Молода Україна
“Молода Україна” – громадсько-політичний рух у Галичині 1870-90, ініційований І. Франком. Протистояв “москвофільству” та “народовству”. Представники “М. У.” репрезентували свої радикальні погляди на сторінках часописів “Друг”, “Громадський друг”, “Молот”, “Світ”, “Житє і слово”, “Народ”, прагнули європеїзації української культури, дотримувалися позитивістських поглядів на мистецтво, обстоювали міметичні принципи художньої творчості. Під такою назвою впродовж 1900-26 виходили періодичні видання у Львові та Києві, зокрема, однойменний часопис (1900-06) у Львові за редакцією М. Залітача, А. Крушельницького, Я. Стефановича та ін., літературно-художній журнал для дітей (1906; 1907-12; 1914) у Києві за редакцією Олени Пчілки – додаток до “Рідного краю”. Спроби ототожнення “М. У.” з новою генерацією українських письменників (модерністами) – безпідставні, спричинені поверховими асоціаціями з “Молодою Польщею” тощо без урахування якісних посутніх їх особливостей. Насправді споріднені риси з “Молодою Польщею”, “Молодою Бельгією”, “срібним віком” у Росії виявили “Молода муза”, “Українська хата”.
Related posts:
- ДІТИ – СЕ НАШ ДОРОГИЙ СКАРБ, СЕ НАША НАДІЯ, СЕ – МОЛОДА УКРАЇНА Ольга Петрівна Драгоманова (по чоловікові Косач) Ці слова належать людині, яка все життя присвятила справі розвитку української культури, невтомно й самовіддано працювала в ім’я відродження української нації. Звати цю людину Ольга Петрівна Драгоманова (по чоловікові Косач). Псевдонім, який вона собі обрала і під яким найчастіше друкувалася, – Олена Пчілка. Поетеса, автор прозових та драматичних творів, перекладач, науковець, фольклорист і етнограф, публіцист, […]...
- Комар “Комар” – сатирично-гумористичний журнал, що виходив у Львові 1900-16 двічі на тиждень за редакцією І. Кунцевича. Тут друкувалися твори К. Устияновича, І. Франка, М. Павлика, С. Бердяева, В. Пачовського та ін. Відновлений як двотижневик (1933-39) за редакцією М. Чубатого (видавець І. Тиктор). На його сторінках з’являлися гуморески Юрія Вухналя, Тиберія Горобця (псевдонім С. Чарнецького) та […]...
- Молода муза “Молода муза” – літературне угруповання українських письменників, діяло у Львові протягом 1906-09 як клуб літераторів. До “М. м.” належали В. Бирчак, П. Карманський, Б. Лепкий, О. Луцький, В. Пачовський, С. Твердохліб, С. Чарнецький, М. Яцків. Близькими до цієї групи були письменники: Ф. Коковський, М. Рудницький, О. Туринський, композитор С. Людкевич, скульптор М. Паращук, маляр І. […]...
- Нова рада “Нова рада” – літературно-художній альманах, виданий 1908 за редакцією М. Старицького, Олени Пчілки, Людмили Старицької-Черняхівської, І. Стешенка заходом Київського літературно-артистичного товариства. Один із найповажніших за змістом, Найавторитетніших за автурою альманахів. “Н. р.” була своєрідним продовженням альманаху “Рада”, підготовленого М. Старицьким у Києві і виданого двома частинами 1883-’84. Альманах відкривається фотопортретом М. Старицького та містить його […]...
- Воскресла Україна “Воскресла Україна” – збірка художніх творів, видана 1907 заходом товариства “Просвіта” у Львові. Назву дано за однойменним віршем О. Маковея, яким відкривається видання. У збірку увійшло оповідання з народного життя Б. Лепкого “За що?”, етнографічно-побутова оповідь “Сільські знахарі та баби-шептухи” (за М. Левицьким подав Е. О.; справжнє прізвище не встановлено), вірш А. Бобенка “Отаман” та […]...
- Альманах З-над хмар і з долин, угруповання Молода муза – зв’язок із зарубіжною літературою, нова драма на межі століть Мета (формувати компетентності): Предметні (знати про особливості угруповання “Молода муза”, діяльність цієї групи); Ключові (уміти знаходити та систематизувати інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань; усвідомлювати значення етичних норм в особистому та суспільному житті, прагнути їх дотримуватися; уміти пов’язувати події художнього твору з реальним життям і робити висновки; логічно висловлювати власні думки; давати оцінку […]...
- Молода Польща “Молода Польща” (“Mloda Polska”) – назва періоду розвитку польської літератури від кінця XIX ст. до початку 1-ої світової війни, походить від назви циклу програмних статей Амурського у краківському часописі “Zycie” (1898). “М. П.” у літературі постала як виразник естетики модернізму, пов’язаної з європейською “філософією життя” та бурхливим відродженням національної свідомості, характеризувалася складним переплетінням символістських, неоромантичних, […]...
- Літературний гурт “Молода муза” Чи не парадокс, що поетична назва літературноі групи, яка існувала у Львові на початку нашого століття, – “Молода муза”, досі пов’язана у нашій уяві не з молодістю і поезією, а, навпаки, із занепадництвом і чимось антипоетичним і антиєстетичним? На жаль, це так. Єдиною втіхою може бути те, що взагалі чули про “Молоду музу” лише ті, […]...
- Західна Україна “Західна Україна” – літературна організація. Діяла в 1925-33 у Харкові та Києві. Спочатку як секція спілки селянських письменників “Плуг”, а з квітня 1926 – як окрема літератур-но-мистецька спілка, що об’єднувала понад 50 письменників та художників, здебільшого вихідців із західноукраїнських земель, на той час окупованих Польщею, Румунією, Чехо-Словаччиною, а також письменників, що й далі жили на […]...
- Нова Україна “Нова Україна” – літературно-науковий, громадсько-культурний і політичний журнал, виходив з 1922 у Празі спочатку як двотижневик, а пізніше як місячник за редакцією В. Винниченка, М. Шаповала, згодом до редколегії увійшли Н. Григоріїв, С. Довгаль, Б. Залевський, М. Мандрика. Журнал був органом “української демократії, передовсім соціалістичної”. Відкривав свої сторінки для вільної дискусії “соціалістів усякого світогляду і […]...
- Громадський друг “Громадський друг” – загальноукраїнський літературно-політичний журнал, заснований з ініціативи М. Драгоманова як продовжувач традицій журналу “Друг” та женевських збірників “Громада”. Виходив у Львові 1878 за редакцією М. Павлика та активною участю І. Франка. Вийшло лише 2 номери, які відразу були сконфісковані поліцією за антиурядову політичну спрямованість та соціалістичну пропаганду. Безпосередніми приводами для конфіскації служили вірші […]...
- Літературна Україна “Літературна Україна” – щотижнева газета, орган правління СПУ. Заснована 1927 у Києві (в різні часи виходила у Харкові, Луганську, Уфі, Москві) як орган ВУСППУ (до 1934). Мала назву “Літературна газета” (до 1962), друкувалася також під назвою “Література і мистецтво” (1941-45). Обов’язки головного редактора “Л. У.” виконували Б. Коваленко, І. Ле, П. Усенко, І. Кочерга, Л. […]...
- “Золоті, дитячі сни” України (за поезією “Україна в старовину” з книги “Княжа Україна” О. Олеся) Ось я розгорнув книгу: Олександр Олесь “Княжа Україна”. Поезія “Україна в старовину”. Поринаю в давні часи, неначе в машині часу зробив переліт: Ліс густий дрімучий, темний. Споконвічний ліс росте, Не проб’ється навіть сонце Крізь гілля його густе. Незаймана природа, невимовна сувора краса захоплює, як ворожіння Лісовика: тут і “велетенські граби, вільхи, сосни, явори, дуби”, і […]...
- Безконечник “Безконечник” – жартівливий вірш у літературі для дітей, в якому фінал оповіді постійно повертається до її початку, ненастанно повторюється уже мовлене, іноді алогічне. Прикладом “Б.” може бути “Цікава казочка” Олени Пчілки: – Був собі дід Нетяжка, Була у нього синя сермяжка, На голові шапочка, На спині латочка, – Чи хороша моя казочка? – Хороша, – […]...
- УКРАЇНА В СТАРОВИНУ – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Ліс густий, дрімучий, темний, Споконвічний ліс росте, Не проб’ється навіть сонце Крізь гілля його густе. Велетенські граби, вільхи, Сосни, явори, дуби Раз в століття полягають Після віку боротьби. Де родились, там вмирають, Обертаються у тлінь, На могилах виростає Ряд наступних поколінь. По лісах шумлять потоки, Смарагдові від трави, Розпливаючись то в багна, То в озера, […]...
- Рада “Рада” – літературно-науковий альманах, упорядкований М. Старицьким замість недозволеного цензурою місячника і виданий у Києві (1883-84). Тут були надруковані твори М. Старицького (“Не судилось”, “До України”, “До М. Лисенка”, “Учта”, “На морі”, переклади та переспіви з англійської і угорської поезій), П. Куліша (“Поет”, “До кобзи та до музи”, “На чужій чужині”), Б. Грінченка (“Матері”, “Сестрі”, […]...
- ДЗВІНОК “ДЗВІНОК” – ілюстрований художньо-педагогічний журнал для дітей і молоді. Виходив у 1890-1914 рр. у Львові двічі на місяць. Мав підзаголовок “Письмо ілюстроване для дітей і молодіжі”. Друкувався за етимологічним, а з 1893 р. – фонетичним правописом. У 1890-1892 рр. виходив за редакцією О. Барвінського й В. Шухевича. З 1893 р. стає органом Руського (з 1912 […]...
- МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ ГОГОЛЬ (1809-1852) – Україна ТА ЇЇ ІСТОРІЯ В ЛІТЕРАТУРІ Микола Гоголь народився в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Сорочинці, Миргород, Диканька, Решетилівка – весь світ знає тепер ці українські села й містечка, увічнені в гоголівських творах. Любов до мови, відчуття слова закладалися у Миколи Гоголя з дитячих літ. Пізніше він захопиться збиранням українських народних пісень, прислів’їв і приказок, готуватиме матеріали до українсько-російського словника. Без […]...
- Літопис Червоної калини “Літопис “Червоної калини” – історико-літературний щомісячник, що виходив у Львові (1929-39) за редакцією Л. Лепкого та В. Сафронова-Левицького, заснований колишніми вояками Українських січових стрільців й Української Галицької армії. Крім матеріалів мемуарного та бібліографічного характеру з національної історії тут з’явилися поезії Олександра Олеся, Б. Лепкого, Р. Купчинського, О. Бабія, С. Городницького та ін., оповідання М. Матіїва-Мельника […]...
- Символізм як вихід за межі буденності, прагнення не описати, а оспівати стан душі (М. Вороний). Філософська основа (оглядово). Ж. Мореас, Маніфест символізму (1886). Угрупування Молода муза, Українська хата (М. Вороний, Олександр Олесь, Д. Загул, П. Тичина та ін.). Піднесення конкретного образу до рівня символу. Ідея самоцінності мистецтва. Витонченість поетичної форми – СИМВОЛІЗМ В УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ В. ВИННИЧЕНКА, П. ТИЧИНИ Мета: дати характеристику літературного напряму “символізм”, показати причини його виникнення, філософське підгрунтя, характерні риси, представників; визначити характерні особливості українського символізму: розвивати навички роботи з різними джерелами інформації, аналізувати їх, робити висновки, узагальнювати опрацьований матеріал; збагачувати словниковий запас учнів, їх ерудицію, розвивати творчі здібності; виховувати такі риси як вміння визначити мету, наполегливість у її досягненні, вміння […]...
- РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ (1875-1920) – Україна ТА ЇЇ ІСТОРІЯ В ЛІТЕРАТУРІ Повість Запитання Райнер Марія Рільке народився в Празі (тоді це була територія Австро-Угорщини). У дитинстві він відчув вплив слов’янської культури, а перші спроби його поетичного пера були пов’язані з чеським фольклором. У 1900 р. Рільке приїздив в Україну. Два тижні проводить у Києві: відвідує Софійський і Володимирський собори, Києво-Печерську Лавру. Потім по Дніпру пливе пароплавом […]...
- ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА – ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Слова Павла Чубинського Музика Михайла Вербицького Урочисто Ще не вмерла України, Ні слава, ні воля, Ще нам, браття-українці, Усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, Як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, У своїй сторонці. Станем, браття, всі за волю, Від Сяну1 до Дону, В ріднім краї панувати Не дамо нікому. Чорне море ще всміхнеться, I […]...
- Записки Українського наукового товариства в Києві “Записки Українського наукового товариства в Києві” – неперіодичне видання Українського наукового товариства у Києві (1908-18). Всього 18 книг, останню було майже повністю знищено. Друкувалися матеріали історичної, філологічної, а на початках і природничої секцій. Містять наукові праці І. Франка, В. Перетца, М. Сумцова, С. Маслова, О. Шахматова, Б. Грінченка, М. Возняка та багатьох інших. Окремі томи […]...
- ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ. АЛЬМАНАХ З-НАД ХМАР І З ДОЛИН, УГРУПОВАННЯ МОЛОДА МУЗА – ЗВ’ЯЗОК ІЗ ЗАРУБІЖНОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ. НОВА ДРАМА НА МЕЖІ СТОЛІТЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: літературознавчу: поглиблення знань про особливості українського модернізму; навички аналізу творів різних напрямків модернізму; Ключові: уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; загальнокультурну: розвиток мислення учнів, уваги, пам’яті, аналітичних здібностей; естетичну: виховування естетичних смаків, любові до літератури. Тип уроку: інтегрований урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: роздатковий матеріал (невеликий літературознавчий словник), роздруковані уривки творів. ПЕРЕБІГ […]...
- Громада “Громада” – перший український емігрантський безцензурний часопис, що 1881 виходив у Женеві за редакцією М. Драгоманова, М. Павлика, С. Подолинського (на кошт останнього). У №1 вміщено кілька оглядових матеріалів, підготовлених М. Драгомановим і М. Павликом – “Мужицький бунт і письменні бунтарі в 1880 p.”, “Публічні збори русинів у Львові”, “Робітницький рух за границею: нові соціалістичні […]...
- УРОК ЛІТЕРАТУРИ № 3. РІДНА УКРАЇНА І СВІТ ПРИРОДИ. ОБРАЗ РІДНОГО КРАЮ У ТВОРАХ ПИСЬМЕННИКІВ ДЛЯ ДІТЕЙ – Рідна Україна. Світ природи Мета: – показати велич і красу рідного краю, передані поетами засобами художнього мовлення; – розвивати естетичне сприйняття художніх текстів, уміння помічати прекрасне в поезії, в житті; – виховувати любов і повагу до краси слова, до рідного краю. Тип уроку: урок літератури рідного краю. Обладнання: портрети поетів, виставка творів, тексти на партах у дітей. Є з […]...
- Твір “Україна – моя Батьківщина” Я живу в Україні. Україна з’явилася на карті світу в 1991 році. Зараз Україна – це незалежна держава зі своєю власною територією. Вона має власні органи влади і уряд. Вона також має національні символи – державний прапор і гімн. Державний прапор складається з двох смуг. Смуги – блакитна і жовта. Блакитний колір означає блакитне небо, […]...
- “Щоденник” Євгена Чикаленка 1918-1919 рр.: Україна крізь призму катастрофізму – Українська література – шкільна програма 12 класів “Щоденник” Є. Чикаленка – одна з багатьох численних публікацій останніх років, що їх можемо віднести до літератури non fiction. Поряд із текстами цього жанру В. Винниченка, С. Єфремова, М. Драй-Хмари, В. Поліщука, А. Любченка, О. Гончара та ін. він доповнює загальну картину української історії багатостраждального ХХ ст., характеризує як суспільну ситуацію 1918-1919 рр., так і […]...
- УКРАЇНА І ПЕРВІСНЕ ВИНИКНЕННЯ МОВ План: I. УКРАЇНА І ПЕРВІСНЕ ВИНИКНЕННЯ МОВ. II. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ У ВИСВІТЛЕННІ І. ОГІЄНКА. Розділ 1. Постання української мови. Розділ 2. Мова народна й літературна. A). Народна мова як джерело літературної. Б). Розвиток літературної мови не можна грунтувати тільки на мові селянській. В). Вплив говірок на мову літературну. Розділ 3. Українська мова в […]...
- Олександр Олесь. Ярослав Мудрий (із книги Княжа Україна). Поезії з книги Княжа Україна, їх зв’язок з літописами. Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Київської Русі, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі Мета: навчити аналізувати поетичний твір, проводити аналогію із сучасним життям; розвивати навички характеристики героїв, розмірковувати над діями і вчинками давньоруських князів; виховувати шанобливе ставлення до заповітів наших предків. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник, портрет князя Ярослава Мудрого, ілюстрації на тему Київської Русі, роздавальний матеріал, мультимедійні засоби. Перебіг уроку I. Організаційний етап. […]...
- Україна в житті Василя Симоненка та Михайла Булгакова А. Дудник, Учитель-методист української мови та літератури; Л. Завгородня, Вчитель-методист зарубіжної літератури Черкаська обл. Мета: учні мають усвідомити значущість громадянської лірики Василя Симоненка, розкрити її проблематику та естетичну вартість, належно поцінувати; замислитися над сенсом життя, власним вибором духовних цінностей та пріоритетів; формувати в свідомості учнів патріотичні почуття, високу моральність і естетичну культуру, виховувати сильну і […]...
- Поступ “Поступ” – “вісник літератури й життя” релігійно-націоналістичного спрямування, виник на базі однойменного журналу студентського Марійського товариства. Видавався у Львові у 1927-30 за редакцією І. Гладиловича, Г. Лужницького та М. Моха. Мав відділи: “Поезія”, “Проза”, “Рецензії. Огляди”, “Бібліографія”. У “П.” друкувалися Б.-І. Антонич, Г. Костельник, Меріям (Г. Лужницький), П. Коструба, Т. Коструба, Б. Лепкий, Н. Павлосюк […]...
- Ідіома Ідіома (грецьк. idioma – особливий, самобутній зворот) – стійкий, неподільний, специфічний для певної мови вислів, який виражає єдине поняття, своєрідний фразеологічний зворот. За будовою І. є нерозчленовуваним словосполученням (“вухналі кувати” – мерзнути; “дати гарбуза” – відмовити жениху; “витрішки продавати” – не мати змоги купити якийсь товар; “стріляний птах” – людина з досвідом і т. п.) […]...
- ГРІНЧЕНКО НАСТЯ ГРІНЧЕНКО НАСТЯ (псевд. – Гаєнко Н., Сагайдачна Настя, Наталка та ін.; 25.12.1884, с. Нижня Сироватка, тепер Сумської обл. – 14.10.1908, Київ). Дочка Б. та М. Грінченків. Навчалася у Львівському університеті (1905-1907). Вела пропагандистську діяльність серед робітництва у Києві, Полтаві, Лубнах, брала участь у збройному виступі лубенських робітників. Двічі була ув’язнена, внаслідок чого тяжко захворіла і […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС 1.У якій сім’ї народився Т. Шевченко? 2.Що вам відомо про становище кріпаків у тогочасному суспільстві? 3.Опишіть хату Шевченка. Чи в таких умовах мають жити люди? 4. Яке перше велике горе пережив у дитинстві Т. Шевченко? 5. Що відбувалося в святкові дні в хаті діда Шевченка – Івана? До нього збиралися люди послухати про святих мучеників […]...
- РАДІСНИЙ НАСТРІЙ. ОЛЕНА ПЧІЛКА НОВИНУ СЬОГОДНІ ЗРАНКУ – Поетична збірка – СВІТ ПОЕЗІЇ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Олени Пчілки; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Жаба спала в жабуринні, Жук – під кущиком […]...
- ПЧІЛКА ОЛЕНА ПЧІЛКА ОЛЕНА (спр. Косач Ольга Петрівна, вроджена Драгоманова; інші псевд. і крипт. – Колодяжинська, Полтавенко, Кочубеївна, Олена Суботенкова, Хтось, ін.; 29.06.1849, м. Гадяч Полтавської обл. – 04.10.1930, Київ) – поетеса, прозаїк, драматург, перекладач, критик, публіцист, етнограф і фольклорист, журналістка, редактор, видавець, педагог. Мати Лесі Українки і Михайла Обачного. Початкової грамота навчив високоосвічений батько, далі здобувала […]...
- Твір “Моя Україна” Мене звуть Мілена і я народилася в Україні, я живу тут 15 років. Україна – моя батьківщина і я дуже пишаюся, що тут живу. Тому я хотіла б розповісти вам про мою країну. Україна – одна з великих країн Східної Європи. Київ – столиця України. Це – незалежна держава, яка має власний уряд. Межує з […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5 ЗА ТЕМОЮ “РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ” (ТВОРЧІСТЬ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО, ГРИГОРА ТЮТЮНИКА, МИКОЛИ ВІНГРАНОВСЬКОГО ТВОРИ ПЧ № 4, ЛРК №№ 3, 4). ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ – Рідна Україна. Світ природи Мета: – перевірити рівень засвоєння знань учнів з теми, уміння застосовувати здобуті знання практично; виконувати тестові завдання різних видів; – розвивати увагу, пам’ять; збагачувати словниковий запас учнів; формувати кругозір, світогляд; – виховувати в учнів почуття відповідальності; прищеплювати пізнавальний інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: урок контролю та корекції знань, умінь, навичок. Обладнання: тестові завдання. […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4 ЗА ТЕМОЮ “РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ. ТВОРЧІСТЬ Т. ШЕВЧЕНКА, С. ВАСИЛЬЧЕНКА, П. ТИЧИНА, Є. ГУЦАЛА”.ПИСЬМОВИЙ ТВІР “МІЙ УЛЮБЛЕНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ГЕРОЙ” – Рідна Україна. Світ природи Мета: – повторити, узагальнити вивчене, перевірити знання учнів; – розвивати писемне мовлення учнів, уміння виділяти головне й деталі, висловлювати свої думки, аналізуючи художні твори, обгрунтовувати власні твердження; – виховувати найкращі людські якості. Тип уроку: урок контролю та корекції знань, умінь, навичок. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Тестові завдання 1. Установіть відповідність […]...