Розселення населення світу
Розселення населення-це процес розподілу населення по території і формування мережі поселень.
На його характер впливають три групи факторів: соціально-економічні (загальний рівень розвитку економіки, регіональні відмінності в розміщенні галузей господарства, доходи населення, обсягах капіталовкладень і т. д.): природні (клімат, рельєф, грунти, наявність корисних копалин і пр.) і демографічні (інтенсивність механічного і природного руху населення).
Всю сукупність населених пунктів, розташованих на якій-небудь території, називають мережею поселень. Вона характеризується густотою поселень, їх людністю і малюнком розселення. Функціонально взаємопов’язана сукупність поселень утворює систему розселення. Головні її параметри-число і людність входять до неї поселень, а також склад і інтенсивність соціально-економічних зв’язків між ними. Залежно від територіального масштабу прийнято виділяти локальну, національну, регіональну та глобальну системи розселення.
Всі поселення поділяються на дві основні категорії-сільські і міські. Форма територіальної організації життя населення на позаміських територіях у вигляді сукупності сільських населених місць визначається як сільське розселення, а відповідно-у вигляді сукупності міських поселень-як міське розселення. У багатьох країнах містами вважаються всі поселення, число жителів у яких досягло певної величини. Цей критерій коливається від 200 осіб в Ісландії та Данії до 20-30 тис. осіб у Нідерландах та Японії.
Містами зазвичай вважають великі поселення з переважно несільськогосподарськими функціями. Особливо часто зустрічаються міста з поєднанням адміністративних, промислових, транспортних, торговельних і фінансових функцій. Існує багато центрів і більш вузького профілю. Найбільш складним поєднанням функцій переважно невиробничої сфери відрізняються найбільші міста світу.
Багато центрів швидко ростуть, центральний місто обростає містами-супутниками, поглинаючи навколишні сільські землі і населені пункти (процес субурбанізації). Виникають міські агломерації-скупчення поселень, об’єднаних виробничими, трудовими і культурно-побутовими зв’язками, які в даний час є головною формою міського розселення в високоурбанізірованних країнах. Найбільші агломерації і з’єднують їх транспортні комунікації формують так званий опорний каркас розселення.
Місцями утворилися ще більш великі і складні форми міського розселення-міські райони і мегалополіси, основу яких складають конгломерати близько розташованих великих міст, об’єднаних великою сукупністю зв’язків. Вчені визнають наявність 6 сформувалися мегалополісів, три з яких знаходяться в США (Північно-Східний, Приозерний і Каліфорнійський), два-в Європі (Англійська та Рейнський), один-в Японії (Токайдо).
Історичний процес підвищення ролі міста в розвитку суспільства називається урбанізацією. Кількісно процес урбанізації виражається у зростанні абсолютного числа міст, міського населення, частки городян в структурі населення, ступенем концентрації жителів у великих і надвеликих містах.
До сільських поселень відносяться всі населені пункти, що не мають міського статуту. Порівняно з містами, вони відрізняються значно меншою людністю, монофункціональні, переважанням малоповерхової забудови і т. д. Типи сільських поселень надзвичайно різноманітні і багато в чому залежать від соціально-економічного середовища, аграрних відносин та природних умов.
Так, наприклад, для країн з високим рівнем розвитку сільського господарства (США, Великобританія, Австралія) типово дисперсне (окремими фермами) розселення. Там, де зберігається ще общинне землекористування або переважають великі кооперативні господарства, домінує розміщення сільських жителів переважно у великих селах (багато районів Західної та Екваторіальної Африки, Росія, Білорусія, Україна). Одні типи розселення склалися в землеробських районах, інші-в районах пасовищного тваринництва і т. д.
Сільські поселення складають основну масу всіх населених пунктів планети. У них поки проживає і велика частина населення світу-52,6 % або близько 3,2 млрд осіб. Проте темпи зростання міського населення помітно вище сільського, а в деяких регіонах і країнах скорочується навіть абсолютна чисельність селян. У силу цього вже в найближче десятиліття городяни стануть переважати в структурі населення планети.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)