ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ ПУШКІН (1799-1837) – ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА НА ПОЧАТКУ XIX ст

ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ ПУШКІН (1799 1837)   ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА НА ПОЧАТКУ XIX ст

Російський поет Олександр Пушкін народився у дворянській родині, яка шанувала народні традиції й культуру. Тобі вже відомо з попередніх класів, яку роль установленні поета відіграла його няня Орина Родіонівна. Саме ця проста жінка з народу розповідала йому казки й приповідки, що наближали хлопчика до таємничого світу російської душі.

Ліцейська поезія Пушкіна вражає передусім своєю життєрадісністю. Веселощі, любов, дружба – переважаючі мотиви його творчості цього періоду. Після закінчення Царськосельського ліцею поет проживає у Петербурзі. У цей період його лірика позначена волелюбними ідеями й настроями. Популярність поета, підсилена його прямими випадами проти самодержавства, призводить до заслання його царем Олександром II на південь, у Катеринослав. До 1824 р. він жив у Кишиневі й Одесі, а згодом був переведений у маєток батьків – село Михайлівське. Саме тут він створює багато із своїх шедеврів.

Пушкіну були добре відомі українська народна поезія і українська історія. Ще в ліцейські роки він пише вірш “Козак”, що є наслідуванням української народної пісні. У період свого південного заслання Пушкін бував і в Києві, милувався красою української природи, заслухувався піснями українських кобзарів і лірників.

Перебування в Києві надихнуло Пушкіна на створення “Пісні про віщого Олега”. В основу цієї літературної балади поет поклав давню легенду про київського князя, його зустріч з чарівником і смерть від укусу змії, Легенда, як ми пам’‎ятаємо, пов’‎язана з усними переказами про якісь події в минулому, що зазвичай мають таємничий сенс. Назвою балади О. Пушкін підкреслив її зв’‎язок з героїчними піснями княжої доби.

В останніх рядках твору ми натрапляємо на імена історичних персонажів – князя Ігоря, княгині Ольги, – які разом з дружинниками згадують минулі славу і подвиги. Здається, поет натякає на часовий кругообіг, у який виявляється втягнутим і читач.

Творчість О. Пушкіна знав і любив Т. Шевченко. Ще за життя Пушкіна твори його перекладали на українську мову Л. Боровиковський і Є. Гребінка, а згодом – С. Руданський, П. Грабовський, М. Старицький та І. Франко, XX ст. до сузір’‎я перекладачів поета вписало імена М. Рильського, П. Тичини, М. Бажана та ін.

Запитання

– Що ти знаєш про дитинство і юність російського поета?

– Як Пушкін ставився до української народної поезії?

– Що надихнуло Пушкіна на створення “Пісні про віщого Олега”?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ ПУШКІН (1799-1837) – ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА НА ПОЧАТКУ XIX ст