РУСОВ ОЛЕКСАНДР
РУСОВ ОЛЕКСАНДР (07.02.1847, Київ – 08.10.1916, Саратов) – фольклорист, етнограф, славіст, статистик, громадський діяч.
Народився в родині військового лікаря. Навчався у першій Київській гімназії. Після закінчення філологічного факультету Київського університету (1868) викладав латину і грецьку мову в Першій гімназії, літературу в Подільській жіночій гімназії. У цей час став активним членом “Старої громади”. Якийсь час жив у Німеччині, об’їздив усі південні слов’янські землі, де записував народні пісні. Після звільнення з роботи в гімназії працював у Петербурзі в публічній бібліотеці над архівною обробкою українських історико-географічних матеріалів. Став секретарем Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Брав активну участь в українському гуртку, приятелював з М. Костомаровим, М. Мусоргським. 1876 р. у Празі здійснив перше повне видання “Кобзаря” Т. Шевченка.
Після повернення в Україну О. Русов працював губернським статистиком у статистичному бюро Чернігова. Після закриття бюро господарював на власному невеликому хуторі на Борзнянщині. Був обраний волосним писарем, невдовзі призначений земським статистиком для опису Ніжинського повіту. 1881 р. після повернення з Кавказу, де проводив археологічні розкопки, в Києві очолив газету “Труд”, якій намагався дати “українське обличчя”, але то були марні зусилля. 1882 р., очоливши Одеське статистичне бюро, описував Одеський, Єлисаветградський, Херсонський, Ананьєвський повіти.
За українофільство був арештований і висланий з Херсонської губернії. Провадив міський перепис населення у Києві, Полтаві, Харкові. У 1895 – 1899 рр. – знову в Чернігові. 1902 р. влада вдалася до адміністративного виселення родини Русових з України. Виїхавши до Петрограда, працював статистиком страхової контори “Надежда”. З ентузіазмом співпрацював у Товаристві видання українських книг, намагався в Державній думі організувати українську політичну партію, став одним із організаторів першого федеративного з’їзду всіх націй Російської імперії. 1906 р. редагував “Український вісник”. Працював експертом в очолюваній О. Шахматовим комісії з питання прав української мови. В 1908 – 1915 рр. працював у Київському комерційному інституті на посаді професора статистики.
О. Русов – автор багатьох статистичних та етнографічних праць, наукових розвідок із фольклористики. Йому належать видання: “Кобзарь Вересай, его музика и исполняемые им народные песни” (1874); “Остап Вересай, один из последних кобзарей малорусских” (1874); “Опыт программы для изучения экономических и общественных отношений в южно-русском селе” (1880); “Теорбанисты Георг, казтан и Франц Видорты” (1892); “Дещо про панів у колядках” (1907).
Ліг.: Сумцов М. Діячі українського фольклору. X., 1910; Русова Софія. Мої спомини. К., 1996.
Р. Мовчан
Related posts:
- Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Двадцять п’ять останніх років життя поет Олександр Олесь жив поза межами України. Його повернення додому було поступовим. У роки незалежності твори Олександра Олеся увійшли до шкільних підручників із літератури 2014 року соціальні мережі заповнив його вірш “Європа мовчала”, написаний ще 1931 року. Справжнє прізвище – Олександр Іванович Кандиба. Олесем його називала дружина. Тому поет почав […]...
- АФАНАСЬЄВ-ЧУЖБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР АФАНАСЬЄВ-ЧУЖБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (спр. прізв. Афанасьєв, псевд. – Невідомий, Лубсиц, Пустинник, Недолин та ін.; 11.03.1816, с. Ісківці, тепер Лубенського р-ну Полтавської обл. – 18.09.1875, Петербург) – український і російський письменник, етнограф, історик, мовознавець. Народився в родині поміщика, батько – росіянин, мати – українка. У 1829 – рр. навчався в Ніжинському ліцеї, в 1836 – 1843 рр. […]...
- БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (псевд. і крипт. – Подолянин; А..; Олег; Александер Б.; Австрієць; Олекс. Барв.; Ол. Барв.; Ол. Б.; Б-ський Олександр; Б-ський Ол.; Б-нський, Олександр Гр-ч; Барв. Ал.; О. Б.; 08.06.1847, с. Шляхтинці, тепер Гнізднчка на Тернопільщині – 25.12.1926, Львів) – громадсько-культурний діяч, педагог, історик літератури, редактор, публіцист. Народився в багатодітній родині священика. Початкову освіту здобув […]...
- МИТУРА ОЛЕКСАНДР МИТУРА ОЛЕКСАНДР (кінець XVI – перша половина XVII ст.) – давньоукраїнський поет, видавець, культурний і освітній діяч. Належав до Києво-Печерського науково-літературного гуртка, який утворився на початку XVII ст. при Києво-Печерському монастирі. Тут довкола його архімандрита Єлисея Плетенецького об’єдналися поети, перекладачі, видавці, теологи (Іов Борецький, Захарія Копистенський, Гаврило Дорофейович та ін.), які прагнули піднести роль і […]...
- “І задзвеніли в серці звуки” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі!.. Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі. (Олександр Олесь) Олександр Олесь – талановитий поет, драматург, яскравий представник символізму в літературі, який збагатив її задушевністю, ніжними почуттями і багатою внутрішньою силою, виразивши українську філософію буття, глибокий гуманізм. Він європеїзував українську лірику, став […]...
- Записки Українського наукового товариства в Києві “Записки Українського наукового товариства в Києві” – неперіодичне видання Українського наукового товариства у Києві (1908-18). Всього 18 книг, останню було майже повністю знищено. Друкувалися матеріали історичної, філологічної, а на початках і природничої секцій. Містять наукові праці І. Франка, В. Перетца, М. Сумцова, С. Маслова, О. Шахматова, Б. Грінченка, М. Возняка та багатьох інших. Окремі томи […]...
- КАТРЕНКО ОЛЕКСАНДР КАТРЕНКО ОЛЕКСАНДР (сир. – Катрухін Олександр, ін. псевд. – Кирпатий Олександр, Хомівченко Олександр; 14.10.1859 – р. см. невід.) – письменник. Належав до генерації українських літераторів, яка дебютувала в 90-х роках XIX ст. з новими темами й новою чи оновленою формою і названа І. Франком “молодою Україною”. Збереглися нечисленні відомості про життєвий шлях Олександра Катренка: жив […]...
- “Я був задуманий на більше” (Олександр Довженко) – Олександр Довженко (1894-1956) – Українська література 1940-1950 років Довженко належить до обраних, життя яких у творчості триває й посмертно. Іван Кошелівець Великий письменник, кінорежисер, засновник поетичного кіно, творець жанру кіноповісті, Олександр Довженко органічно поєднав у своїй творчості кращі надбання світової і національної культури. Найвищими художніми критеріями митець вважав красу і “чисте золото правди”. Тоталітарна влада намагалася зламати художника, деформувати його талант, проте він […]...
- КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (1837, посад Крюково, передмістя Кременчука – 11.10.1881, Піза, Італія) – український і російський філолог – славіст, історик, археолог, етнограф. Народився в сім’ї чиновника дворянського походження. Закінчив Полтавську гімназію (1853), згодом – Московський університет (1857). У 1857-1862 рр. учителював у середніх навчальних закладах Москви. 1862 р. заарештований за антиурядову діяльність, але за браком доказів […]...
- КОЗЛОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОЗЛОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (01.11.1876, с. Горуцьке, тепер Гірське Львівської обл. – 14.08.1898, с. Гребенне, тепер Жешувського воєводства, Польща) – поет. З сім’ї священика. Навчався в гімназії м. Новий Санч, потім у польській гімназії м. Перемишля. З 1895 р. навчається у Вищій політехнічній школі м. Львова, де почав писати вірші. Захоплювався творами Т. Шевченка й С. Руданського, […]...
- Олександр Столєтов, російський фізик Олександр Григорович Столєтов ( 1839 – 1896 ) – російський фізик, заслужений професор Московського університету. Дитинство і юність Видатний російський фізик Олександр Григорович Столєтов народився 10 серпня 1839 року. Мати, Олександра була освіченою жінкою, вона навчила своїх дітей російської мови та арифметики на той час як вони пішли в школу. До чотирьох років він вже […]...
- ШИШАЦЬКИЙ-ІЛЛІЧ ОЛЕКСАНДР ШИШАЦЬКИЙ-ІЛЛІЧ ОЛЕКСАНДР (1828, м. Олішевка, тепер с. Красилівка Козелецького р-ну Чернігівської обл. – 02.03.1859, Чернігів) – фольклорист, етнограф, поет. Народився в сім’ї священика. Закінчив Чернігівську духовну семінарію. Працював писарем у Чернігівському губернському правлінні. Під впливом знайомства з М. Білозерським, П. Кулішем та іншими українськими діячами записував народну творчість, збирав етнографічні матеріали, багато з яких надсилав […]...
- НАУМЕНКО ВОЛОДИМИР НАУМЕНКО ВОЛОДИМИР (19.07.1852, м. Новгород-Сіверський, тепер Чернігівської обл. – 03.07.1919, Київ) – громадсько-політичний діяч, педагог, науковець. Народився у сім’ї вчителя, яка походила з козацького роду, що осів за часів Гетьманщини на Лубенщині. Юність В. Науменка припала на роки національно-культурного піднесення в Україні. Визначною подією в його житті стало близьке знайомство з українським енциклопедистом М. Максимовичем, […]...
- Олександр Потебня Олександр Потебня народився 22 вересня 1835 року в селі Гаврилівці на Сумщині. Він закінчив гімназію у польському місті Радомі та історико-філологічний факультет Харківського університету. Після захисту магістерської дисертації 1860 року Потебня продовжив навчання у Берліні, а 1874 року захистив докторську дисертацію. Професор Харківського університету і лідер харківської школи мовознавства, Потебня був також редактором та видавцем […]...
- КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЗАСПІВ Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну. Розкажу вам про минуле, Що вже мохом поросло, Що, нащадками забуте, За водою поплило. Перед вами стародавні Пройдуть хвилями часи, Із могил до вас озвуться Наших предків голоси. Наших предків, що блукали По страховищах-лісах, Що з природою змагались Тільки […]...
- ПОТЕБНЯ ОЛЕКСАНДР ПОТЕБНЯ ОЛЕКСАНДР (22.09 1835, х. Манів поблизу с. Гаврилівка, тепер с. Гришине Роменського р-ну Сумської обл. – 11.12.1891, Харків) – мовознавець-філософ, етнограф, фольклорист, теоретик літератури, дослідник поетики, психології творчості, засновник Харківської лінгвістичної школи, основоположник психологічного методу в літературознавстві. Член – кореспондент Петербурзької академії наук (з 1875), голова Харківського історико-філологічного товариства (з 1877), дійсний член Московського […]...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Іванович Кандиба) (1878-1944) ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ “Поет – завжди казкар”, – сказав якось М. Рильський. Справді, казковий погляд на світ породжує щемне відчуття його краси, спонукає людину до творчості. Саме таке сприйняття дійсності було притаманне поетові Олександру Олесеві (справжнє прізвище – Олександр Іванович Кандиба), який народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля, що на […]...
- Олександр Афанасьев-Чужбинський (1816-1875) Невелику україномовну поетичну спадщину залишив Олександр Степанович Афанасьєв-Чужбинський, складається вона з 22 оригінальних віршових творів (не рахуючи запису трьох народних пісень із ознаками певного авторського варіювання тексту). Проте й цей доробок досить промовистий у літературному контексті своєї доби; чи не кожен вірш поета різними гранями вписаний у рішення тих чи тих ключових проблем змістового і […]...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ МИТЕЦЬ ВИСОКОЇ ПОЕЗІЇ, КРАСИ Й ГАРМОНІЇ Зі спогадів про Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандибу) Ганна Трекова, сестра Олександра Олеся: “І з боку матері, і з боку батька ми мали міцне коріння: з боку батька – чумаків, з боку матері – кріпаків. Народилися в місті Білопіллі на Сумщині – у невеликому містечку, де лише на двох […]...
- Чари ночі – Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх, І з дивним ранком ніч злилась І як мені розняти їх?! В обіймах з радістю журба, Одна летить, друга спиня… І йде між ними боротьба, І дужчий хто – не знаю я… * * * Тепер в маю, тепер весною, Коли цвіте весь божий […]...
- МИКИТА КОЖУМ’ЯКА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (Скорочено) Казка в чотирьох картинах Дійові особи Микита Кожум’яка. Батько (він же Старий Кожум’яка, Дід). Княгиня. Князь. Джура. Князівна. Дівчина. Посланець. Гонець. Воєводи. Сини. Парубок. Дівчинка. Діти. Юрба. КАРТИНА ПЕРША Палати Князя. Дівчина. Сумний наш Князь, Сумний наш Князь, Лягли йому на чоло хмари, Неначе ждуть нас знов удари, Неначе знов орда знялась… Княгиня. Ах, […]...
- ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ ПУШКІН (1799-1837) – ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА НА ПОЧАТКУ XIX ст Російський поет Олександр Пушкін народився у дворянській родині, яка шанувала народні традиції й культуру. Тобі вже відомо з попередніх класів, яку роль установленні поета відіграла його няня Орина Родіонівна. Саме ця проста жінка з народу розповідала йому казки й приповідки, що наближали хлопчика до таємничого світу російської душі. Ліцейська поезія Пушкіна вражає передусім своєю життєрадісністю. […]...
- ДУХНОВИЧ ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ ОЛЕКСАНДР (24.04.1803, с. Тополя, тепер Гумєнського округу, Словаччина – 30.03.1865, м. Пряшів, Словаччина) – письменник, педагог, журналіст, видавець, культурно-громадський діяч, просвітитель. Закінчив Ужгородську гімназію (1821) та богословську семінарію (1827). Працював архіваріусом, нотаріусом при канцеляріях Пряшівської та Мукачівської єпархій. З 1844 р. – канонік Пряшівської єпархії. У 1847 – 1848 рр. – депутат Угорського сейму, […]...
- По дорозі в казку – Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Етюд на 3 картини І картина Ліс. Ніч. Люде. Сплять, обираються спати. Убрання не має ознак нації й часу. Він. Юрба {старі, молоді; чоловіки, жінки, діти). Дівчина. Окремі голоси з юрби: – Сьогодні тепло так, що можна не вкриватись. – Гляди, щоб вранці бігать не прийшлось та грітись. – А так! Мороз одурювать уміє… Сховається […]...
- КОРСУН ОЛЕКСАНДР КОРСУН ОЛЕКСАНДР (псевд. – Антипенко; 08.06.1818, с. Богданівська Антипівка, тепер Ростовської обл,, Росія – 06.11.1891, там само) – поет – романтик, видавець, перекладач, мемуарист. Походив із поміщицької родини. Початкову освіту здобув удома. Закінчив юридичний відділ Харківського університету (1842). Належав до студентської громади на чолі з М. Костомаровим. У 1847 – 1860 рр. – столоначальник у […]...
- Борис Грінченко (1863 – 1910) Б. Грінченко був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець (“Словарь української мови”), фольклорист та етнограф (“Этнографические материалы, собранные в Черниговской й соседней с ней губерниях”), педагог, публіцист, організатор видавничої справи, бібліограф. Письменника шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні сучасники. Народився Борис Дмитрович Грінченко […]...
- Життя і творчість Бориса Грінченка (1863 – 1910) Б. Грінченко був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець (“Словарь української мови”), фольклорист та етнограф (“Этнографические материалы, собранные в Черниговской й соседней с ней губерниях”), педагог, публіцист, організатор видавничої справи, бібліограф. Письменника шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні сучасники. Народився […]...
- Римарій, або Римівник Римарій, або Римівник – словник рим, вживаних у певній національній поезії відповідної історичної доби. Такі словники добре відомі західноєвропейському літературознавству, зокрема в Іспанії (П.-Б. Кампой), у Франції (Ф. Мартінон) тощо. В Україні над Р. працював С. Караванський, у діаспорі – Лідія Далека. В 1979 у видавництві “Наукова думка” (Київ) з’явився “Словник українських рим”, упорядкований А. […]...
- Олександр ОЛЕСЬ (1878-1944) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Олександр Олесь Олександр Іванович Кандиба (Олександр Олесь – літературний псевдонім) народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля Харківської губернії (нині – Сумська область). Батьків рід був чумацьким, материн – селянський. Батько майбутнього поета працював на рибних промислах на Волзі, де й загинув, коли Олександрові виповнилося 11 років. Мати залишилася “з трьома дітьми й […]...
- Олександр Невський Образ Олександра Невського стоїть в одному ряду з такими російськими богатирями, як Ілля Муромець, Добриня Микитич. Але це не вигаданий персонаж. Олександр Невський був князем Великого Новгорода, Києва та стародавнього Володимира. Олександр був сином російського князя Ярослава. Ще до настання повноліття, в дитячому віці, батько залишав його замість себе управляти Великим Новгородом. Заміщаючи Ярослава, Олександр […]...
- Шкільний твір на тему – Великі українці. Олександр Петрович Довженко – Твір-біографічний опис з елементами цитування . Олександр Петрович Довженко народився 10 вересня (29 серпня) 1894 в селі Вьюніщи, передмістя містечка повіту Сосниці, Чернігівської губернії. У 1914 закінчив Глухівський вчительський інститут. У кіно працював з 1925 року. У той час зближувався з українською кіноорганізацією ВУФКУ (Всеукраїнське Фото Кіно Управління) і почав з ним співробітничати. В той же час готується до роботи […]...
- КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (псевд. – Олександр Переходовець, Верниволя, Галайда, Горовенко, Журавель та ін.; 18.08.1836, х. Переходівка, тепер с. Ніжинського р-ну Чернігівської обл. – 12.12.1900, Київ) – письменник, педагог, журналіст, громадський діяч. Навчався у Чернігівській гімназії, Ніжинському ліцеї. Брав участь у Кримській війні (1854). Член полтавської та київської громад, активний організатор недільних і вечірніх шкіл для народу, […]...
- АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ (псевд. і крипт. Андыбер, Дон-Кихот Не-Ламанчский, Каневский А., Канівець Ол., Канівський та ін.; 28.03.1845, Канів, тепер Черкаської обл. – 22.07.1902, Київ) – історик, фольклорист, літератор, педагог, громадсько-культурний діяч. Брат М. О. Андрієвського. Народився в сім’ї вчителя Канівського повітового дворянського училища. Після закінчення Київської гімназії навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету, де в той […]...
- ЯРОСЛАВ МУДРИЙ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Після ката Святополка, Що замучив трьох братів, Брат четвертий на престолі, Ярослав розумний, сів. Святополком окаянним Все зруйноване було. Бідувало бідне місто, Бідувало і село. І усю свою увагу Ярослав звернув на лад. І небавом Україна Зацвіла, як пишний сад. І небавом знову люди Багатіти почали, І Дніпром човни чужинців Знову в Київ поплили. Греки, […]...
- Павлович Олександр (19 вересня 1819 – 25 грудня 1900) Павлович Олександр Павлович Олександр – поет, громадський діяч, педагог. У 1847 р. закінчив Трнавську духовну семінарію, працював священиком. Свого першого вірша “Гори, гори зелененькі, як вас не видати…” присвятив передчасно померлим батькові і матері. Вже у віршах студентських років проявив любов до рідного народу. Вірний своєму народові залишився […]...
- Знайомство здалеку і зблизька – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ (Олександр Іванович Канди ба) 5 грудня 1878 – 22 липня 1944 З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! В обіймах з радістю журба. Одна летить, друга спиня… І йде між ними боротьба, І дужчий хто – не знаю я.. Олександр […]...
- Молода Україна “Молода Україна” – громадсько-політичний рух у Галичині 1870-90, ініційований І. Франком. Протистояв “москвофільству” та “народовству”. Представники “М. У.” репрезентували свої радикальні погляди на сторінках часописів “Друг”, “Громадський друг”, “Молот”, “Світ”, “Житє і слово”, “Народ”, прагнули європеїзації української культури, дотримувалися позитивістських поглядів на мистецтво, обстоювали міметичні принципи художньої творчості. Під такою назвою впродовж 1900-26 виходили періодичні […]...
- РУСОВА СОФІЯ РУСОВА СОФІЯ (18.02.1856, с. Олешня, тепер Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. – 05.02.1940, м. Прага) – педагог, громадська діячка, літературний критик, публіцист. Походила з аристократичної родини, що прибула в Україну з Сибіру. Батько Федір Ліндфорс – швед, мати Ганна Жерве – французького походження. У 1866-1871 рр. навчалася в гімназії у Києві. Зблизилася з родинами Старицьких-Лисенків, була […]...
- ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО (1894-1956) – З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Олександр Петрович Довженко народився 10 вересня 1894 р. в с. В’юнище (нині смт. Сосниця), що на Чернігівщині, у родині неписьменних селян. Батьки мали 14 дітей, із яких вижило лише двоє Сашко та Поліна, майбутній лікар. Олександр Довженко спочатку навчався в Глухівському вчительському інституті, потім учителював у Житомирі, Києві. Він мріяв навчатися в Академії мистецтв, бо […]...
- “Згоріть у житті – єдине щастя!” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років У річищі розвитку західноєвропейської символістичної драматургії яскраво розвивався Олександр Олесь, виступаючи провідником символістських форм в українській драмі. У п’єсах він залишився неперевершеним ліриком, висвітливши духовне обличчя героїв, протиставивши антигуманиий світ їх світлим мріям і сподіванням. Він поєднав символістську поетику з неоромантичним змалюванням героя, що засвідчила новаторська книга “Драматичні етюди” (1914). Олесь-символіст утвердив новий жанровий різновид […]...