Антимікробні хіміотерапевтичні препарати
Антимікробні хіміотерапевтичні препарати – це лікарські засоби, які застосовують для виборчого пригнічення росту і розмноження мікробів, що є причиною інфекційного захворювання, а також (рідко і обережно!) Для профілактики інфекцій. До хіміотерапевтичних препаратів пред’являється цілий ряд вимог: в ідеалі вони повинні мати гарну терапевтичною ефективністю і мінімальною токсичністю для людини, не викликати побічних ефектів, мати достатній спектр антимікробної активності, інгібувати багато видів патогенних мікроорганізмів. Вони повинні зберігати стабільність при широких діапазонах рН, що робить можливим їх пероральне застосування, і при цьому мати високий відсоток біодоступності (здатність проникнення в кровоносне русло і тканини), мати оптимальний період напіввиведення, не повинні викликати лікарську стійкість мікроорганізмів до застосовуваних препаратів. Існуючі в даний час хіміотерапевтичні препарати не повністю відповідають цим вимогам. Сучасна хіміотерапія займається постійним удосконаленням наявних препаратів і створенням нових. В даний час відомі тисячі хімічних сполук, які мають антимікробну активність, але лише деякі з них придатні для застосування в якості хіміотерапевтичних засобів. До антимікробну хіміотерапевтичних засобів відносять такі:
– антибіотики (здатні впливати тільки на клітинні форми мікроорганізмів, також відомі протипухлинні антибіотики);
– синтетичні антимікробні хіміотерапевтичні препарати різної хімічної будови (серед них є препарати, які діють тільки на клітинні мікроорганізми або тільки на віруси).
Антимікробні хіміотерапевтичні препарати прийнято поділяти по спектру їх активності. Спектр дії визначається тим, на які саме мікроби діє лікарський засіб. Серед хіміотерапевтичних препаратів, що діють на клітинні форми мікроорганізмів, розрізняють антибактеріальні, протигрибкові і протипротозойні. Антибактеріальні, в свою чергу, прийнято поділяти на препарати вузького і широкого спектру дії. Вузьким спектром володіють препарати, що діють стосовно тільки невеликої кількості різновидів або грампозитивних, або грамнегативних бактерій, широкий спектр мають препарати, що впливають на достатньо велику кількість видів представників обох груп бактерій.
Особливу групу складають противірусні хіміопрепарати (див. Розділ 7.6). Крім того, існують деякі антимікробні хіміотерапевтичні лікарські засоби, що володіють також протипухлинну активність.
За типом дії на клітинні мішені чутливих мікроорганізмів (морфологічні структури або окремі ланки метаболізму) розрізняють мікробостатіческіе і мікробоцідние хіміопрепарати.
Мікробоцідние антибіотики необоротно зв’язуються і ушкоджують клітинні мішені, викликаючи загибель чутливих мікроорганізмів. Хіміопрепарати зі статичним дією інгібують ріст і розмноження мікробних клітин, однак при видаленні антибіотика життєдіяльність збудників відновлюється. При лікуванні мікробостатіческімі препаратами захисні сили організму повинні самі остаточно впоратися з тимчасово ослабленими мікроорганізмами. В залежності від об’єкта тип дії називають бактеріо-, фунгі-, протозоостатіческім або відповідно бактеріо-, фунгі – і протозооцідним.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)