Противірусні хіміотерапевтичні препарати

Противірусні хіміопрепарати – це етіотропні препарати, здатні впливати на окремі ланки репродукції тих чи інших вірусів, порушуючи їх репродукцію в інфікованих клітинах. Деякі препарати мають вірулоцідним властивістю.

В якості противірусних хіміопрепаратів використовуються аналоги нуклеозидів, синтетичні пептиди, аналоги пірофосфату, тіосемікабазонов, синтетичні аміни.

За механізмом дії противірусні хіміопрепарати підрозділяються на препарати, що порушують процеси проникнення вірусу в клітину і його депротеінезацію, інгібітори синтезу вірусних нуклеїнових кислот, інгібітори вірусних ферментів.

До препаратів, інгібуючим процес проникнення вірусу в клітину і його депротеїнізації, відносяться:

– синтетичні аміни (амантанін), який специфічно інгібує віруси грипу типу А, порушуючи процес “роздягання” вірусу, взаємодіючи з матриксних білком;

– штучно синтезовані пептиди, зокрема пептид з 36 амінокислот (енфувіртід), що інгібує процес злиття мембрани клітини і ВІЛ-1, шляхом зміни конформації трансмембранного білка gp41 (див. Розділ 17.1.11).

Препарати, що пригнічують процес реплікації вірусних нуклеїнових кислот. Інгібітори синтезу вірусних нуклеїнових кислот в більшості випадків є аналогами нуклеозидів. Деякі з них (йодоксіурідін) можуть діяти як антиметаболіти, вбудовуючись у вірусну нуклеїнову кислоту в процесі її реплікації і таким чином обриваючи подальшу елонгацію ланцюга. Інші препарати діють як інгібітори вірусних полімераз.

Інгібітори вірусних полімераз активні в фосфорильованій формі. Так як інгібітори вірусних полімераз можуть так-

Ж інгібувати та клітинні полімерази, перевага віддається тим препаратам, які специфічно інгібують вірусні ферменти. До препаратів, що вибірково діють на вірусну полимеразу, відноситься аналог гуанозіна ацикловір. Фосфорилювання ацикловира найбільш ефективно здійснюється не клітинної кінази, а вірусної тимідинкіназою, яка є у вірусів простого герпесу I і II типу, щодо яких активний цей препарат.

Інгібітором вірусних полімераз є також аналог тимідину відарабін.

Інгібувати вірусні полімерази також можуть і ненуклеозидні похідні, зокрема органічний аналог неорганічного пірофосфату фоскарнет, який, пов’язуючи поліфосфатні групи ДНК-полімерази вірусу, блокує елонгацію молекули ДНК. Активний відносно вірусів гепатиту В, цитомегаловірус, ВІЛ-1.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Противірусні хіміотерапевтичні препарати