Художні роздуми Григорія Косинки про драматичні випробування народу в пореволюційну добу – твір з української літератури
Твори Григорія Косинки, з’явившись, одразу ж привернули до себе увагу. Його перші новели дозволяють констатувати, що він прилучився до традицій модерної новелістики саме стефаниківського типу.
Г. Косинка як художник досяг “своєї сили” в середині 20-х років XX століття. Форма його творів набувала реалістичної “чистоти”, а зміст їх, виростаючи з окремих життєвих мотивів, ставав всеохоплюючим (М. Наєнко).
Його новели – “Фавст” (1923) і “Гармонія” (1933) є художніми роздумами Г. Косинки про драматичні випробовування людини й народу в добу післяреволюційного перевороту 1917-го року.
Василя Гандзюку (оповідання “Гармонія”) було заарештовано і кинуто до муравйовської в’язниці. Василь – несвідома частина українського селянства (“… Не гаразд розуміє він, що воно визначає – нація? Справді, якої він нації?”). Проте у в’язниці він починає розуміти жорстокі ази більшовицької ідеології.
В оповіданні “Фавст” Прокіп Конюшина постає як особистість, що увібрала в себе виразно національні риси. Він мріє про справжню волю для свого народу. Хоч його і заарештували муравйовські карателі, він проголошує: “Пам’ятайте: сотні поляжуть, тисячі натомість стануть до боротьби”.
Для художньої мови Г. Косинки характерні лаконізм усної оповіді, образні фразеологізми, опертя на ситуації, взяті з народних джерел.
Письменник постає репрезентантом національної стихії, в якій передається найтонший порух душі українця. У нього переважає епічно-драматичне начало з залученням ліричних барв.
Разом із смертю Г. Косинки практично урвався в українській прозі художній напрям суто реалістичного, драматичного осмислення життя. Його відродження почнеться через три десятиліття в творчості окремих прозаїків-шістдесятників (насамперед – Григора Тютюнника). Тоді ж буде започатковано й процес поступового повернення в літературу й гідного й чесного імені Григорія Косинки.
Related posts:
- Відлуння громадянської війни в новелах Григорія Косинки – твір з української літератури Ім’я Григорія Косинки належить до імен митців так званого “розстріляного відродження”, чий талант розквітнув у 20-х роках XX століття, але йому не довелося розвиватися, оскільки він був придушений радянською тоталітарною системою. Г. Косинку було заарештовано й розстріляно як “ворога народу” у 1934 році. Не стало одного, без перебільшення, з найкращих новелістів свого часу. Саме його […]...
- Розкриття загальнолюдських і моральних цінностей у новелах Григорія Косинки – твір з української літератури Мало хто з письменників міг відчути і розуміти землю і народ, що на ній працює, так, як відчував і розумів Григорій Косинка. Навіть свій псевдонім він узяв від назви польових квітів – косинці. Більшість творів цього письменника присвячено селу та його мешканцям, трагедії, яка постійно переслідувала їх (“За земельку”, “Політика”, “Змовини”). У своїх новелах Григорій […]...
- ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ НОВЕЛИ ГРИГОРІЯ КОСИНКИ “НА БУРЯКИ” Григорія Косинку можна назвати одним із найсамобутніших митців лірико-імпресіоністичної прози початку ХХ ст. У його творчості органічно пе-реплелися імпресіоністичні, реалістичні, експресіоністичні стильові тенден-ції. Талант Григорія Косинки найяскравіше розвинувся в жанрі новели. У ранніх новелах (“На буряки”, “Заквітчаний сон”, “На золотих богів”, “Місячний сміх”, “За земельку”) він дотримувався тих канонів імпресіонізму, які утвердилися у світовій літературі, […]...
- Шкільний твір на тему – Наскрізний пафос життєствердження в новелі Григорія Косинки “В житах” Тривожним, важким і повним нерозв’язних суперечностей – саме таким постає перед нами час революційних та пореволюційних подій в Україні XX століття із творів визначних майстрів слова, діяльність яких припала на 20-30-ті роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посідають одне з чільних місць серед правдивих історій про людину й час, написаних безпосередніми свідками, учасникам […]...
- Наскрiзний пафос життєствердження в новелi Григорiя Косинки “В житах” – твір з української літератури Тривожним, важким i повним нерозв’язних протирiч – саме таким постає перед нами час революцiйних та пореволюцiйних подiй в Українi XXстолiття iз творiв визначних майстрiв слова, дiяльнiсть яких припала на 20-30-i роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посiдають одне з чiльних мiсць серед правдивих iсторiй про людину i час, написаних безпосереднiми свiдками, учасникам тих […]...
- Роздуми над долею народу (за поемою І. Франка “Мойсей”) – твір з української літератури Тема народу, його минулого й майбутнього, історичного призначення і місця серед інших народів – одна з провідних у творчості І. Франка. Особливо потужно прозвучала ця тема в поемі “Мойсей”, написаній поетом 1905 року, коли в Росії піднімалася революційна хвиля. Франко сподівався, що революція нарешті принесе визволення й українському народові. Поета особливо хвилювали взаємини широких мас […]...
- Роздуми Т. Шевченка про долю рідного народу у творі “І мертвим, і живим…” – твір з української літератури Не бійтеся друзів – у найгіршому випадку вони зрадять; не бійтеся ворогів – у найгіршому випадку вони вб’ють; бійтеся байдужих, бо це з їхньої мовчазної згоди вершаться всі злочини на землі. Ці слова спадають на думку, коли перечитуєш полум’яний твір Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні […]...
- Роздуми про долю рідного народу в посланні Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” – твір з української літератури В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, на мою […]...
- Роздуми над долею рідного народу у творі І мертвим, і живим… Т. Г. Шевченка – Творча робота з української літератури Нелегка в народу нашого історія. Нелегка його доля. Справжнім синам і дочкам України боліла доля народу, боліло серце за злидні, страждання, за віковічні кайдани рабства. Скільки славних імен вписано на сторінках нашої гіркої історії. Леся Українка, Іван Франко, Василь Стус… Та на вершині цих імен стоїть наш Тарас. Тарас Шевченко… Його надзвичайно велика любов до […]...
- Творчість Григорія Косинки “Ім’я й діло Косинки міцно вплетені у вінок слави української літератури”. Беззаперечність цих слів знаного художника Василя Касіяна нині очевидна. Однак за коротке життя Григорієві Стрільцю, який обрав собі за літературний псевдонім народну назву квіток – червоних косинців, випало про власні новели чути здебільшого несправедливі докори й похмуру “класову” критику. Він, як і чимало українців […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – М. ХВИЛЬОВИЙ, Г. КОСИНКА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1.Проблема добра і зла в житті та в душі людини (за новелою М. Хвильового “Я (Романтика)”). 2.Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком (за новелою М. Хвильового “Я (Романтика)”). 3.Чим страшний фанатизм? (За новелою М. Хвильового “Я (Романтика)”.) 4. Відображення внутрішньої боротьби між добром і злом у душі головного Персонажа новели М. Хвильового “Я […]...
- Своєрідність відображення народних ідеалів у творчості Григорія Сковороди – твір з української літератури Будь-яка людина, прийшовши в цей світ, через якийсь час відійде у небуття. Що вона залишить після себе? Яким буде її життєвий шлях між початком і кінцем? Як вона примножить людський інтелект? Яким чином прислужиться вічним істинам? Такі чи подібні запитання ставить собі та іншим кожна мисляча людина. Яким же був шлях того, хто дав таку […]...
- Мої роздуми над поемою І. Франка “Мойсей” – твір з української літератури Твори Івана Франка хвилюють і захоплюють сучасного читача. Написані геніальним майстром слова, вони є згустком болю письменника, для якого доля свого народу була головною проблемою життя і творчості. Саме в поемі “Мойсей”. яка є вершиною у літературній спадщині Каменяря, поет осмислює історичну долю українського народу, трагічні шляхи його буття. Поема починається прологом, в якому визначається […]...
- Вивчення в школі творчості Григорія Косинки (Григорій Михайлович Стрілець) Програма Інституту літератури ім. Т. Шевченка для вивчення творчості Г. Косинки пропонує орієнтовно відвести З години. Для текстуального вивчення передбачені такі твори письменника: “На буряки”, “На золотих богів”, “Політика”, “Гармонія”, “За земельку”. На першому уроці ознайомлення з життям і творчістю Г. Косинки вчитель покаже портрет письменника, зверне увагу на високе чоло цієї людини, гострі, але […]...
- Шкільний твір на тему – 11 клас – Твори з української літератури – Твори з зарубіжної літератури – Твори з розвитку звяз’ного мовлення – Шкільний твір учнівський – твори з української літератури Українська література – шкільна програма 12 класів – учнівські твори Твори з розвитку звяз’ного мовлення Роль і місце художньої літератури в духовному житті нації Українське бароко Роль Біблії в духовному житті українського народу Роль козацтва в історії українського народу Роль козацьких літописів у відтворенні історичного минулого Пісня – душа народу Почесне місце на столі Сім’я: підгрунтя, проблеми, перспективи “Лиш Афродіта мені рівня” (роль жінки в […]...
- Мої роздуми над романом Юрiя Яновського “Чотири шаблi” – твір з української літератури “У 1925-1929 рр. написанi мої книги “Кров землi”, “Майстер корабля”, “Чотири шаблi”. Вони несуть на собi важкий тягар дрiбнобуржуазного свiтогляду, вiд якого я, безперечно, iз труднощами, визволявся в наступних двох десятках рокiв”, – напише Ю. Яновський у статтi “Мої помилки” в “Лiтературну газету” 1948 р. Уявляєте, якою цiною далися цi слова Ю. Яновському, адже названi […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя – твір з української літератури І Іменем мандрівного філософа, поета, музиканта Григорія Сковороди відкривається нова ера в історії української літератури. Постать його настільки переростає всіх попередників і сучасників, що діяльність, погляди і загалом усе життя філософа становлять неповторне, оригінальне явище української національної культури. У творчості цього мандрівного вчителя поєдналася висока європейська освіченість і самобутній народний дух. Основними для Г. Сковороди-філософа […]...
- Роздуми після прочитання поеми Т. Шевченка “Гайдамаки” – твір з української літератури Тарас Шевченко створив прекрасний твір, присвячений історичній тематиці, а саме – темі гайдамацького повстання 1768 року. Так давно були ці події, але і зараз навколо них точаться дискусії науковців та звичайних громадян, які цікавляться історією України. Відомо, що гайдамаки діяли жорстоко. Чи мали вони на це право? їх називають і визволителями, і розбійниками… Спробую і […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Т. Шевченка) – твір з української літератури Тарас Шевченко – людина і поет непростої долі. Знав сирітство і найми, кріпацтво і чужину, пройшов через солдатчину. Проте його волелюбний дух завжди був наснажений бунтарськими настроями, не терпів ані найменшого посягання на свої права. Це позначилося на поезії геніального Кобзаря, вільній від плазування перед будь-якими авторитетами. Насилля над особистістю, насилля над народом сприймалося ним […]...
- Художні особливості балад Т. Шевченка – твір з української літератури Жанрова різноманітність літературної спадщини Тараса Шевченка досить широка. Писав він поеми й повісті, п’єси й поезії. Та першим твором, що дійшов до нас, була балада “Причинна”. Балада – це невеликий ліро-епічний твір із драматично напруженим сюжетом, у якому наявні елементи фантастики. Для більшості балад Шевченка характерний трагічний кінець. У творі “Причинна” зустрічаємо й картини бурхливої […]...
- “Слово о полку Ігоревім” – велична пам’ятка генію народу – твір з української літератури “Слово о полку Ігоревім” було надруковане у 1800 році з рукописного списку XVI століття, що належав книгосховищу Спасо-Ярославського монастиря. “Слово…” – велична пам’ятка генію нашого народу. За своїми ідейно-художніми особливостями – це вершинне досягнення давньоруської літератури. Воно “золотить” собою всю епоху. Цей твір, очевидно, не був поодиноким діамантом, а продовжував існуючу літературну традицію свого часу. […]...
- “…Співаю, тож існую” (мої роздуми про поезію Богдана-Ігоря Антонича) – твір з української літератури Поезія Антонича народилася з пошуків місця людини в світобудові, з прагнень зрозуміти природу взаємостосунків людини з навколишньою реальністю, з пристрасного намагання визначити сенс людського буття. Я не людина, я рослина, А часом я мале листя… Живу, терплю, й умру, як всі звірята… Звірята й зорі, люди і рослини – У всіх одна праматір, Природа вічна, […]...
- Мої роздуми над образом Пузиря у п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – твір з української літератури Іван Карпенко-Карий (справжнє ім’я – Іван Тобілевич) – це видатний драматург кінця XIX – початку XX століття, один із корифеїв українського театру. Він стояв біля витоків нової української драматургії. Найчастіше у своїх творах письменник звертався до соціальних проблем сучасної йому доби, описував тодішні економічні обставини та відносини, висловлюючи у підтексті своє ставлення до крутійства чи […]...
- Повість “Захар Беркут” – твір про героїчне минуле українського Народу (І. Франко) – твір з української літератури Іван Франко у повісті “Захар Беркут” звертається до сивої давнини. Він хотів показати, що гармонійне співжиття людей виправдане історією, що суспільство, у якому існує рівноправність, витримує будь-які випробування. “Захар Беркут” – героїко-романтична повість про далеке минуле нашого народу. Автор осмислив і показав події ХІП століття, оживив картини героїчної боротьби. Про ті часи, які описав Іван […]...
- Роздуми над неповторним та буденним (за віршами Л. Костенко) – твір з української літератури У нашому житті є багато проблем, які потребують послідовного осмислення, спокійних та розумних міркувань. Існують одвічні питання, які протягом тисячоліть хвилюють людство. Існують питання, але ж і досі не існує на них відповідей. Кожна мисляча людина звертається до цих питань, обмірковує та осмислює головні морально-етичні проблеми нашого життя. Зрозуміло, навряд чи хтось із нас дасть […]...
- Філософські роздуми у поезіях Ліни Костенко – твір з української літератури У багатьох творах Ліна Костенко не просто висловлює почуття, описує певні історичні події тощо, але ставить досить складні питання, на які й намагається самотужки знайти відповідь чи принаймні окреслити шлях пошуку цієї відповіді. Читач сам не помічає, як залучається до філософських пошуків, аналізує та розмірковує разом із автором, ставлячи і собі глобальні питання, шукаючи та […]...
- “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського – роздуми про добро і зло, любов і ненависть – твір з української літератури Є край, у якому царюють сині гори, запаморочливо пахнуть смереки й гірські трави, збігають у долини дзвінкі чисті потоки. У тім краю розкотисто рокочуть громи, розсипається по вершинах гір сонце, ридають дивного лосі трембіти. У тім краю живуть нявки і щезники, лісовики і чугайстри, русалки і перелесники. І серед того загадкового лісового народу, серед того […]...
- Думки про безсмертя народу та його пiснi (Ліна Костенко) – твір з української літератури Живуть на свiтi люди, життя яких бездоганне, мов куля. Незважа ючи на те, яке суспiльне становище займає людина, кожному властиво робити помилки. Можна бути царем, мати владу i вмерти, не залишив ши згадки про себе в душi жодної людини. Але є такi люди, якi не зробили за своє життя надзвичайних вiдкриттiв, але їх люблять i […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” – твір з української літератури Микола Вороний – своєрідна, складна і суперечлива постать в історії української літератури початку XX століття. Поет, перекладач, артист, режисер та історик українського театру, мистецтвознавець, Він був багатогранною творчою особистістю. Поетична спадщина Вороного виразно відбиває суспільні, естетичні погляди поета, який гаряче любив свою Україну. У циклі “З хвиль боротьби” поет щиро вболіває за долю рідного краю […]...
- Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки – Основ’яненка) Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це передусім визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника (що, безумовно, справедливо), але ж якби не Квітка, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Або чи могли б ми зараз пишатися історією друкованих видань, які свого часу започаткував Квітка-Основ’яненко. […]...
- “Повість минулих літ” – найдавніший літопис нашого народу – твір з української літератури На уроці української літератури я познайомився з “Повістю минулих літ” -‘ величним твором про минуле нашого народу часів Київської Русі. Читаючи фрагменти з цього літопису, я мимоволі уявляв собі Нестора-літописця, який створював цей твір, схилившись над папером, осяяний світлом свічки… Події, зображені в літописі, відбулися дуже-дуже давно, можливо, тому вони оповиті такою загадковістю і сприймаються […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Тараса Шевченка) – твір з української літератури Титан Прометей – це герой давньогрецької міфології. Але він став улюбленим персонажем з творів світового мистецтва (літератури, живопису), перетворившись у символ невичерпних сил народу, його стійкості у боротьбі проти ворогів, ставши символом жертовності в ім’я перемоги світла, правди і розуму. Яскравим доказом цього є прекрасна поема Т. Г. Шевченка, ця огненна сатира на загарбницьку колоніальну […]...
- “Поети – це біографи народу, а в нього біографія тяжка” (за лірикою Ліни Костенко) – твір з української літератури Кожен народ має нагальну потребу у власній історії. Тобто не в тому, щоб ця історія була (вона є у кожної країни, у кожної нації), а в тому, щоб історія була осмислена, була відома кожному громадянину та вшанована ним, щоб вона була, зрештою, описана десь, як кажуть, “без купюр”… Глибоке розуміння цієї потреби описала Ліна Костенко, […]...
- Ідея безсмертя народу у романі М. Стельмаха “Правда і кривда” – твір з української літератури Війна. Все далі відходить від нас вона. Зарубцювалися рани на “тілі” землі, та ніколи не заживуть рани на серці учасників жорстокої битви за право жити, любити, надіятися і вірити. Роман М. Стельмаха “Правда і кривда” – це розповідь про життя українського села в останні роки війни та перше повоєнне літо. Велику увагу автор звертає на […]...
- Шкільний твір на тему – Людина на роздоріжжі революції: “Мати” Г. Косинки і “Я (романтика)” Миколи Хвильового Так споконвіку було: Одні упирались з ганчіркою в руці, Другі тягнулись до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. Микола Хвильовий Немає у світі таких ідей, за які Можна було б заплатити Людським життям – чужим чи власним! Лесь Курбас Григорій Косинка і Микола Хвильовий… Люди однієї епохи, талановиті письменники, великі майстри […]...
- Трагічна доля талановитої молоді з народу (за повістю А. Тесленка “Страчене життя”) – твір з української літератури Будучи письменником-демократом, Архип Тесленко у своїх творах порушив багато проблем, які поставила тогочасна дійсність. Серед тем, які глибоко хвилювали письменника, була й гірка доля талановитої молоді з народу, яку Тесленко добре знав. Зображення трагічної долі молоді в лабетах капіталу було тісно пов’язане з тим, що письменникові довелося пережити особисто. Архип Юхимович використовував у своїх творах […]...
- НАЦІОНАЛЬНА ДОЛЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В ПОЕМІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ “БОЯРИНЯ” – твір з української літератури Свій перший вірш “Надія” Леся Українка (1871-1913) написала у дев’ятирічному віці. Загалом за життя поетеса (справжнє ім’я та прізвище – Лариса Косач) видала три збірки поезій: “На крилах пісень” (1893), “Думи і мрії” (1899), “Відгуки” (1902). Талановита поетеса, перекладач, критик і публіцист, Леся Українка є також авторкою багатьох драматичних творів: “Кассандра”, “Осіння казка”, “В катакомбах”, […]...
- Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі в поемі Івана Франка “Мойсей” – Твір з української літератури – Українська література – шкільна програма 12 класів – учнівські твори Поема І. Я. Франка “Мойсей” – це глибокий філософський твір про взаємини вождя і народу у поступі до кращої долі. Час написання – 1905 рік. В Росії почалася революція. Народ піднявся на боротьбу проти гнобителів. В основу написання поеми Франко поклав біблійний сюжет: Мойсей вів єврейський народ до землі обітованої, де було б добро і […]...
- Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” – твір з української літератури Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду…”, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” – твір з української літератури Ім’я Миколи Вороного назавжди вписане в історію нової української літератури. Він своєю плідною діяльністю розширив обрії творчості та поетичних злетів. На жаль, тридцять років твори М. Вороного не видавалися. Видатного майстра поетичного слова віднесли до “новочасної українізованої дрібнобуржуазної інтелігенції”. Був він неповторним, постійно різним: то холодним, як лід, то жагучим, як полум’я, А головне – […]...