Хіміотерапевтичні препарати

Хіміотерапевтичні препарати – це лікарські речовини, які використовуються для придушення життєдіяльності та знищення мікроорганізмів у тканинах і середовищах хворого, що володіють виборчою, етіотропною дією.

По спрямованості дії хіміотерапевтичні препарати ділять на:

    Протипротозойні; Протигрибкові; Противірусні; Антибактеріальні.

За хімічною будовою виділяють кілька груп хіміотерапевтичних препаратів:

    Сульфаніламідні препарати (сульфаніламіди) – похідні сульфанілової кислоти. Вони порушують процес отримання мікробами необхідних для їх життя і розвитку ростових факторів – фолієвої кислоти та інших речовин. До цієї групи відносять стрептоцид, норсульфазол, сульфаметізол, сульфометаксазол та ін; Похідні нітрофурану. Механізм дії полягає в блокуванні декількох ферментних систем мікробної клітини. До них відносять фурацилін, фурагін, фуразолідон, нітрофуразон та ін; Хінолони. Порушують різні етапи синтезу ДНК мікробної клітини. До них відносять налідіксову кислоту, ціноксацін, норфлоксацин, ципрофлоксацин; Азолів – похідні імідазолу. Мають протигрибкову активність. Інгібують біосинтез стероїдів, що призводить до пошкодження зовнішньої клітинної мембрани грибів та підвищенню її проникності. До них відносять клотримазол, кетоконазол, флуконазол та ін; Диаминопиримидина. Порушують метаболізм мікробної клітини. До них відносять триметоприм, піриметамін; Антибіотики – це група сполук природного походження або їх синтетичних аналогів.
Принципи класифікації антибіотиків

За механізмом дії:

    Порушують синтез мікробної стінки (b-лактамні антибіотики; циклосерин; ванкоміцин, тейкоплакін); Порушують функції цитоплазматичної мембрани (циклічні поліпептиди, полієнові антибіотики); Порушують синтез білків і нуклеїнових кислот (група левоміцетину, тетрацикліну, макроліди, лінкозаміди, аміноглікозиди, фузидин, анзаміціни).

За типом дії на мікроорганізми:

    Антибіотики з бактерицидною дією (впливають на клітинну стінку і цитоплазматичну мембрану); Антибіотики з бактеріостатичною дією (що впливають на синтез макромолекул).

За спектром дії:

    З переважною дією на грампозитивні мікроорганізми (лінкозаміди, біосинтетичні пеніциліни, ванкоміцин); З переважною дією на грамнегативні мікроорганізми (монобакти, циклічні поліпептиди); Широкого спектру дії (аміноглікозиди, левоміцетин, тетрациклін, цефалоспорини).

За хімічною будовою:

B-лактамні антибіотики. До них відносяться:

    Пеніциліни, серед яких виділяють природні (амініпеніціллін) і напівсинтетичні (оксацилін); Цефалоспорини (цепорин, цефазолін, цефотаксим); Монобактами (прімбактам); Карбапенеми (іміпінем, меропінем); Аміноглікозиди (канаміцин, неоміцин); Тетрацикліни (тетрациклін, метациклин); Макроліди (еритроміцин, азитроміцин); Лінкозаміни (лінкоміцин, кліндаміцин); Поліени (амфотерицин, ністатин); Глікопептиди (ванкоміцин, тейкоплакін).

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Хіміотерапевтичні препарати