марія Заньковецька. Професійну кар’єру вона розпочала з виконання ролі Наталки у […]...
- “Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене!” (Іван Карпенко-Карий) – Іван Карпенко-Карий – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Драматична творчість Карпенка-Карого – це найвище досягнення нашого класичного театру, театру корифеїв, що стало школою для українських драматургів нового часу. (Ростислав Пилипчук) Серед драматургів, які постачали театр корифеїв сценічною продукцією, найбільш талановитим виявився Іван Карпенко-Карий. В історію національного театру й українського красного письменства він увійшов як талановитий актор, батько української комедії та української трагедії, митець, […]...
- ТЕАТР КОРИФЕЇВ Якби ми дожили до національного театру, то ми би стали нацією. Йоганн Фрідріх Шиллер Читацький путівник Навчальні цілі теми “Театр корифеїв” Знання: Історія створення українського професійного театру; імена драматургів й акторів – “корифеїв українського театру”. Уміння: З’ясовувати жанр драматичного твору; виявляти специфіку виражальних засобів театрального мистецтва; застосовувати набуті знання для компаративного аналізу творів української та […]...
- Корифеї української сцени 70-90-х років ХТХ століття – Український театр і драматургія 70-90-х років ХІХ ст. як мистецьке явище. Творчість М. Старицького Після Емського указу 1876 року літературне життя України завмерло за невеликим винятком аматорських драматичних гуртків, організаторами яких були талановиті драматурги, режисери й артисти М. Старицький, М. Кропивницький та І. Карпенко-Карий (Тобілевич). Про їх театр І. Франко писав: “У їхніх драматичних творах постає перед нами, як живе, українське село з його поезією і з його душевною […]...
- Твір на тему: “Пісня про Роланда” як зразок середньовічного героїчного епосу Художні досягнення культури Середньовіччя відбилися в героїчному епосі різних народів. Кожен народ мав свій епос, який грунтувався на творах усної творчості і відображав інтереси народностей, які формувалися у цей час. Боротьба проти іноземців та іновірців за батьківщину – провідна тема і французького епосу “Пісня про Роланда”, і німецького “Пісня про Нібелунгів”, і іспанського “Пісня про […]...
- Твір на тему – Вулиця Сумська у Харкові Я люблю своє місто Харків за красиві споруди, за прекрасні парки, чудові театри та музеї. Однією з головних вулиць мого рідного міста є Сумська. Вона поєднує історичний центр міста з новим адміністративним, і тому в ній органічно злито історичне з сучасним, завжди вирує життя. За однією з версій цією дорогою добиралися до сусіднього міста Суми. […]...
- ПОЕТИЧНИЙ ТЕАТР ЛЕСІ УКРАЇНКИ Визначаючи жанрово-стильові напрямки в розвитку українського театрального мистецтва на початку XX ст., Людмила Старицька-Черняхівська пов’язувала їх з творчістю трьох великих письменників: Лесі Українки – театр настрою; Володимира Винниченка – соціально-психологічний і Олександра Олеся – символічний театр. Безсумнівно, унікальним художнім явищем у національній духовній спадщині залишається поетичний театр Лесі Українки, яка, на думку Олександра Дорошкевича, найкраще […]...
- Театр у давній Греції – Мандруючи сторінками епохи Як ви пам’ятаєте, особливе місце в Давній Греції належало театру. Театральні вистави давали тричі на рік на честь Діоніса – бога природи, що оживає, покровителя виноградарства й виноробства. Йому навіть присвячували спеціальні гімни – дифірамби. Давньогрецькі вистави завжди супроводжувалися хоровим співом. Хор немовби коментував те, що відбувалося, а його учасники не лише співали, а й […]...
- Лесь Курбас і театр ХХ століття План 1. Вступ 2. Розкриття теми 3. Висновок 4. Список використаної літератури Неупереджений погляд на історію світового театру, становлення його форм, жанрів, театральних систем показує, що кожна доба у видовищному мистецтві починалася з появи нової міфології, культу, відповідного свята, навколо якого виростали форми громадського спілкування й розваги, і нарешті поставав театр. Причому початково – у […]...
- РОЗВИТОК ДРАМАТУРГІЇ. ВІД АМАТОРСЬКИХ ГУРТКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОГО ТЕАТРУ КОРИФЕЇВ, ЩО СТАВ ШКОЛОЮ ЖИТТЯ (І. ФРАНКО). ПЕРШІ ТЕАТРАЛЬНІ ТРУПИ М. КРОПИВНИЦЬКОГО ТА М. СТАРИЦЬКОГО. РОДИНА ТОБІЛЕВИЧІВ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР. ПОПУЛЯРНІСТЬ ТЕАТРУ КОРИФЕЇВ В УКРАЇНІ ТА ЗА ЇЇ МЕЖАМИ. ПЕРША НАРОДНА АРТИСТКА УКРАЇНИ МАРІЯ ЗАНЬКОВЕЦЬКА – ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ТВОРЧІСТЬ ІВАНА КАРПЕНКА-КАРОГО Мета (формувати компетентності): Предметні: поглибити знання про розвиток нового українського театру; читацьку активність; Ключові: ціннісно-смислову: розвиток естетичних почуттів, уміння визначати місце Марка Кропивницького, Михайла Старицького, родини Тобілевичів, Марії Заньковецької в розвитку українського театру; комунікативну: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок оточення, уміння сприймати чужу точку зору; інформаційну: навички роботи з книгою, уміння […]...