ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ НОВЕЛИ ГРИГОРІЯ КОСИНКИ “НА БУРЯКИ”
Григорія Косинку можна назвати одним із найсамобутніших митців лірико-імпресіоністичної прози початку ХХ ст. У його творчості органічно пе-реплелися імпресіоністичні, реалістичні, експресіоністичні стильові тенден-ції. Талант Григорія Косинки найяскравіше розвинувся в жанрі новели. У ранніх новелах (“На буряки”, “Заквітчаний сон”, “На золотих богів”, “Місячний сміх”, “За земельку”) він дотримувався тих канонів імпресіонізму, які утвердилися у світовій літературі, а пізніше вніс нові риси у свій стиль. Новелістика Косинки має автобіографічне підгрунтя. Уже в першій ранній новелі “На буряки”(1919 р.), до якої автор надає підзаголовок “Згадка з дитячих літ”, ми бачимо один день з життя малого хлопчика, переданий крізь призму вражень і відчуттів. У творі чітко виявляються імпресіоністичні прийоми композиції. Новела склада-ється з розкиданих фрагментів, які змінюють один одного в залежності від плину спогадів автора. Композиційна особливість твору полягає в тому, що він має художнє обрамлення: картини ранкового і вечірнього сну хлопчика.
Новела “На буряки” починається виразно імпресіоністичним малюнком:
“Літо. Починає благословитись на світ. Мати рве на городі росисту цибулю, меле пляшкою сіль і кладе з сухою паляницею до торби-рукава…
Ранішній солодкий сон; страшенно хочеться спати, аж пахне, і сниться: біліє полями туман, а росою – молоко, холодне і смачне-смачне; пере-кликаються півні…”. Косинка будує малюнок на основі чуттєво-зорових вражень: смакових (“солодкий сон”, “смачне-смачне”), нюхових (“пахне”), дотикових (“холодне”), слухових (“перекликаються півні”), зорових (“біліє полями туман”).У змалюванні ранкового сну автор вдається до алітерації та асонансу. Часте, ритмічне повторювання приголосних – ш – і – с – викликає асо-ціації з рівномірним диханням дитини у сні. Асонанс о навіює спокій, викликає відчуття чогось рідного, земного, смачного (“а росою – молоко, холодне…”).
Мікрообраз молока несе на собі певне семантичне навантаження. Молоко – це світла, біла, смачна, солодка мрія. Вона контрастує з гіркою дійсністю: ” а підняті нерви дратує туман з росою і…”. Туман, що “біліє полями”, асоцію-ється з молоком, і це наштовхує на сумні роздуми. Автор подає свої думи в пер-спективі, наштовхуючи читача на відповідний настрій. Гіркі роздуми матері над долею сина підсилюються епітетом ” кривава сонячна смуга” та метафорою “горить червоним полум’ям смуга неба”. Червоний колір асоціюється з небез-пекою, тривогою і контрастує з білим кольором – кольором молока – мрії. Протиставляється, таким чином, солодкий сон і сумна дійсність.
Письменник подає відчуття дня, доби, що поглиблює просторово-часові відношення. Перехід однієї частини доби в іншу знаменується коротким реченням на початку абзацу.”Починає благословлятись на світ” – передається ранковий час. Художня деталь “холодний пісок” теж вказує на це. Словосполу-чення “зверху пече сонце” говорить про хід спекотного дня. Час після полудня передається безособовим реченням “Вечоріє” на початку абзацу. Закінчується новела називним реченням “Ніч”. Завершилась доба. У кінці новели автор знову передає уривчастий малюнок дитячого сну. Уривчастість думок засвідчує синтаксична будова малюнка:
“О, танцюють зорі, блищать сапи, співають дівчата, – а попереду уквітчана любистком Пріся йде… Чорні коси з пшеничними колосками… сміється, жартує, лізе через перелаз…”. Косинка своєрідно будує речення: у кінці ставить три крапки або сполучник і та три крапки, передаючи швидкий перебіг думок, їх уривчастість, миттєвість почуттів. Такий синтаксичний прийом використовується в багатьох випадках (“Треба попросити дядину – він до неї залицяється, щоб… той… два рядки…”; “… а під-няті нерви дратує туман з росою і…”). Як бачимо, весь миготливий ескіз має ознаки імпресіонізму, причому письменник намагається поєднати реалізм з романтичним зображенням (тут виявляється імпресіоністичне начало).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)