Сільське населення – географія

Друга половина жителів залишилася жити в сільській місцевості, не дивлячись на зростання урбанізації, що становить близько 10 млн. чоловік. Розміщення сільських поселень визначається історичними, економічними і зональними особливостями.

Виділяють дві форми розселення:

    Групова Розсіяна

Групова або сільська переважає в Європі, Китаї, Україні. Розсіяна представлена ​​фермерськими господарствами, які характерні для Америки і Канади. Є змішані розселення, і навіть місця, де немає постійних сільських поселень (кочові народи, що займаються скотарством).

На тлі зростаючої урбанізації яскраво виділяються країни, де частка сільського населення вище. У Китаї 840 млн. Проживає в селах. В Індії 720 млн. Далі за чисельністю йде Індонезія, Бангладеш і Пакистан. Політика Китаю привела до зниження зростання селян, в подальшому Індія займе перше місце, а за нею Пакистан.

По відношенню до зайнятості населення виділяють три типи поселень:

    Сільськогосподарські Не зайняті в сільському господарстві Змішані

Сільське населення не означає, що воно зайняте сільським господарством. Люди можуть проживати в селі, але займатися обслуговуванням фермерських господарств, працювати в освіті, сфері послуг, курортів, лісового господарства. Деякі, проживаючи в сільській місцевості, працюють в містах. Така тенденція є типовою для країн Північної Америки, в останні роки торкнулася і українське населення. Щільність розселення сільських жителів також неоднорідна. Азіатсько-африканський регіон налічує 88% селян. В Європі та Америці 8%. Але і ця тенденція змінюється. Приріст с/г населення залишається постійним і навіть збільшується тільки в Африканських країнах. Причому це збільшення не завжди добре позначається на економіці країни. Як правило, жителі страждають від голоду, епідемій, проживають в антисанітарних умовах, висока концентрація захворюваності і смертності людей.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Сільське населення – географія