Князь Володимир і княгиня Ольга – коротка інформація
Князь Ігор в 945 р загинув від рук древлян при зборі данини. Влада повинна була перейти до його сина Святослава, але тому виповнилося лише 3 роки.
На Русі виникла реальна небезпека смути, і тоді дружина Ігоря, Ольга, заручившись підтримкою боярина Асмуд і воєводи Свенельда, зійшла на престол. Перед нею стояло завдання зміцнити авторитет княжої влади, що похитнувся після безславної смерті чоловіка.
Її першим діянням стала чотириразова помста древлянам. Спочатку вона зробила вигляд, ніби погоджується на пропозицію ватажка древлян вийти за нього заміж. Коли до Ольги прибули посли, вона всіх веліла закопати в ямі, поховавши їх заживо.
Потім прибула інша група послів, яких Ольга спалила в лазні.
Після цього княгиня перебила більшу частину дружини древлян, напоївши воїнів хмільним медом і скориставшись тим, що вони втратили можливість чинити опір. Потім взяла в облогу стольний град древлян – Коростень – і дочекалася, поки не почнеться там страшний голод. Тоді Ольга попросила надіслати їй кількох птахів з кожного двору і обіцяла за це зняти облогу. Древляни, чомусь продовжували після всього скоєного як і раніше довіряти княгині, погодилися. Прив’язавши до лапок птахів труть з сіркою, Ольга випустила їх, і вони розлетілися по своїх гнізд, принісши з собою пожежа. Місто згорів.
Такою була помста княгині за чоловіка. Насолодившись нею сповна, вона зайнялася пристроєм державних справ: обклала даниною всі підвладні території, обумовивши її розмір, розділила землі на територіальні одиниці, призначивши в кожну управителя.
У 946 р Ольга зробила поїздку по Північній Русі з метою ближчого знайомства зі своїми землями. Особливу увагу вона приділила благоустрою міст і селищ. З її легкої руки почалося на Русі кам’яне будівництво.
У зрілому віці Ольга зацікавилася християнством – ймовірно, вона розуміла, що ця релігія може сприяти згуртуванню держави і зміцненню вищої влади. У 955 р вона поїхала до Константинополя і прийняла хрещення – її хрещеним батьком став імператор Костянтин.
Сина свого Святослава Ольга не зуміла переконати в користь прийняття християнської віри для Русі. Цей князь все своє життя провів у завойовницьких походах, не звертаючи особливої уваги на внутрішнє облаштування князівства. Зате онук Ольги, Володимир, хрестився сам і примусив до цього підданих. Знаменна подія сталася в 988 р Цікаво, що в юності Володимир був переконаним язичником, а нову віру вирішив спочатку “взяти з бою”, осадивши грецький Херсон. Однак справа закінчилася миром і шлюбом Володимира з царівною Анною, яка і вмовила русича-язичника стати прихильником нової релігії.
Володимир відкрив на Русі училища, де вивчали божественні книги – це сприяло поширенню грамотності. Наслідуючи приклад Ольги, Володимир поділив державу на області, в які призначив князів. Це були його численні сини. Всі вони підпорядковувалися батькові. Безумовна заслуга Володимира – вигнання печенігів з території Русі. Він також розширював кордони держави, будував і зміцнював міста, витіснив варягів, які прагнули до захоплення влади в державі.
Володимиру довелося зіткнутися з непокорою власного сина Ярослава (він княжив у волелюбний Новгороді), який не побажав платити данину. Але до бою справа не дійшла: князь Володимир помер, не залишивши розпорядження про спадщину. Це викликало ворожнечу між братами і братовбивство.
Ольга і Володимир особливо відзначені в літописах: обидва сприяли об’єднанню Русі і зміцненню держави під керівництвом Великого князя. Саме вони змогли оцінити користь для Русі від прийняття християнства, і Володимир, охрестив підданих, ймовірно, втілив в життя задум своєї розумної і далекоглядної бабки.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)