Home ⇒ 👍Різне ⇒ Хреститель Русі – князь Володимир

Хреститель Русі – князь Володимир

Великий політик, що зміцнив і розширив кордони Київської Русі, православний святий, билинний князь. Все це про князя Володимира, молодшого сина Святослава, онука Ігоря убитого древлянами. Він правив державою без малого сорок років – небувалий термін на ті часи. І саме за його велінням відбувся небувалий переворот у долі всіх слов’ян – хрещення Русі, 1028-річчя якого ми відзначали в липні. З приходом на землю російську християнства змінилася її доля, але в першу чергу змінився сам князь, який прийняв православ’я – воїн, поважав колись язичницьких богів, став праведником.

Великий російський княз Володимир Святославовоч Красне Сонечко.

Володимир Святославович з’явився на світло більше тисячі років тому – в той час, коли Київську Русь розривали множинні зовнішні завойовники – в 948 році. У Володимира було два старших брата – Ярополк і Олег. І коли їх батько Святослав вирушив у військовий похід – на Хозарський каганат (який він, до речі, розгромив), Болгарію, Константинополь, завойовувати болгарські землі, бити печенігів – він залишив в стольному граді Києві на князівство Ярополка. Олега поставив керувати непокірними древлянами, столицею князівства яких був іскор. Володимир же в 970-му був направлений в Новгородські землі на прохання самих новгородців. У кожного було своє діло, своє князівство. Їх інтереси не перетиналися, а текли паралельно один одному. Але так було недовго.

У 972 році батько трьох братів загинув, і Ярополк – його старший син – вирішив розширити своє князівство і влада, і пішов війною на рідного брата – Олега. Новгородський князь, дізнавшись про смерть Олега, вирішив покарати братовбивцю, зібрав дружину і насамперед позбавив Ярополка його “правої руки” – варяга Рогворда, що поставлений був його братом княжити до Полоцька. Захопивши половецькі землі, він повів війська на Київ і підпорядкував собі старшого брата. Одні джерела стверджують, що він не позбавив його життя, пам’ятаючи, що вони з ним однієї крові. Інші, що він стратив убивцю Олега руками варягів. Як би там не було, Ярополк загинув. З 980 року князь Володимир став правителем великого слов’янського держави – Київської Русі. І правління це було настільки яскравим, що князя називали в народі Великим князем, а ще Красним Сонечком.

Князь-воїн

Князь Володимир, як і його батько, був майстерним воїном, що пізнав смак неодноразових перемог. Після першої міжусобної війни між братами в історії Київської Русі, її міць похитнулася. І Володимир Святославович кинув всі сили на зміцнення держави. А ворогів і бажаючих роздрібнити Русь було багато:

Варяги;
ятвяги (литвини);
радимичі;
печеніги;
поляки;
волзькі булгари;
хорвати;
Візантія.
Але перш в 981-му році він приєднує до Київської Русі “Червенські Гради” (Галичину), відбивши їх у польського князя, поневолив Волинь – Мешко I. Це міста, що були на стику річки Стир і лівобережжя Західного Бугу – Перемишль і Червен, Сутейск, що увійшли до складу Київської Русі.

Тут у гряди Карпатських гір Красне Сонечко будує місто-фортеця – Володимир-Волинський. У 983-му році він прокладає балтійський тракт, пішовши війною на ятвягів (судів). Підкоривши ятвягів (племена литвинів), він кинувся на “прийшлих” радимичів. Землі, що лежали між стольним Києвом і колишнім князівством Володимира – Новгородом, в 984 році повністю перейшли під контроль онука Святослава. Південь і північ Київської Русі об’єднався. Через вісім років свого князівства в батьківській вотчині Красне Сонечко здолав Тмутаракань – Таманський півострів. У 989 йому перед ним схилився візантійський Корсунь (Херсонес). А вже через два роки під його міццю впали білі хорвати, що жили вздовж Дністра.

Потім були битви з побажали повернути “Червенські Гради” поляками, похід на Північний Кавказ, і знову битви з печенігами. Битви були нескінченними. Проте, в десятому столітті Київське князівство називали не інакше як Русь. Володимир Святославович зумів об’єднати східних слов’ян в могутню державу, і розуміючи, що для зміцнення центральної державної влади недостатньо колишніх керуючий важелів, провів небувалу за масштабами релігійну і разом з тим політичну реформу – хрещення Русі.

А в 985 році йому підкорилися волзькі булгари і стала платити данину Харазі.

Протягом наступного року князь Володимир воює з в’ятичами. Дві битви треба було його дружині для остаточної перемоги над східнослов’янським волелюбним плем’ям, що жили вздовж Оки. Після другого походу в’ятичі зобов’язалися платити данину русичам.

Онук Ігоря і Ольги будує фортеці вздовж судноплавних стратегічних для давньоруської держави річок Сулі, Десні, Трубеже, осетер, Росі, Сейму. Сторожові укріплювальні споруди у південних кордонів, звідки постійно наскакують степові загарбники – печеніги.

Князь-реформатор

Давньоруський князь Володимир, як і його предки, почитав богів чотирьох стихій, молився про перемоги своїх у бовдура Перуна, віддаючи йому як жертвопринесення військові регалії, здобуті в битвах. Він мав багато наложниць і дружин, добровільно стали його дружинами і потрапили до нього в якості військового трофею. Вони народили йому 12 синів, яких він ставив правителями на завойованих землях. Але все змінилося, коли він одружився на принцесі-християнці – Ганні.

Якщо вірити легендам, коли київська дружина тримала в облозі Корсунь, а той ніяк не хотів піддаватися її мощі, затятий язичник і ідолопоклонники Володимир поклявся, що прийме православ’я, якщо здолає місто.

Насправді він розумів, що сильне потребує нового витку розвиток. І це не що інше, як вихід з ізоляції Русі – держави, територія якого займала більшу частину Європи, але всіляко християнською Європою отрицаемого через прихильність до багатобожжя. Херсон здався на його милість. Володимир, який знав, що таке православ’я від своєї бабусі Ольги, прийняв християнство. Разом з ним в величезну купіль (у якості якого виступав священний для слов’ян Дніпро) поринула вся Київська Русь. Непростим було хрещення Русі – надто довго слов’янські народи шанували язичницьких богів. Часом звернення в нову віру було схоже на криваві військові походи. Але саме з тих самих пір Київська Русь була визнана в європейському світі. Князь Володимир дав їй новий могутній виток до розвитку. І як показав час він був єдино вірним на той момент – Русь не змогли зломити ні ординські поневолювачі, ні польська шляхта, ні прусські завойовники.

Загинув князь Володимир в 1015 році.

У 1853 році на березі православної купелі – річці Дніпрі – в Києві вознісся пам’ятник князю Володимиру. Скульптор пам’ятника знаменитий в дев’ятнадцятому столітті скульптор Демут-Малиновський.

Але незабаром і в Москві з’явиться пам’ятник святому князю. Його вирішено поставити на Боровицькій площі.

Проект пам’ятника Князю Володимиру в Моске на Боровицької площі.

Автор-скульптор Салават Щербаков, саме йому випала честь виліпити скульптуру хрестителя Русі.