Рикетсіози

До найбільш поширених рикетсіозів відносять епідемічний висипний тиф. Збудник – R. Provacheka. Джерело інфекції – хвора людина. Переносник – платтяні і головні воші.
Це поліморфні мікроорганізми. Розмножуючись в клітинах господаря, утворюють мікрокапсулу. Аероби. Культивуються в курячих ембріонах.
Мають два антигени:
1) группоспецифических (володіє імуногенними властивостями і є протективного);
2) корпускулярний, видоспецифічний (мається тільки у даного виду).
Захворювання починається після надходження збудника в кров. Адгезія рикетсій відбувається на ендотеліоцитах капілярів. У цитоплазмі цих клітин відбувається їх розмноження. Після руйнування клітин нова генерація рикетсій виходить у кров. Поразка капілярів призводить до утворення тромбів і гранульом. Найбільш небезпечна локалізація поразки – ЦНС. На шкірі з’являється висип. Крім прямої дії, рикетсії виділяють ендотоксин, що викликає парез капілярів.

Після захворювання залишається напружений антимікробний імунітет.
Діагностика:
1) серодіагностика – основний метод (РПГА, РСК з діагностикумом з R. Provacheka);
2) бактеріологічне дослідження; досліджуваний матеріал – кров; проводиться тільки в лабораторіях спеціального режиму;
3) ПЛР-діагностика.
Специфічна профілактика: жива сипнотіфозная вакцина.
Етіотропна терапія: антибіотики – тетрацикліни, фторхінолони.
До найбільш поширених рикетсіозів відносять і ендемічний (Крисине-блошиний) тиф. Збудник – R. typhi. Джерело інфекції – щурячі блохи, воші, гамазові кліщі. Шляхи зараження – трансмісивний, повітряно-крапельний.
Патогенез і клінічні прояви захворювання подібні з епідемічний висипний тиф.
R. typhi мають видоспецифічний антиген, по якому їх диференціюють від інших рикетсій.
Діагностика:
1) біологічна проба – зараження матеріалом від хворих морських свинок;
2) серодіагностика – РСК, ІФ.
Потрібно сказати і про ку-лихоманці. Збудник – C. burneti. Джерело інфекції – домашня худоба. Шляхи передачі – аліментарний, контактно-побутовий.
Це дрібні паличкоподібні або кокковидной освіти, окрашивающиеся за Романовським-Гімзою в яскраво-рожевий колір. Вони утворюють L-форми. Культивуються в желточном мішку курячого ембріона.

Мають два антигени: розчинна і корпускулярний.
Стійкі до факторів зовнішнього середовища.
Після проникнення C. burneti в організм виникає ріккетсемія. Розмноження мікроорганізмів відбувається в гістіоцитах і макрофагах, після руйнування яких зазначаються генералізація процесу та токсинемія. У процесі інфекції розвивається реакція гіперчутливості уповільненого типу, формується напружений імунітет.

Захворювання характеризується неясною клінічною картиною.
Діагностика:
1) серологічне дослідження (РСК, РПГА);
2) шкірно-алергічна проба (як ретроспективний метод діагностики).
Специфічна профілактика: жива вакцина М-44.
Лікування: антибіотики – тетрацикліни, макроліди.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Рикетсіози