ШИШАЦЬКИЙ-ІЛЛІЧ ОЛЕКСАНДР
ШИШАЦЬКИЙ-ІЛЛІЧ ОЛЕКСАНДР (1828, м. Олішевка, тепер с. Красилівка Козелецького р-ну Чернігівської обл. – 02.03.1859, Чернігів) – фольклорист, етнограф, поет.
Народився в сім’ї священика. Закінчив Чернігівську духовну семінарію. Працював писарем у Чернігівському губернському правлінні. Під впливом знайомства з М. Білозерським, П. Кулішем та іншими українськими діячами записував народну творчість, збирав етнографічні матеріали, багато з яких надсилав до збірників П. Куліша, А. Метлинського, П. Галагана. Найбільшу кількість записів надрукував у газеті “Черниговские губернские ведомости” протягом 1852 – 1859 рр. (у 1854-1859 рр. був редактором їх неофіційної частини). Це – історико-етнографічні описи міст і сіл Козелецького повіту, народні казки, легенди, перекази, замовляння, загадки, прислів’я та приказки, описи обрядів і звичаїв, словник козелецької говірки.
Учений робив також спробу теоретичних досліджень. Найцікавіші праці О. Шишацького-Ілліча – “О народном язьгке и говорах Козелецкого уезда” (1853), “Местечко Олишевка (Козелецкого уезда Черниговской губернии) в историческом и зтнографическом отношении” (1854), “О памятниках местной народности” (1855). Півтори тисячі прислів’їв і приказок з коментарями, поясненнями й додатками народних пісень та оповідань увійшли до “Сборника малороссийских пословиц и поговорок” (1857). За висловом А. Лазаревського, це був на той час найкращий і найповніший збірник малих жанрів українського фольклору. В останні роки життя вчений розширив і доповнив це видання, але передчасна смерть обірвала його працю. Доля рукопису невідома, так само як і майже трьох тисяч народних пісень, записаних ним.
Ще в шкільні роки О. Шишацький-Ілліч писав поезії в стилі народних пісень. У 1856- 1857 рр. видав дві поетичні книги під загальною назвою “Українська квітка”. Вірші ті не позначаються особливою оригінальністю, вони наслідують твори Т. Шевченка. Як поет О. Шишацький-Ілліч належав до фольклорно-романтичної стильової течії.
Літ.: А. В. Шишацкий-Иллич (Некролог)// Чернигов. губернские ведомости. 1859. № 11; Балашівна Катря. Олександр Васильович Шишацький-Ілліч // Зоря. 1888. № 16.
Л. Іваннікова
Related posts:
- БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА (1833, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівка Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 11.06.1896, м. Борзна) – фольклорист і етнограф. Брат Ганни Барвінок і Василя Білозерського. Навчався у Петербурзі. Присвятив себе журналістсько-видавничій діяльності. Редагував “Черниговские губернские ведомости”, видав збірник “Южнорусские летописи, открытые и изданные Н. Белозерским” (1856). Чимало зібраних ним пісень уміщено в […]...
- Петро Ілліч Чайковський Петро Ілліч Чайковський народився 7 травня 1840 в Камо-Воткінському Заводі (нині м Воткинськ), в сім’ї освіченої, з достатком. Музикантів в родині не було, але були любителі музики, регулярно влаштовувалися музичні вечори з фортепіанною музикою, співом. Музичні здібності у Чайковського проявилися рано, в п’ять років він уже грав на фортепіано, знав нотну грамоту і записував свої […]...
- Життєвий і творчий шлях – Борис Ілліч Олійник – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 60-90-х років ХХ століття Знакова постать України кінця XX – початку XXI століть, поет, громадський діяч, академік Національної академії наук України (1990 p.), лауреат Державної премії СРСР (1975р.) і Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1983 p.), Герой України (2005 р.). Борис Олійник – автор понад 40 книг, віршів, есе, статей, які друкувалися в Україні, в усіх республіках […]...
- КАТРЕНКО ОЛЕКСАНДР КАТРЕНКО ОЛЕКСАНДР (сир. – Катрухін Олександр, ін. псевд. – Кирпатий Олександр, Хомівченко Олександр; 14.10.1859 – р. см. невід.) – письменник. Належав до генерації українських літераторів, яка дебютувала в 90-х роках XIX ст. з новими темами й новою чи оновленою формою і названа І. Франком “молодою Україною”. Збереглися нечисленні відомості про життєвий шлях Олександра Катренка: жив […]...
- Малорусский литературный сборник “Малорусский литературный сборник” – одне з перших літературних українських видань збірникового типу, з’явилося в Саратові (1859) в упорядкуванні Д. Мордовця, за участю М. Костомарова. Тут друкувалися: поема “Козаки і море” Д. Мордовця, його переклад “Вечора проти Івана Купала” М. Гоголя, а також поезії М. Костомарова (“Брат із сестрою”, “Зірка”, “Ластівка” та ін.), ряд казок (“Коза-дереза”, […]...
- Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Двадцять п’ять останніх років життя поет Олександр Олесь жив поза межами України. Його повернення додому було поступовим. У роки незалежності твори Олександра Олеся увійшли до шкільних підручників із літератури 2014 року соціальні мережі заповнив його вірш “Європа мовчала”, написаний ще 1931 року. Справжнє прізвище – Олександр Іванович Кандиба. Олесем його називала дружина. Тому поет почав […]...
- КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (1837, посад Крюково, передмістя Кременчука – 11.10.1881, Піза, Італія) – український і російський філолог – славіст, історик, археолог, етнограф. Народився в сім’ї чиновника дворянського походження. Закінчив Полтавську гімназію (1853), згодом – Московський університет (1857). У 1857-1862 рр. учителював у середніх навчальних закладах Москви. 1862 р. заарештований за антиурядову діяльність, але за браком доказів […]...
- Олександр Афанасьев-Чужбинський (1816-1875) Невелику україномовну поетичну спадщину залишив Олександр Степанович Афанасьєв-Чужбинський, складається вона з 22 оригінальних віршових творів (не рахуючи запису трьох народних пісень із ознаками певного авторського варіювання тексту). Проте й цей доробок досить промовистий у літературному контексті своєї доби; чи не кожен вірш поета різними гранями вписаний у рішення тих чи тих ключових проблем змістового і […]...
- ПИПІН ОЛЕКСАНДР ПИПІН ОЛЕКСАНДР (06.04.1833, Саратов – 09.12.1904, Петербург) – російський історик літератури і фольклорист. О. Пипін – представник культурно-історичної школи у літературознавстві. Академік Петербурзької АН з 1896 р. Професор Петербурзького університету (з 1860), активний співробітник журналів “Отечественнне записки”, “Современник”, “Вестник Европы”. Автор близько 1200 праць з історії давньої і пової російської літератури, історії суспільної думки, слов’янських […]...
- ПЛАНИ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ – ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ – 7 КЛАС 1.Поняття про художній світ твору. (Це реальний світ, пропущений крізь свідомість автора, змодельований його уявою. Це творче осмислення світу.) 2.Роль натхнення у роботі над твором мистецтва. (Натхнення – особливий стан митця, за якого у нього розігрується творча уява.) 3.Велика сила мистецтва. (Мистецтво робить людину людиною.) Жанрово-тематичне розмаїття українських народних пісень 1.Особливості народних пісень. (Існують в […]...
- “І задзвеніли в серці звуки” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі!.. Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі. (Олександр Олесь) Олександр Олесь – талановитий поет, драматург, яскравий представник символізму в літературі, який збагатив її задушевністю, ніжними почуттями і багатою внутрішньою силою, виразивши українську філософію буття, глибокий гуманізм. Він європеїзував українську лірику, став […]...
- КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (псевд. – Олександр Переходовець, Верниволя, Галайда, Горовенко, Журавель та ін.; 18.08.1836, х. Переходівка, тепер с. Ніжинського р-ну Чернігівської обл. – 12.12.1900, Київ) – письменник, педагог, журналіст, громадський діяч. Навчався у Чернігівській гімназії, Ніжинському ліцеї. Брав участь у Кримській війні (1854). Член полтавської та київської громад, активний організатор недільних і вечірніх шкіл для народу, […]...
- КОРСУН ОЛЕКСАНДР КОРСУН ОЛЕКСАНДР (псевд. – Антипенко; 08.06.1818, с. Богданівська Антипівка, тепер Ростовської обл,, Росія – 06.11.1891, там само) – поет – романтик, видавець, перекладач, мемуарист. Походив із поміщицької родини. Початкову освіту здобув удома. Закінчив юридичний відділ Харківського університету (1842). Належав до студентської громади на чолі з М. Костомаровим. У 1847 – 1860 рр. – столоначальник у […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1.Народні пісні – справжня окраса українського фольклору. 2. Найпоширеніші мотиви українських народних пісень про кохання. 3.Мотив вірності та мотив зрадливого кохання в українських народних піснях. 4. “Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава” (О. Довженко). 5.Тема нелегкої жіночої долі в українських народних родинно-побутових піснях 6.Відбиття морально-етичних ідеалів у родинно-побутових піснях. 7.Гумор […]...
- КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЗАСПІВ Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну. Розкажу вам про минуле, Що вже мохом поросло, Що, нащадками забуте, За водою поплило. Перед вами стародавні Пройдуть хвилями часи, Із могил до вас озвуться Наших предків голоси. Наших предків, що блукали По страховищах-лісах, Що з природою змагались Тільки […]...
- Зоря галицькая яко альбум на год 1860 “Зоря галицькая яко альбум на год 1860” – “перший галицький літературний альманах на велику скалю” (І. Франко), виданий 1860 у Львові Б. Дідицьким з активною допомогою Я. Головацького і О. Духновича. Альманах об’єднав літературні сили Галичини і Закарпаття, представників різних політичних і стильових орієнтацій старшого і молодшого поколінь. У белетристичних відділах (“Поезія”, “Повісті”) заслуговували на […]...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ МИТЕЦЬ ВИСОКОЇ ПОЕЗІЇ, КРАСИ Й ГАРМОНІЇ Зі спогадів про Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандибу) Ганна Трекова, сестра Олександра Олеся: “І з боку матері, і з боку батька ми мали міцне коріння: з боку батька – чумаків, з боку матері – кріпаків. Народилися в місті Білопіллі на Сумщині – у невеликому містечку, де лише на двох […]...
- МИКИТА КОЖУМ’ЯКА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (Скорочено) Казка в чотирьох картинах Дійові особи Микита Кожум’яка. Батько (він же Старий Кожум’яка, Дід). Княгиня. Князь. Джура. Князівна. Дівчина. Посланець. Гонець. Воєводи. Сини. Парубок. Дівчинка. Діти. Юрба. КАРТИНА ПЕРША Палати Князя. Дівчина. Сумний наш Князь, Сумний наш Князь, Лягли йому на чоло хмари, Неначе ждуть нас знов удари, Неначе знов орда знялась… Княгиня. Ах, […]...
- Мотиви й образи народних пісень у поезіях О. Олеся – 8 клас – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ О. Олесь входить в літературу як співець кохання. Він почав писати ще в дитинстві, коли йому було приблизно дев’ять років. Значний вплив на формування майбутнього поета мали народні пісні. Як відомо, О. Олесь любив награвати собі на музичних інструментах, коли створював свої вірші. На його думку, музика може передати почуття душі найкраще, тому його вірші […]...
- БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (псевд. і крипт. – Подолянин; А..; Олег; Александер Б.; Австрієць; Олекс. Барв.; Ол. Барв.; Ол. Б.; Б-ський Олександр; Б-ський Ол.; Б-нський, Олександр Гр-ч; Барв. Ал.; О. Б.; 08.06.1847, с. Шляхтинці, тепер Гнізднчка на Тернопільщині – 25.12.1926, Львів) – громадсько-культурний діяч, педагог, історик літератури, редактор, публіцист. Народився в багатодітній родині священика. Початкову освіту здобув […]...
- “Згоріть у житті – єдине щастя!” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років У річищі розвитку західноєвропейської символістичної драматургії яскраво розвивався Олександр Олесь, виступаючи провідником символістських форм в українській драмі. У п’єсах він залишився неперевершеним ліриком, висвітливши духовне обличчя героїв, протиставивши антигуманиий світ їх світлим мріям і сподіванням. Він поєднав символістську поетику з неоромантичним змалюванням героя, що засвідчила новаторська книга “Драматичні етюди” (1914). Олесь-символіст утвердив новий жанровий різновид […]...
- Гербовники Гербовники (польск. herb, від нім. Еrbе – спадщина) – збірники, в яких вміщено малюнки гербів, їх описи та родоводи власників гербів. У середньовічній Європі поява Г. пов’язана з інститутом рицарства (представлення учасників турнірів відбувається за допомогою Г.). Найдавніший, Цюріхський Г., датується XIV ст. У польських Г. XV-XVIII ст. зафіксовано геральдику української шляхти. В Україні герби […]...
- Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних! Я хочу вам про рідний край казать… Я хочу ними кидать і влучать В серця катів і зрадників гидких. Не слів мені, а іскр блискучих і палких! Хай кида іскрами вогонь моїх промов, Ах, мій народ з катами вмісті йшов, Сам скутий раб – заковував других. Не слів […]...
- Везли їх, зранених в борні з солдатами – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Везли їх, зранених в борні з солдатами, Везли їх, стомлених в тюрмі за гратами, Везли, щоб там, в краях холодних, Згноїти велетнів народних, Крилаті іскри потушить І знов дурити і душить. В сльозах затриманих, з палкими муками, Вони прощалися з полями, з луками, Навік прощались з краєм рідним, З своїм сліпцем – народом бідним, Неслись […]...
- О слово рідне! Орле скутий!.. – Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. ПРО ТВІР Рід […]...
- КОЗЛОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОЗЛОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (01.11.1876, с. Горуцьке, тепер Гірське Львівської обл. – 14.08.1898, с. Гребенне, тепер Жешувського воєводства, Польща) – поет. З сім’ї священика. Навчався в гімназії м. Новий Санч, потім у польській гімназії м. Перемишля. З 1895 р. навчається у Вищій політехнічній школі м. Львова, де почав писати вірші. Захоплювався творами Т. Шевченка й С. Руданського, […]...
- Для всіх ти мертва і смішна – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Для всіх ти мертва і смішна, Для всіх ти бідна і нещасна, Моя Україно прекрасна, Пісень і волі сторона. Поглянь: народ твій – раб з рабів, Чужими й рідними забутий, Гниє віки в недолі лютій І віру в долю загубив. О дух України! Орел! Дух вільний, смілий і високий, Злети, стурбуй цей мертвий спокій І […]...
- МАРКОВИЧ ОПАНАС МАРКОВИЧ ОПАНАС (псевд. – А. М.; М-ч А. В.; Опанас; 08.02.1822, с. Кулажинці, тепер Гребінківського р-ну Полтавської обл. – 01.09.1867, Чернігів) – фольклорист і етнограф. Освіту здобув на історично-філологічному факультеті Київського університету (1843 – 1847). Ще студентом брав участь у фольклорно-діалектологічній експедиції, записував фольклор по селах Полтавщини. 1845 р. вийшла перша публікація “О гадании малороссиян […]...
- КАЗКА ПРО РИБАЛКУ ТА РИБКУ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ Історія створення Олександр Пушкін написав “Казку про рибалку та рибку” в Болдіно 1833 р. на підставі розповідей Орини Родіонівни, які ретельно записував. У російському фольклорі широко побутує казка “Жадібна баба”. Однак разом з тим поштовхом для написання “Казки про рибалку та рибку” стало також знайомство поета зі збіркою “Казки для дітей і родини” братів Я. […]...
- Прихований богатир (Олександр Олесь “Микита Кожум’яка”) – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Люди часто судять про інших, спираючись на своє перше враження. Але не завжди такі міркування виявляються правильними. Багато людей пізніше змінюють свою думку, бачачи чемність та хоробрість, яких не помічали раніше. Знаю одного героя, про якого перша думка також була несправедливою. Микита Кожум’яка – людина, про яку одразу не скажеш, що вона дужа та розумна. […]...
- Поет-лірик Олександр Олесь Cкладним і суперечливим був життєвий і творчий шлях талановитого українського поета-лірика Олександра Олеся, який увійшов у літературу напередодні революції 1905-1907 рр. Народився О. Олесь (справжнє ім’я і прізвище Олександр Іванович Кандиба) 4 грудня 1878 року в селі Верхосулі поблизу Білопілля на Сумщині. Тут минало й дитинство майбутнього поета. Від природи чутлива до краси душа малого […]...
- АФАНАСЬЄВ-ЧУЖБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР АФАНАСЬЄВ-ЧУЖБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (спр. прізв. Афанасьєв, псевд. – Невідомий, Лубсиц, Пустинник, Недолин та ін.; 11.03.1816, с. Ісківці, тепер Лубенського р-ну Полтавської обл. – 18.09.1875, Петербург) – український і російський письменник, етнограф, історик, мовознавець. Народився в родині поміщика, батько – росіянин, мати – українка. У 1829 – рр. навчався в Ніжинському ліцеї, в 1836 – 1843 рр. […]...
- Олександр Олександрович Блок (16.11.1880 – 07.08.1921) Російський поет. Книги поезій “Вірші про Прекрасну Даму”, “Несподівана Радість”, “Снігова маска”, “Земля в снігу”, “Нічні годинник”, “Вірші про Росію”, “За межею минулих літ”, “сивий ранок”; цикли віршів “Роздоріжжя”, “Бульбашки землі”, “Фаїна”, “Осіння любов”, “Вільні думки”, “Страшний світ”, “Ямби”, “Італійські вірші”, “арфи і скрипки”, “Кармен”, ” Родина “; поеми “Нічна фіалка”, “Солов’їний […]...
- Олександр Корнійчук Олександр Корнійчук “…Бути у творчості не тільки професіональним літератором, а й громадським, політичним діячем для мене це невіддільне” ‘,- так визначав своє творче кредо Олександр Євдокимович Корнійчук – визначний представник культури чи субкультури соціалістичного реалізму, “еталонний” діяч-письменник, сформований у роки радянської влади. Він зібрав щедрий урожай чинів і “громадсько-політичних” відзнак: упродовж багатьох років – член […]...
- Олександр Довженко і тоталітарна система Олександр Петрович Довженко народився 10 вересня 1894 р. на околиці містечка Сосниці Чернігівської області над річкою Десною в родині козака-хлібороба. Тут пережив він “і перші радощі, і вболівання, і чари захоплень дитячих…” Відомості про дитячі роки майбутнього митця містяться в автобіографічній повісті “Зачарована Десна”. Усе, що розповідає автор, – чистісінька правда, а не художній вимисел. […]...
- ТЕМИ НАУКОВИХ (КУРСОВИХ ДИПЛОМНИХ, МАГІСТЕРСЬКИХ) Теми наукових (курсових дипломних, магістерських) робіт з фольклору Дохристиянські вірування українців і поетичний світ. Образи язичницьких богів в українській календарно-обрядовій поезії. Замовляння на Поліссі. Синтез ритуалу і слова в українських замовляння. Дитячий фольклор Східного Полісся. Легенди і перекази Глухівщини. Зимовий фольклор рідного краю. Весільні пісні жителів мого села. Культ вогню і води в українських весільних […]...
- СУМЦОВ МИКОЛА СУМЦОВ МИКОЛА (18.04.1854, Петербург – 12.09.1922, Харків) – літературознавець, фольклорист, етнограф, історик культури, суспільний діяч. Народився в сім’ї нащадків української старшини. Закінчив Харківську гімназію та історико-філологічний факультет Харківського університету (1875). Прослухав курси лекцій з історії літератури й філософії Гейдельберзького (Німеччина) університету (1876). Після захисту кандидатської дисертації призначений доцентом кафедри російської літератури Харківського університету. 1881 р. […]...
- ДУМИТРАШКО КОСТЯНТИН ДУМИТРАШКО КОСТЯНТИН (псевд і крипт. – К. Д. Думитрашков, К. Д. Копитько, К. Д., К. Д. м. т. р. ш. ко; 1814, м. Золотоноша, тепер Черкаської обл. – 07.05.1886, Київ) – письменник. Народився в сім’ї священика. Закінчив Київську духовну академію (1839). У 1839-1864 рр. – професор російської словесності Київської духовної семінарії, з 1870 р. – […]...
- Олександр Сергійович Пушкін (6.06.1799 – 28.01.1837) Російський поет. Роман у віршах “Євгеній Онєгін”; поеми “Руслан і Людмила”, “Кавказький полонений”, “Гаврилиада”, “Брати розбійники”, “Бахчисарайський фонтан”, “Цигани”, “Граф Нулин”, “Полтава”, “Будиночок в Коломні”, “Анджело”, ” мідний вершник; казки у віршах “Казка про попа і працівника його Балду”, “Казка про рибака і рибку”, “Казка про мертву царівну і про сім богатирів”, […]...
- Олександр Михайлович Підсуха (нар. 1918) ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА Додаткова біографія Олександр Михайлович Підсуха увійшов в українську літературу одночасно з такими письменниками-воїнами, як О. Гончар, Г. Тютюнник, П. Воронько та ін. Він народився 16 жовтня 1918р. в с. Ніжиловичах на Київщині в родині сільського коваля. Закінчивши семирічку в сусідньому селі, пішов на робітфак Київського лінгвістичного інституту, а за два роки […]...